РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 36 (19 вересня 2014) 

  • До річниці від дня народження. Людина-легенда Південно-Західної

    Олександр Парфенійович Бородiн - один з відоміших представників славнозвісного старовинного дворянського роду. Народився О.П. Бородін 28 вересня (за ст. стилем) 1848 р. у Санкт-Петербурзі. Закінчивши у 1865 р. гімназію, юний Олександр вступає до Санкт-Петербурзького технологічного інституту, який успішно закінчує у 1870 р. Він продовжив навчання в нституті інженерів шляхів сполучення, де і завершив свою технічну освіту у 1872 р.

    Творчий інженерний і науковий шлях О.П. Бородiна можна поділити на три етапи: ряжсько-вяземський (1872-1877), київський (1877-1896) і петербурзький (1896-1898). Від початку своєї інженерної діяльності і протягом усього творчого шляху він займався рухомим складом і тягою на залізницях. У своїй діяльності Бородiн порушує й інші проблеми залізничного транспорту, що пов’язані з рухомим складом: будівництво нових і ремонт старих паровозів і вагонів, забезпечення локомотивів вугіллям і водою, нормалізація вагонів вантажного парку, створення більш комфортабельних пасажирських вагонів. Модернізація обладнання залізничних майстерень, а також проблеми міцностi деталей і вузлів вагонів та паровозів, - це також перебувало у полі зору Олександра Бородіна.

    Як складалася його залізнична кар’єра? Після завершення навчання у Петербурзькому інституті Олександр Бородiн іде працювати на Ряжсько-Вяземську залізницю інженером, завідуючим рухомим складом і водозабезпеченням. Молодий інженер добре зарекомендував себе і після завершення будівництва Ряжсько-Вяземської залізниці. Його було призначено в 1874 р. начальником служби рухомого складу і тяги. У період роботи на Рязжсько-Вяземській залізниці О. Бородiн, одночасно з практичною діяльністю, продовжує наукові пошуки в галузі удосконалення конструкції і утворення сприятливих умов для роботи паровозів та іншої техніки залізничного транспорту. Він активно виступає з повідомленнями про вдосконалення в парових машинах.

    Від 1877 р. починається найбільш тривалий і плідний в науковому і інженерному плані період діяльності О.П. Бородiна. Майже двадцятирічна напружена робота пов’язує Олександра Парфенійовича з Києвом і Південно-Західними залізницями. На початку 1877 р. звільнилося місце керуючого Києво-Брестською залізницею. І.О. Вишнеградський і І.С. Блiох - керівники справами Товариства Південно-Західних залізниць, цю посаду запропонували Олександру Бородiну, хоча на той час йому було лише 28 років.

    У цей час розпочалась російсько-турецька війна, яка тривала з 1877-го по 1878 років. Вперше у світовій практиці мобілізація військ проводилась із використанням залізничного транспорту, до того ж управляючому залізницею О.П. Бородіну прийшлося зайнятись великомасштабними мобілізаційними перевезеннями військ у зимовий час. Йому вдалось налагодити безперебійне харчування військ на станціях і забезпечити перевантаження вантажів з широкої російської колії на вузьку європейську. Зі складним завданням він справився вчасно і повністю.

    Невдовзі, по завершенні російсько-турецької війни (1878 р.), сталося злиття Брестсько-Граєвської, Київсько-Брестської та Одеської залізниць у Південно-Західні залізниці. Протяжність мережі цих залізниць складала 2030 верст.

    Час роботи О.П. Бородiна в Києві був надто плідним для нього і Південно-Західних залізниць, особливо для служби рухомого складу, тяги і майстерень.

    Багато уваги він приділяв дослідженням у процесі застосування принципу подвійного розширення пари (компаунд) до паровозних машин. У результаті цих досліджень під його керівництвом було створено першу в світі паровозодослiдну станцію (паровозна лабораторія) і перший у світі паровоз тандем-компаунд (парова машина подвійного розширення пари), які незабаром поширилися на всіх залізницях світу. Це дозволяло підвищити коефіцієнт корисної дії паровозів.

