РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 31 (15 серпня 2014) 

  • Турніри в день народження

    Яким має бути день народження? Звичайно ж, що святковим. Радісним й урочистим, хвилюючим і пам’ятним… А коли на порядку денному - чергова річниця депо? Ще й насиченим. Насиченим подіями, зустрічами. Саме таким він і видався першого серпня в експлуатаційно-ремонтому вагонному депо Конотоп. 81-й рік роботи відсвяткував відокремлений підрозділ залізниці. А розпочалося свято спортивними змаганнями.


    Виступає начальник депо Володимир Федорко.


    Змагаються силачі.

    На волейбольний майданчик після стислої церемонії відкриття вийшли чотири команди - збірна ремонтних цехів, збірна цеху експлуатації, команди пункту технічного огляду Конотоп та ПТО Хутір Михайлівський. Волейбольні турніри серед аматорів підрозділу проводилися й раніше, тільки в Хуторі, де шанувальники цієї гри облаштували майданчик. Господарі в основному й перемагали. Тільки й на «чужому полі» вони довели, що вміють добиватися спортивного успіху. Фінальна гра завершилася перемогою хутірських волейболістів. На другому місці - ПТО Конотоп, третє - за збірною цеху експлуатації.

    Швидко завершили поєдинки атлети. Тут перемогли Олександр Максимов (ПТО Ворожба) і Сергій Шевченко (відділ маркетингу). Серед тенісистів лідирував Євген Збіренко (ПТО Щорс). А ось доміно… З доміно вийшло складніше. До останнього моменту говорити про переможця ніхто не насмілювався. Навіть поважний суддя Віктор Гриньов. «Будемо рахувати», - не раз говорив він, коли глядачам кортіло дізнатися, хто ж найліпше «забиває козла».

    Тільки не іронізуйте, будь ласка. «Козел» - різновид цієї древньої гри. Як стверджують знавці, з’явилася забава ще у дванадцятому столітті у Китаї. В Європі розпочали грати у вісімнадцятому, переважно - у католицьких монастирях. Церковна влада не вважала гру гріховною і дозволяла монахам між молитвами та роботою стукати по столу каменями. Той, хто ставив у грі перший камінь, проголошував: «Benedicamus Domino!».

    Різновидів доміно чимало. Який різновид культивується в депо, відверто скажу, не знаю. Знаю лише, що в обідню перерву грають завзято. Як не роздумуй: гра об’єднує завзятих. Завзятих у роботі, ініціативних під час відпочинку. Сяк-так перекусили - і за стіл. І самі лише чоловіки. Тільки тут, на святкових змаганнях, камені в руку бере й жінка. Дізнаюся, що вона в команді цеху порізки вагонів і що звуть її Світлана Петрівна. Пізніше познайомилися. Працює Світлана Петрівна Бурим кранівницею. А як долучилася до гри? Чоловіки запросили. «Спершу кричали від обурення, бо не вміла, - говорить жінка. - Тепер заспокоїлися. А гра мені подобається».

    Гру в доміно завжди супроводжують бурхливі емоції. Тут же - як у шахах. Сидять чинно й благородно. Бо відповідальність велика. Та фінал наближається. За підрахунками судді, найбільшу кількість балів набрали представники цеху головного механіка Олексій Каливод та Валерій Симоненко.

    День депо стали святкувати шість років тому. Але спортивними змаганнями свято розпочалося уперше. Чому? Бо девізом депо, пояснювали деповчани, є «Праця. Єдність. Процвітання». А спорт єднає людей.

    Наша держава переживає складний час. До фінансово-економічних негараздів додалися політичні на сході країни. Тому, як ніколи, суспільству потрібна згуртованість, потрібна монолітність, аби протистояти лихові та рухатися вперед.

    Робота депо сьогодні не позбавлена труднощів. Та вони долаються. З’являтимуться нові - відокремлений підрозділ має високий потенціал протидії, де основну роль відіграють працьовитість, висока кваліфікація, дисципліна та згуртованість колективу.

    У полудневу пору до підрозділу завітали ветерани. Гостями їх не називають. Бо який то гість, коли у цих цехах минуло все їхнє життя, а на зміну прийшли їхні діти та онуки. Галина Михайлівна Гриньова працювала в депо кранівницею. На пенсії, можна сказати, давно. Але вона дала початок династії. Її син Віктор - заступник начальника депо, Олександр - бригадир деревообробного цеху, у депо трудяться невістки Валентина, Наталія та онук Олександр. В Юрія Яковича Бігуна, колишнього головного механіка, деповчанкою стала дочка Світлана. У ветерана праці Віктора Миколайовича Яценка син Олексій працює оглядачем вагонів...

    Турбота про ветеранів, підтримка залізничних династій не вважається у депо другорядною справою. Бо міцна родина - це міцна держава.

    Урочисті збори з нагоди заснування депо розпочалися мелодією державного Славеня. Деповчан і ветеранів праці привітали народний депутат України Ігор Молоток, заступник голови Конотопського теркому профспілки залізничників Наталія Макаренко, голова профкому відокремленого підрозділу Юрій Шиш, начальник депо Володимир Федорко.

    Володимир Петрович Федорко наголосив, що хоч і важко працюється в нинішніх умовах, та колектив не опускає рук. Бо зразком для нього є робота попередніх поколінь. Поколінь, які на місці примітивних майстерень поставили цехи і відновлювали підрозділ після війни, які примножували трудову славу депо у сімдесяті й вісімдесяті роки минулого століття.

    Традиційно у День депо оновлюється Дошка пошани. Цього року на Дошку пошани занесено імена шістьох працівників депо.

    Завершуються урочистості покладанням квітів до меморіалу вагонникам, які загинули в роки Другої світової війни.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05