РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 32 (22 серпня 2014) 

  • «До повної Перемоги над «ввічливими» зеленими чоловічками»!

    Зміст термінової телеграми, з якою ознайомилися у всіх підрозділах Південно-Західної залізниці, певен, не залишив байдужим жодного залізничника. В кожному слові - біль та співчуття: «В країні тривають бойові дії. Щодня гинуть українські солдати та мирні жителі. В ці тяжкі часи ми не маємо права лишатись осторонь людського горя та скрути!

    Керівництво і Дорпрофсож Південно-Західної залізниці ініціюють збір гуманітарної допомоги для української армії та мирних жителів Сходу.

    З 15 по 20 серпня 2014 року кожен працівник Південно-Західної залізниці за бажанням може долучитися до збору допомоги.

    Збір коштів та закупівлю гуманітарної допомоги для мирних жителів та військового спорядження для українських військових необхідно організувати через профспілкові комітети первинних профспілкових організацій з передачею в дирекції залізничних перевезень та територіальні комітети профспілки.

    Адреси наступних передач буде надано додатково. Перелік необхідних речей додається».


    На «гражданці» Віктор ЗАГЛАДА працює заступником начальника стрілецької команди
    на ст. Житомир служби воєнізованої охорони.
    А в зоні антитерористичної операції (АТО) - командиром артилерійського розрахунку.

    ВІД СЛІВ ДО ДІЛА

    Телеграму підписали керівник столичної магістралі Олексій КРИВОПІШИН та голова Дорпрофсожу Орест ЛОГОШНЯК.

    Перемагати «ввічливих» зелених чоловічків - справа дуже складна. Від слів про допомогу військовим керівництво Південно-Західної та дорожня профспілкова організація відразу перейшли до діла. Як стало відомо, бійцям батальйону «Шахтарськ» відправлено 50 нових рацій з ретрансляторами та гарнітурами. Ці прилади, безумовно, як ніколи, необхідні захисникам Вітчизни: від наявності спеціальних засобів радіозв’язку залежить життя бійців та успіх виконання бойових завдань.

    Солдатам не вистачає засобів зв’язку: на 238 бійців батальйону «Шахтарськ» - лише 5 рацій. Тому командир батальйону «Шахтарськ» Андрій ФІЛОНЕНКО звернувся за допомогою до начальника Південно-Західної залізниці Олексія КРИВОПІШИНА.

    Південно-Західна залізниця допомагає бійцям не вперше. Раніше на прохання командира батальйону «Шахтарськ» залізничники вже відправили в зону АТО два позашляховики.

    ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ У ЖИТОМИРІ

    Журналістська зацікавленість про те, як воюється на фронті, привела ваших кореспондентів цього разу до Житомира. Річ у тім, що саме тут підліковують рани два бійця. Про них - у подальшій розповіді.

    Про що говорили у славному місті на берегах Тетерева на минулому тижні? Про те, що українські військові ведуть активний наступ на околицях Донецька. Підступають наші бійці і до Горлівки. З ким довелось спілкуватися? Минулої п’ятниці кореспонденти перебували у відрядженні з метою зустрітися із мобілізованими у першому призові до Українського війська старшим стрільцем воєнізованої охорони команди ст. Житомир 40-річним Олександром ШМІДТОМ та заступником начальника цієї ж команди 43-річним Віктором ЗАГЛАДОЮ. Обидва залізничника знаходяться на реабілітації після тяжких поранень у зоні антитерористичної операції (АТО). В Олександра Івановича - поранення у ліву руку. Він одужує. У Віктора Олександровича від попадання у тіло осколків до сьогодні не квапляться гоїтися рани. Але він є оптимістом. Як і його товариш О. Шмідт.

    Не будемо видавати військової таємниці: не так вже важливо, в яких бригадах служать обидва ратоборці. Командир артилерійського розрахунку далекобійної гармати Віктор Заглада та піхотинець Олександр Шмідт знають, що таке обстріл з танків, мінометів, ствольної артилерії і установок «Град». Свідченням тому - вбиті та тяжко поранені їхні товариші по зброї. Віктора Олександровича поранено під час визволення Слов’янська.

    Сумнозвісна гора Карачун, за взяття якої полягли молоді українські військові, - в пам’яті звитяжця. - 15 «дірок» у тілі», - уточнив старшина Віктор Заглада. Олександр Іванович разом з бійцями ледь не потрапив в оточення під час військової операції із «зачищення» села Степанівка. Там же отримав поранення. Не втратити багато крові з отвору від кулі на лівій руці вчасно допоміг бойовий санітар.

    Тривожно на серці в Олександра Шмідта. Поза сумнівом, через російський «гуманітарний конвой», який на час нашої зустрічі вирушив у напрямку Луганська. Росія проігнорувала попередню домовленість про те, що вантажівки прибудуть до пункту пропуску в Харківській області, де їх могли б проінспектувати представники Червоного Хреста.

    Обидва герої бажають повертатися на фронт. Через те, що, як вони вважають, російські «гуманітарії» у супроводі регулярних армійських підрозділів прориватимуться на територію України. Сепаратисти-недобитки у цьому їм сприятимуть. Не з чужих слів В. Заглада і О. Шмідт знають, що серед найманців чимало мешканців Лугандонії (прихильників Донецької та Луганської народних республік - курсив мій В.З). Правда, серед офіцерів - чимало росіян з боку московського Кремля. Та й заслані російські козачки з берегів Терека, Кубані і Дону, найманці із Закавказзя теж проливають українську кров. Як пересиджувати у глибокому тилу, якщо коричнева кремлівська чума розповсюджується навіть із Сибіру?!