    У 1882-1883 роках О.П. Бородiн спільно з інженером Л.М. Левi розробили методику лiнійних досліджень паровозів і проведення випробовувань. Завдяки цьому інженери переконалися у безсумнівній користі застосування системи компаунд у паровозах. А також дали можливість з’ясувати недоцільність застосування до паровозних циліндрів малоефективних парових сорочок. Олександр Парфенійович зробив доповідь про свої дослідження в Товаристві громадянських інженерів Франції і Англії. Паризьке Товариство громадянських інженерів присудило О.П. Бородiну за цю працю золоту медаль премії Нозо. Товариство англійських інженерів-механіків також високо оцінило проведені досліди.

    Впровадження заходів щодо поліпшення водопостачання на Ряжсько-Вяземськiй та Південно-Західних залізницях призвело до великої економії експлуатаційних витрат і дозволило прискорити ремонт паровозів та збільшити їхні міжремонтні пробіги. Удосконаленню водопостачання на мережі залізниць передували грунтовні всебічні дослідження роботи парових насосів, здійснювалися аналізи води та досліди над водоочищенням. У результаті було закрито водокачки, які, згідно з хімічними аналізами, подавали неякісну воду. Отже це сприяло великим заощадженням у сфері водопостачання. Як результат, поліпшення якості води позитивно впливало на стан паровозних котлів. Таким чином зменшувались витрати на ремонт паровозів. Це було однією з головних причин, що дозволила збільшити удвічі пробіг паровозів між двома послідовними капітальними ремонтами.

    Завдяки діяльності цього досвідченого інженера технічні новинки та винаходи швидко впроваджуються в життя. У 1878 р., використовуючи пар кочегарки, в цехах майстерень здійснюється опалення. У липні того ж року О.П. Бородiн запалює в механічному цеху Київських головних майстерень «першу електричну лампочку» в Києві - чотири електричні ліхтарі. Того ж року його стараннями створюється механічна, а 1879 р. - хімічна лабораторія.

    Серед багатьох заходів О.П. Бородiн вперше на практиці роботи залізниць впровадив докладний статистичний облік усіх пошкоджень рухомого складу в процесі його експлуатації, систему премiювання робітників служби за економію експлуатаційних витрат, облік роботи дільниць залізниці за збільшеними показниками і щомісячний аналіз та ознайомлення із результатами цього аналізу усіх робітників служби в управлінні і на лінії. А ще за його ініціативи перебудовано всю ремонтну базу і технологію ремонту. Було створено потужні централізовані, оснащені сучасним обладнанням майстерні тощо.

    Олександр Парфенійович брав активну участь у створенні журналу «Інженер», що побачив світ у 1882 р. Спочатку він був членом редколегiї і редагував статті за темою «Механика и механическая технология», а з 1885 р. став головним редактором-видавцем журналу. Перу О. Бородіна належить щонайменще 50 наукових праць з різних питань залізничного транспорту. Більшість з них викликали значний інтерес у вітчизняних й іноземних фахівців, на запрошення яких він неодноразово їздив із науковими доповідями до Парижа, Брюсселя й інших європейських міст.

    Не менш значущою була діяльність О.П. Бородiна в Російському технічному товаристві (РТТ). Ця діяльність почалася 1870 р., коли він був ще студентом. З 1880 р. О.П. Бородiн став членом Київського відділення російського технічного Товариства, в якому активно працював до 1896 р. У 1882 р. він став заступником голови, а в 1891 р.- почесним членом цього Товариства.

    Дійову участь брав О.П. Бородiн у роботі дорадчих з’їздів інженерів рухомого складу і тяги російських залізниць. Користуючись великим авторитетом серед залізничників, він обирався головою на шести з’їздах з 1881 по 1887 роки.

    Олександр Парфенійович Бородiн помер 26 березня (за ст.ст.) 1898 р. в Мерано (Італія). Похований у Києві на колишньому кладовищі, що розташовувалось в районі Аскольдової могили.

    Тетяна ШЕМЧУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05