РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 32 (22 серпня 2014) 

  • Головне, щоб Батьківщина була у твоєму серці!

    Людина народжується на світ і разом із життям отримує в спадок, мабуть, найбільше і безцінне багатство - Батьківщину. Її не вибирають за смаком і бажанням, так само, як не вибирають собі неньку. Вона, як рідна мати, - це наша доля, яка дісталась нам і на радість, і на горе, на всі випробування, біди і перемоги, на безперервну щоденну працю і свята. І тому приймати її потрібно такою, якою вона є, без сорому і невдоволення, без заздрощів до інших людей і народів.

    Дозволю собі різко перейти від лірики до прози. Часто доводиться чути від знайомих: «Не ту країну назвали Гондурасом». Знаєте, після таких слів стає боляче. Її назвали - Україна! Твою рідну, замордовану, зраджену політиками, стріляну «братами», зневажену «рускім міром», бідну і розграбовану… Що? Відречешся від такої? Не приймеш? Подивись на неї очима своєї матусі, пригорни і обійми її, як власне дитя, допоможи їй відчути твою підтримку. Як? Своєю працею, культурою, мовою… Було б бажання. Висловити любов можна по-різному. Головне, щоб вона була у твоєму серці.



    ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Україна обрала новий шлях розвитку. За плечима - 23 роки, за які ми так і не стали по-справжньому незалежними. Це як те зернятко, що поклали у суху землю, поливали інколи, а воно взяло і прострілило. Та з таким розмахом, що зупинити не зможе ніхто. Так. Я вірю в це. Можливо, ціна буде досить великою, кривавою та жорстокою. Та це не буде хабар. Українці забудуть це слово і втілять нову українську мрію.

    Саме цій темі до Дня Незалежності України представив свої простори «Мистецький Арсенал». Сучасні українські художники, арт-діячі та колекціонери в арт-проекті Forbes «Нова українська мрія» шукали свій простір, власні варіанти нового для України. Чому саме вони? На думку головного редактора проекту Forbes Михайла КОТОВА, «творчі люди з їхнім загостреним відчуттям є провісниками всього нового і можуть через художні образи передати настрої в суспільстві і показати простір варіантів».

    У арт-проекті «Нова українська мрія» взяли участь: Арсен Савадов, Василь Цаголов, Олег Тістол, Олексій Сай, Ігор Гусєв, Максим Мамсиков, Олександр Ройтбурд, Ілля Чичкан, Мирослав Вайда та ін. Експозиція презентує твори понад сорока авторів, з різних регіонів, як добре відомих майстрів, так і молодих. Кожен продемонстрував свій світогляд, створивши роботу в своєму стилі і в тому матеріалі, в якому авторська ідея знаходить найбільш ефектне звучання.

    Найактуальніші теми - Україна в контексті об’єднання з Євросоюзом, внутрішні екологічні проблеми в країні, війна і відокремлення Криму - художники розкривають у власній творчій інтерпретації глибше, драматичніше та іронічніше.

    РЕАКЦІЯ ГЛЯДАЧІВ БУЛА ВРАЗЛИВОЮ ТА КОНТРАСТНОЮ, як і сама експозиція, що починалась з інсталяції Олексія САЯ. «Не наступати на граблі». Велика зала зустрічає глядача розкиданими догори граблями. Український фразеологізм «Не наступати на одні й ті ж самі граблі», як кажуть, до ваших послуг. Зробивши перші кроки, згадую власні помилки.

    Кількості граблів вистачає, щоб і згадати огріхи політиків. Черговий раз на чергових виборах ми обираємо тих, хто не виправдав нашу довіру. Але ж обіцяв. А давайте знову скажемо «Так». Скільки разів по доброті та простоті довіряли людям тоді, коли варто було перевірити? Прикладів можна навести безліч.

    Інсталяція «Граблі» зі сотнею таких предметів, розкиданих на підлозі, зустрічає і досить реально перестерігає: «Не наступай! Пильнуй! Думай!»

    Художник Анатолій ГАНКЕВИЧ намалював у своїй мозаїчній манері (імітація мозаїки) дівчину, яка стрибає ластівкою з прямовисної скелі на тлі «Ластівчиного гнізда». 90% українців, мабуть, у свій час бували на цій 40-метровій Аврориній скелі і знають, що зробити це безпечно для життя неможливо. А ось художник спрямовує нас перебороти страх такого стрибка. Ну не вірю я, як глядач, що буде поганий кінець. Невідоме? Так! Майбутнє? Так! Щасливе? Так!

    Вдивляючись у картину, мимоволі відганяю від себе нотки «совєтського» минулого. І відчуваю, що ностальгія та іронія тут нероздільні.

    До речі, під час виставки настільки різні образи, метафори, символи переплітаються у свідомості, що уява просто вибухає. У такому стані ти ходиш і ловиш себе на думці: «Воля!» Художники так бачать наше майбутнє, де в чому іронізують з нього і вільно його можуть показати, не боячись, що хтось покрутить пальцем біля скроні, або й гірше - заборонить використовувати деякі кольори, як це зробила Дума Російської Федерації. Там, наприклад, спираючись на ґрунтовні дослідження, стверджують, що жовтий та блакитний можуть завдати непоправної шкоди здоров’ю простих росіян. А що ж робити з небом і сонцем?

    Юрій СОЛОМКО - художник, який малює на картах: географічних, фізичних, політичних. Як відомо, географічна карта - один із сильних символів, які створила цивілізація.

    Юрій Соломко додає до тієї карти емоції, людину, її тіло. Інколи прочитання деяких частин людського тіла викликає шедевральну схожість з країнами, що проступають на такій картині-карті. Цього разу на карті України пан Юрій побачив Борисфена (давньогрецька назва річки Дніпро). Що забере з собою синя глибина Борисфена, а що залишить в об’ємних образах скульп-тури? - запитує художник.

    ВРАЖАЄ УЯВУ ТАКОЖ КАРТИНА київського андеграундного художника Іллі PSYFOX, де Лілу Даллас з фантастичного кіно-бойовика «П’ятий елемент» замість мультипаспорта тримає паспорт громадянина України. Акторка Міла Йовович, на мою думку, не зовсім схожа на себе. Та шлях у світ російського кінематографу для неї тепер закритий. (Мимоволі посміхнулась власним думкам: путінський режим діє). Та якщо без іронії, то хочеться вірити, що саме Україна стане тим п’ятим елементом, за допомогою якого добро переможе зло.

    …Невеличкий коридор, до закритих дверей якого веде зітканий український килим і зовсім поруч пахне хлібом (одну з колон символічного коридору обладнано розпилювачем запаху) - це інсталяція АРТ-ГРУПИ «ЙОД». Для себе тлумачу так: моя мрія, щоб кордон (двері) для «братів» наших був закритий, а в хаті завжди пахло свіжовипеченим хлібом. Мабуть, такий запах має мир?

    …Українська дійсність потребує креативного аналізу, що дозволить почути чисту ноту і виявити фальшиву. Українська мрія потребує більше можливостей для реалізації, опирається на надію, посміхається утопії та сміливо ДИВИТЬСЯ в реальність.

    УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Сьогодні це найзаповітніша мрія чи омріяна реальність? Це те, що ми з вами робимо щоденно для своєї Батьківщини. Це наша з вами любов і довгий шлях самопізнання. То ж не запізніться на наш потяг!

    P.S. У рамках арт-проекту «Нова українська мрія» за підтримки Української Біржі Добронадійності протягом всього часу виставки тривав збір коштів для транзитного центру у Дніпропетровську для переселенців зі Сходу України.

    Валентина КОЛЯДА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05