РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 35 (12 вересня 2014) 

  • МЕДСЕСТРА - покликання БОЖЕ

    Цьогорічний вересень Ользі КУКЛЮК приніс славний ювілей - півстоліття тому вона одягла білий халат. Три роки пішло на здобуття фаху фельдшера у Кременецькому медичному училищі, а сорок сім - на роботу в системі охорони здоров’я...

    У трудовій книзі Ольги Володимирівни два записи про місце роботи: фельдшер села Старі Бейзими Шепетівського району Хмельницької області та медична сестра ендокринологічного кабінету Козятинської відділкової лікарні.

    Не уявляє вона, як би склалась доля, коли пішла б вчитись на технолога, як планувала спершу. Проте якийсь внутрішній голос підказав йти у медицину. Жодного разу не пожалкувала про обраний фах. Хіба інколи закрадалася думка, що варто було вступити на навчання до медичного інституту. Але долю конем не об’їдеш. На дорогах юності зустріла славного хлопця, Віктора Куклюка, який у Козятині вивчився на помічника машиніста електровоза. Він підхопив чутливе дівоче серце й повіз на таємничу станцію закоханих…

    Дві невеличкі перерви має у трудовому стажі Ольга Володимирівна - декретні відпустки по народженню та догляду за дітками, які згодом пішли татовою стежкою, ставши залізничниками. Працюють у Козятині. Юрій трудиться інженером-технологом ремонтного вагонного депо, а Ліна веде бухгалтерський облік у колійній машинній станції.

    Віриться, що й бабусин фах у родині не перерветься, адже найстаршенький онук Валік, який навчається в одинадцятому класі, виношує задум стати лікарем. Віка та Ліза ще тішаться дитячими забавами, і поки що вибором майбутніх професій свої голівки не забивають...

    Труднощі не раз ставали на шляху Ольги Володимирівни, але вона їх долала, бо від батьків отримала мудру науку життя - самовіддано виконувати доручену справу й шанувати людей. Ці життєві орієнтири сповідувала мама, Любов Миронівна, яка розумілась у будь-якій селянській праці, і тато, Володимир Якович, який мужньо пройшов фронтовими дорогами, несучи довгождану Перемогу на рідну землю. Ті криваві дороги і важкі поранення підкосили татове життя у молодому віці.

    Понад 43 роки Ольга Володимирівна мешкає у Козятині, який став для неї любим та дорогим. У рідне село Вербівці, що в мужньому корчагінському краї, частіш повертається у спогадах, а Козятин - колиска її діток - подарував чимало вірних друзів.

    Шість років тому лихо увірвалось у родину - нагла смерть забрала голову сімейства Віктора Павловича, з яким Ольга Володимирівна прожила, мов рікою щастя пропливла. Вона просить у Бога, щоб і в родинах сина й доньки були такі ж доброзичливі та довірливі стосунки, як у неї з чоловіком…

    Ользі Володимирівні завжди щастило на добрих людей. Теплими словами згадує колишнього лікаря-ендокринолога Ніну ТАВШЕВАДЗЕ, з якою пліч-о-пліч трудилась майже два десятиліття, щодень переймаючи її уроки доброти та людяності. Трудову естафету від Ніни Сергіївни прийняла Алла ПИЛИПЧУК, у якої, крім лікаря-ендикринолога, ще й обов’язки заступника головного лікаря з поліклінічної роботи. Алла Сергіївна - відмінний фахівець, вмілий організатор.

    Ветерани - золотий фонд будь-якої сфери людської діяльності. Вони вміють сповна віддаватись справі, настирливо бороти труднощі, берегти і примножувати славні традиції колективу. Саме такими, на думку О. В. Куклюк, є медичні сестри Варвара ЗАРУЦЬКА, Марія ІЩУК та інші колеги - наслідувачі справи Гіппократа.

    Своєю роботою Ольга Володимирівна дорожить. У часи дозвілля любить зустрічати діток та внуків, пригощаючи їх власноруч приготовленими смаколиками. Спілкування з ріднею - неповторні миттєвості родинного щастя. У її відкритому проникливому погляді світиться доброта, адже без цієї риси хіба можна стільки літ трудитися у медицині?

    Петро ЗАРИЦЬКИЙ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05