РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 32 (22 серпня 2014) 

  • Мотоцикл-дідусь і його реставратор

    У потоці вранішнього автотранспорту помічаю мотоцикл. Давній, на таких уже не їздять. Із класу важких, але не радянський. Схожий на «Zundapp» - німецький мотоцикл часів Другої світової війни. Тільки звідки? А водій тим часом повернув до двору Конотопської дистанції сигналізації і зв'язку. З'ясувати, хто був за кермом, тепер труднощів не становило. Через лічені хвилини дізнаюся, що звати водія Олександром і працює він електромеханіком.


    Електромеханік Конотопської дистанції сигналізації і зв’язку Олександр БОНДАРЕНКО.


    Такий вигляд має мотоцикл BMW-R-71.

    Чим захоплюються залізничники у вільний від роботи час? Різними справами. Але після десятків, якщо не сотень розмов переконався - в основному риболовлею. Гриби люблять збирати, пасіку заводять, гнуть спину на городах… Правда, зустрічався з художниками, щодня вітаюся із самодіяльним композитором… Молодь переважно тягнеться до штанги і м’яча. А ось тут, відчуваю, буде цікава розмова. Не про помідори і слабкий медовий «взяток» із акації. А про техніку, про мотоцикли, які доводилося бачити лише в кіно. І не помилився.

    - У Вас мотоцикл «Zundapp»? - запитую Олександра Бондаренка, коли познайомилися.

    - Ні, «BMW», - відповідає він. - Але вони схожі. Це «BMW-R-71». Чули?

    Звісно, що ні, але того ж дня шукаю інформацію про мотоцикли - німецькі, радянські, а заодно й українські.

    Отже, «Zundapp». Назву скорочено. Повне найменування німецької компанії, заснованої Фріцом Ноймаєром, - «Zunder und Apparatebau Gesellschaft m.b.H.». У 1921 р. вона виробляла вибухівку та продукцію військового призначення. У мирний час, коли попит на зброю упав, власник переорієнтувався на випуск мотоциклів. Першою було складено модель Z22 - легкий 211-кубовий мотоцикл. Для порівняння: у Радянському Союзі випускався одноциліндровий «Восход» із об’ємом двигуна 175 куб. см, найпопулярніші двоциліндрові чеські «Яви» мали 350 куб. см. Але пік розквіту «Zunder und Apparatebau Gesellschaft m.b.H.» припадає на тридцяті. Німеччина збирається воювати, тому армії потрібен надійний транспорт. Розробляється модель із 750-кубовим двигуном, яку було взято на озброєння Вермахтом під маркою KS750.

    Це вам нічого не нагадує? Правильно, нагадує про К-750, трьохколісний мотоцикл Київського мотоциклетного заводу. З однією лиш поправкою: скопіювали не «Zundapp», а «BMW-R-71».

    Але вони були дійсно схожими - близько двох третин запчастин взаємозамінні. Ця умова диктувалася армійським замовником - так легше ремонтувати в польових умовах.

    Компанію «Bayerische Motoren Werke (BMW)» утворено у 1918 р. Вона випускала літаки і планери, та після закінчення війни переходить на мотоцикли та авто. Перші дві моделі були невдалими. У 1924 р. один із засновників компанії Макс Фріц сконструював R32 - мотоцикл із поперечним плоским двоциліндровим двигуном. R32 виявився успішним проектом, і BMW виходить у лідери німецького мотоциклетного виробництва. У 30-ті роки компанія одержує військове замовлення й випускає ряд важких мотоциклів - R61, R71, R75, які здобули загальне визнання. Тут свою роль зіграли потужність, комфорт - застосовано досконаліші амортизатори, відносна простота ремонту і надійність.