    ЯКБИ ЩЕ ДОСВІДЧЕНІ КОМАНДИРИ…

    Уточнимо, крім надійної зброї, у сучасних військових бракує бронежилетів, кевларових касок. Приміром, коли Олександр Шмідт вперше перебував у Житомирі у короткій відпустці, колектив стрілецької команди, яку очолює Василь ОнопрІЄнко, ускладчину придбав так звану «розгрузку». Це спеціальний жилет із кишенями для військових речей, що у бойових умовах мають бути під рукою у воїна. А ще через те, що в Олександра Івановича в останньому бою згоріла солдатська форма, варто подумати перед наступним відправленням на фронт над придбанням нової. Не тієї, як називають, «беушної», що отримав відразу після мобілізації. А нову та з цупкої тканини.

    Вода, їжа. Про це не раз задумувались обидва військових під час недовгих хвилин між боями. Необхідне постачання - не на висоті. Інтенданти поки що вчаться військовій логістиці. Проте волонтери нашим військовим - чудова підмога.

    До речі, через «гальмування» державної машини у сфері забезпечення Українського війська страждають солдати у зоні АТО. Саме волонтери та звичайні люди йдуть на допомогу ЗАХИСНИКАМ ВІТЧИЗНИ. Між іншим, Олександр Шмідт озвучив проблему з некомпетентності власних польових командирів. Останні чомусь впроваджують під час «зачищення» населених пунктів тактику супротив військовому глузду.


    Віктор ЗАГЛАДА розповів Олександрові ШМІДТУ цікавого анекдота.
    «Водії російського «гуманітарного конвою» жорстко відлупцювали бомжа біля Воронежа через намагання безпритульного
    закурити біля вантажівки із дитячим харчуванням». Отже з гумором у воїнів з Південно-Західної залізниці все чудово.

    - Уявіть, - говорить Олександр Іванович, - нас, піхотинців, частенько посилають в атаку попереду бронемашин або танків. Ще з часів Великої Вітчизняної відомо, що спочатку власну справу має зробити потужна військова техніка, а вже згодом варто командувати піхотою. Одне скажу, точно. Суспільство все ж таки розбереться, який тиск і звідки був у «гальмівному військовому резервуарі».

    Повторимось, Південно-Західна залізниця не залишилася осторонь від постачання фронтовиків надійною зв’язковою апаратурою. Сучасна рація. Для тих, хто нині воює на передовій, - це надійна помічниця. Пішли в історію польові телефони, кожний з яких передбачає наявність дроту між бойовими розрахунками, що у будь-яку хвилину може бути перебитий хоч кулею снайпера, хоч осколком бойової гранати. Рація у «розгрузці» - величезні відсотки на користь того, що, приміром, наші сьогоднішні герої зможуть сподіватися на вчасну допомогу на передовій. Особисто автор цих рядків бажає, щоб так і відбувалося. До повної Перемоги над «ввічливими» зеленими чоловічками, що сунуть і сунуть на Донбас через український кордон. Трясця на кожну російську матір, сестру, дружину, що благословляє представників чоловічої статі топтати не свою землю смердючим від далекого походу чоботом або берцами (сучасне військове взуття - ред.).

    Путін розв’язав війну проти України. Проти кожного, хто хоче жити в цій країні мирно. Політики їй відразу придумали назву. Гібридна, терористична. Після кривавої бійні на Сході України, епітетів цій, коли слов’янин йде проти слов’янина, братовбивчій бійні буде предостатньо. Але річ про те, що на фоні смертей з обох протиборствуючих боків на фронті для наших захисників були все ж таки переміни. Позитивні. Чому? Тому, що ми, українці, шановні читачі, на стільки прикипіли душею до нашої неньки-батьківщини, що нікому її не віддамо. Про це нагадали мені і знайомі вже вам командир артилерійського розрахунку Віктор Заглада та піхотинець Олександр Шмідт.

    ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ, СМІЛИВЦІ!

    З багатьох підрозділів столичної магістралі на фронт мобілізовано залізничників-звитяжців. Ми зокрема зателефонували до кадровиків Козятинської дирекції залізничних перевезень. Воєнізований загін охорони відправив 19 стрільців, експлуатаційне вагонне депо ст. Козятин - 7 робітників, дирекція проводила до АТО шістьох сміливців, будівельно-монтажне експлуатаційне управління - чотирьох, енергетики - трьох, колійники - одного. Подібні цифри - на інших дирекціях.

    Хай береже Всевишній тих воїнів, які попри всі негаразди йдуть в ім’я захисту власних родин на Схід України, не боячись поповнити ряди Небесної сотні. Тієї сотні, яка клала власні життя на Майдані заради світлого майбутнього нашої держави. Без золотих батонів в її споживчому раціоні. На будь-якому клаптику української землі.

    Кава, якою частували Віктор Олександрович та Олександр Іванович, попри цукор, здалася гіркою. Через надлишкові емоції, напевне. Блакитні очі В. Заглади виявляли впевненість у завтрашньому дні. Однак, суворий погляд О. Шмідта наче нагадував про те, що йому та його товаришу по зброї час відпочивати. Не такою вже довгою видається відпустка через фронтове поранення. Незабаром до бою. Ми говорили один одному «До побачення!». Артилерист Віктор Заглада та піхотинець Олександр Шмідт обіцяли повернутися! Не лише нам, журналістам. І обов’язково з Перемогою! До нових зустрічей, сміливці! Хай вас береже Бог та розумні командири!

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05