РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 33 (29 серпня 2014) 

  • Сила перетворень

    Чи важко сьогодні звести або відремонтувати будівлю? З такого запитання розпочали розмову із виконавцем робіт Жмеринського будівельно-монтажного експлуатаційного управління (БМЕУ) Сергієм СПІЦЬКИМ.

    ПРО КАДРОВЕ ПИТАННЯ

    - Не важко, - почув у відповідь від досвідченого виконроба, - але при наявності двох важливих складових. Якщо у недалекому минулому це були будівельні матеріали та спеціальні механізми, інструменти, то сьогодні таких проблем немає. Будівельні матеріали є у необмеженій кількості та на любий смак, а якщо не вистачає будівельного приладдя, його також можна придбати чи взяти в оренду. У наш час необхідні лише кошти та добре підготовлені, досвідчені фахівці.

    Кошти - то окрема тема для розмови, а от про кадрове питання, тобто будівельних спеціалістів, варто поговорити.

    - У нашому підрозділі, крім мене, трудиться ще п’ятдесят фахівців, - продовжує нашу розмову Сергій Костянтинович. - А коли врахувати власне будівельників, то їх дещо менше. Але кожен із них - професіонал у повному розумінні цього слова. Причому володіє не лише спеціальністю, передбаченою штатним розкладом - маляр, муляр… Більшість із них можуть виконувати і будівельні, і оздоблювальні роботи у повному обсязі. Тому не потрібно перевозити фахівців із одного об’єкта на інший, які розташовано на значній відстані. На кожен із них, залежно від обсягу робіт, ми направляємо певну кількість працівників - три, п’ять, десять, і вони виконують ремонт від закладення фундаменту до останнього цвяху на даху.

    Не для перевірки висловленого вище керівником, а через особисту цікавість вирішив познайомитись із окремими працівниками виконробської дільниці. Думаю, і читачам це також буде цікаво.

    Леонід МОРОЗ - за штатною посадою лицювальник, стаж роботи на залізниці - понад 12 років. Для широкого загалу поясню, що це фахівець, який повинен зовнішні стіни будівель та внутрішні приміщень облицьовувати керамічною плиткою або іншими оздоблювальними матеріалами.

    - Що умію робити? - перепитує Леонід Миколайович. - Практично виконую всі будівельні роботи. Можу зробити кладку із цегли чи інших матеріалів, тому що це буває необхідним при ремонті якоїсь станційної чи іншої споруди, і тоді не потрібно викликати туди муляра. Та все ж більше займаюсь оздоблювальними роботами. До цього, як кажуть, більше душа лежить.

    До цієї справи душа лежить й у маляра Оксани САВЧУК (на фото праворуч), яка уже понад 15 років займається ремонтними роботами на залізниці. В обов’язки маляра входить - фарбування стін, стель, наклеювання шпалер. Не відкрию секрет: при необхідності вона виконує й інші роботи, які прийнято вважати чоловічими. Скажімо, вимурувати стінку чи покрити підлогу керамічною плиткою.

    - Чи подобається моя робота, - повторює моє запитання співрозмовниця і, після короткої паузи, відповідає. - В перші роки не дуже й подобалась, адже я закінчила будівельний технікум, тому сподівалась займатись дещо іншим, однак уже звикла. Бувають випадки, що не клеїться якась робота, особливо при ремонті старої будівлі, тоді й думаєш - для чого я за цю справу взялась. Однак у більшості випадків, коли бачиш, як старе, непривабливе приміщення після твоєї роботи перетворюється у прекрасну кімнату - з’являється гордість за свою професію. Це й надихає на подальшу працю.

    Думки колеги поділяє й штукатур Євдокія КРИВЕНКО, трудовий стаж будівельника якої уже 12 років. Вона також освоїла багато суміжних спеціальностей і досягла високої кваліфікації, а професію обрала свідомо і нітрішки про це не шкодує.

    Муляр Юрій БОБРИГА, трудовий стаж якого вже доволі солідний, також засвоїв секрети суміжних спеціальностей. Він не лише може звести стіни, а й оштукатурити, пошпаклювати, пофарбувати їх, або й наклеїти шпалери. Більше того, маючи диплом техніка-будівельника, який він отримав у Вінницькому транспортному коледжі, Юрій Валентинович міг би займати посаду у керівній ланці - йому пропонували стати майстром, та він віддає перевагу тій справі, до якої звик і якою йому подобається займатись.

    НЕ ОБІЙТИСЬ БЕЗ ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

    Виконання суто будівельних робіт не може обійтись і без, так би мовити, технічного забезпечення. Металеві конструкції є основою будь-якої будівлі. Та їх необхідно створити, а ті, що уже є, - поладнати чи й відремонтувати. Саме цим займається електрозварник Олег ПАЛАМАР, трудовий стаж якого сягнув 12-ти років. Здавалось би, робота у нього специфічна, тому про якусь суміжну професію зайве говорити. Та ні, він також оволодів деякими із них. Може виконувати й слюсарні роботи. А коли потрібно готовити будівлі до опалювального сезону, то він може й котла полагодити, і сантехнічні роботи виконати.