    Про R71 швидко дізналися в Союзі. Теж збираючись воювати, керівництво держави підтримує пропозицію від військових пересадити червоноармійців із коней на мотоцикли. Як потрапив R71 до СРСР, залишається загадкою. Але тільки неофіційно. Є версія, що із п’яти мотоциклів, відправлених німцями до Швейцарії на гірські випробування, до Німеччини повернулися три. А в Москві якраз повним ходом затіяли випускати власний важкий М-72, схожий на BMW, як близнюк. Та війна внесла корективи, і радянська промисловість не встигла задовольнити потреби армії. Червоноармійці їздили на вітчизняних М-72, на американських «Харлеях» і на трофейних німецьких…

    У післявоєнну пору в Радянському Союзі було налагоджено виробництво важких мотоциклів М-72 в Москві, Горькому, Ленінграді, Ірбіті та Києві. До речі, населенню такі мотоцикли стали продавати лише із 1955 р. До цього вони вважалися військовими транспортними засобами.

    - А у Вас що за мотоцикл? - запитую Олександра Бондаренка. - І звідки?

    - BMW-R-71. Зібраний у сорок першому. Таких мотоциклів випущено зовсім мало - 3500. Використовувалися вони переважно для зв’язку. Номер мого - 3207. Де знайшов? Друзі підказали, що в селі під Сумами є рідкісний мотоцикл. Поїхав і привіз, як кота в мішку. У жахливому стані привіз. Правда, двигун завівся відразу. Але на ньому останні 23 роки ніхто не їздив.

    - Скільки часу пішло на ремонт?

    - Приблизно рік. Ремонтувати старий мотоцикл можна по-різному. Наприклад, спрацьовані деталі замінити деталями із новіших моделей, поставити електронне запалення і японський карбюратор, модерні фару та стоп-сигнал, сучасні амортизатори. Така техніка буде їздити, але водночас мало нагадуватиме оригінал.

    Завданням для Олександра було відтворити первісний вигляд. А запчастини де брати? Подібне запитання поставив й автор цих рядків. Виявляється, що виробництво запчастин до ретро-техніки в Європі налагоджено. Але ж і ціни в Старому Світі, скажу я вам. Задній ліхтар до М-72 - така невеличка штучка, яка світиться червоним, коштує за українським курсом 890 гривень, за повітряний фільтр до нього, просту металеву сіточку, просять 612 гривень…

    - А як рідні ставляться до Вашого захоплення?

    - Розуміють…

    Із завданням Олександр Бондаренко справився на відмінно. Його BMW-R-71 легко розвиває швидкість до ста кілометрів. «А більше я й не намагався, - сказав умілець. - Все ж таки ретро, дідусь… В його техпаспорті, до речі, максимальна швидкість без бокового причепа - сто двадцять». Зовнішньо - теж стовідсотковий німець. Наприклад, покривався фарбою за немислимою для мене ціною.

    - Та на базарі автоемаль підібрали б без проблем…

    - Підібрали б. Але фарба, що на моєму мотоциклі, не вигорає під сонцем.

    Як стають реставраторами мототехніки? Відразу, щоб «захотів - зробив», не вийде. Олександр розпочинав із «моторчиків» - так тут називали легкі мопеди радянського виробництва. У дитинстві, звичайно. Потім пішли моторолери, мотоцикли. Років кілька тому оновив до вигляду оригіналу авто ГАЗ-67, мав мотоцикл ИЖ-49. А плани?

    - Є на прикметі «Харлей» сорок четвертого року. Теж військовий, - сказав Олександр Бондаренко. - Але все упирається у гроші…

    «Харлеї» по Конотопу вже бігають. Їх кілька і сучасних. Бігатиме і «Харлей» Олександра Бондаренка. Реставрація мотоциклетної пам’ятки - питання часу.

    Тільки ось тон на дорогах міста вже упевнено задають китайські мотоцикли. Українських побачити вдається не кожного дня. Це переважно «Дніпро» - продукт Київського мотоциклетного заводу. Осучаснений, але в ньому, в онука, якщо уважно придивитися, залишилося багато рис від BMW-R-71, мотоцикла періоду Другої світової війни.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05