    Специфічна робота й у кранівника Володимира КАМІНСЬКОГО, якій він віддав більше двадцяти років. Без його допомоги будівельникам було б важкувато. Доправити важкі будівельні матеріали, конструкції до місця їх використання, скажімо, на якийсь із поверхів будівлі, на дах чи у траншею «голими» руками - не просто. А от за допомогою підйомного пристрою, який змонтовано на автомобілі - автокрана, це набагато легше. Тому на кожному із об’єктів, де працюють будівельники, він завжди бажаний співробітник. Щодо суміжних професій, то й у нього вони є. Автівку, на якій змонтовано кран, створено понад 20 років тому. Зрозуміло, що такий вік дає про себе знати. Однак це не у випадку із «сталевим конем», яким опікується Володимир Петрович. На вигляд та і за технічним станом він набагато «молодший». І це завдяки тому, що його господар - не лише водій, а й автослюсар, ремонтник, який власноруч усе лагодить, приводить у робочий стан.

    Про рядових працівників-будівельників можна й далі розповідати, однак добрі слова варто сказати й про організаторів ремонтно-будівельних робіт, керівників, як прийнято говорити, середньої ланки. І така категорія фахівців у БМЕУ-3 - також професіонали.

    - Безпосередні організатори робіт, майстри, виконавці робіт - це наша основа, без якої важко уявити успішне виконання наших завдань, - зізнається керівник жмеринських залізничних будівельників Валерій МИХАЛЬЧИШИН. - Вони постійно перебувають на об’єктах, де проводяться ремонтні та й будівельні роботи і не просто контролюють, а й організовують їх відповідно до проектної документації. І це доволі відповідальна робота. Та із нею наші керівники успішно справляються. Завдяки цьому ми й виконуємо усі планові завдання вже.

    ЩО Є У СКАРБНИЦІ?

    Щодо завдань, то варто назвати хоча б основні роботи, які виконали працівники БМЕУ-3 протягом першого півріччя п.р., та над чим працюють. У першу чергу, варто назвати вокзальний комплекс ст. Старокостянтинів-І. Декілька років виникали проблеми з його ремонтом, про що ми розповідали на сторінках нашого часопису, та все ж ці роботи здійснено, і будівля, яку занесено до історичних пам’яток держави, надбала нового, привабливого вигляду. Тепер жмеринські будівельники працюють і над оновленням вокзалу на ст. Старокостянтинів-ІІ. А до того вони приклали чимало зусиль, щоб відремонтувати головні будівлі вагонної дільниці та дистанції колії у Києві. У Кам’янці-Подільському зодчі провели ремонт станційних споруд та облаштували нову пасажирську платформу протяжністю 450 метрів. Попереду - ремонтні роботи на ст. Юрківка та інші.

    - Фахівці нашої дільниці, - додає Сергій Спіцький, - переобладнали приміщення для нового вузла зв’язку, що належить Жмеринській дистанції автоматики та зв’язку, вони також трудяться над оновленням окремих споруд санаторію «Світязянка» у Трускавці. І це ще не все: облаштували клас технічного навчання на ст. Самченці, провели ремонт пасажирських платформ вокзалу ст. Вінниця, облаштували шатровий дах на вокзальній будівлі ст. Гайсин… В цьому заслуга не лише робітників, які безпосередньо проводили ремонт, а й моїх помічників - будівельних майстрів Анатолія ВАЙНЕРА, Руслана ГУТОГО, які уміло організовували роботи на об’єктах.

    Коли говорити про умілих керівників, то варто назвати й самого виконавця робіт. Сергій Костянтинович уже 27-й рік працює на цій посаді, а загальний трудовий стаж, після навчання у Київському архітектурно-будівельному університеті, у нього перевершив сорок років. І увесь цей час він трудився на залізниці, ремонтував та зводив споруди, забезпечував постачання води на об’єкти транспортної інфраструктури… Словом, робив ту справу, яку обрав для себе в юнацькі роки і якій присвятив своє трудове життя. І без перебільшення можна сказати, що саме він, його колеги, названі вище, та й багато інших - є головною складовою будівництва на нашій залізниці. Отака вона життєва скарбниця.

    ВІД РЕДАКЦІЇ

    Приємно дивують факти про безпрецедентну роботу залізничних будівельників через масштаби та складність створення об’єктів галузевого призначення. Варто висловити їм слова подяки за те, що столична магістраль стала для них долею, головною справою всього життя. Успіхів вам, транспортні будівельники! За словами журналістів, які висвічують будні колег Сергія Спіцького, кожна віха у діяльності Жмеринського БМЕУ дарувала людям відчуття романтики та трудового подвигу. Чому? Варто згадати скільки об’єктів впроваджено в експлуатацію завдяки місцевим мулярам, штукатурам, монтажникам… Очевидно, сила перетворень міститься у цьому. Таке забути не просто.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05