РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 29 (1 серпня 2014) 

  • Добра господиня у «маленькому королівстві»

    Колись таких людей називали ключниками. Це були перші особи при будь-якому господарстві. Однак ключником могла стати лише та людина, якій особисто довіряв господар. І якщо такої особи не знаходилось, зберігав ключі від усіх стратегічних запасів сам власник. Сьогодні професія комірник, метою якої є «організація правильного збереження матеріальних цінностей, обробка одержаних товарів та іншого», набула нового значення. Проте не всім можна довірити таку посаду. Складно найти людину, у якої серед рис характеру є «домовитість», прагнення до порядку. Певно, з такими рисами просто народжуються.

    От із таким характером двадцять один рік працює комірником на вокзалі ст. Київ-Пасажирський Ганна ПЕСЧАНСЬКА. Вона добрий господар у своєму «маленькому королівстві», завжди готова до видачі майна і завжди знає, що де в неї лежить. Колеги її добре знають, бо майже щодня доводиться видавати працівникам не лише канцелярські товари, а й матеріали для ремонту, різні металеві малогабаритні конструкції. Тобто все те, без чого не може обійтись такий потужний підрозділ у повсякденній роботі. Нещодавно Ганну Василівну було нагороджено Почесною грамотою Південно-Західної залізниці.

    Ганна Песчанська родом із Вінниччини, народилась в сім’ї простих колгоспників. Ганнуся, так її називала найстарша сестра, була найменшою у родині, де зростало ще троє дівчат. Дитинство та юність пройшли в домашніх турботах. Ще дівчинкою вирішила, що обов’язково буде жити у великому місці. І не могла дочекатися, коли за прикладом старших вона покине рідну домівку й розпочне своє самостійне життя.

    По закінченні середньої школи вступила до професійно-технічного училища. Вивчилась на маляра і працевлаштувалась на залізниці у художній майстерні. Робота молодій дівчини подобалася, хоч й вимагала значного напруження фізичних сил. Але, коли ти молодий, упевнений - тоді тобі все по плечу. Та й почуття колективізму, взаємовиручки, відданості інтересам виробництва знаходили тоді втілення в багатьох вчинках молодих людей.

    Ще коли вступала до училища, Ганна вперше зустрілась зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом. Відтоті вони нерозлучні: гармонія в їхніх почуттях багато в чому визначає ту гармонію, яка панує й у нашої героїні на роботі. Може, саме тому й вона погодилась на цю посаду у 1993 р., бо любить, щоб у всьому була злагодженість та порядок. «Я люблю роботу. Ніколи її не цураюсь. Поруч зі мною працює старший комірник Ніна ПІскун. Ми завжди один одному допомагаємо. Без перебільшення, на нашому вокзалі всі працюють відповідально. Для мене така відзнака - повна несподіванка. Здається нічого особливого не було, просто виконувала свої обов’язки, як належить. Та все ж приємно, що мою роботу оцінили таким чином» - каже пані Ганна.

    Ганна Василівна весь час перебуває в русі. Оскільки кімнати, де зберігається майно, розташовані в різних куточках підвальних приміщень вокзалу, то за день вона «пробігає» не один кілометр. Але наша героїня абсолютно нормально до цього ставиться. Бо, каже, що рух - це життя.

    Під час нашого спілкування Ганна Песчанська встигала виконувати свої обов’язки. А з її охотою до роботи, щирістю та привітністю, вона якось відразу викликає симпатію. А ще вона досить сором’язлива. Не хоче, щоб про неї писали в газеті. Під час нашої розмови Ганна Василівна переконала мене, що є людиною, сповненою життєвих сил і оптимізму. «Зрештою, наше життя - не лише робота. Життєвих сил, кожній людині додає її родина», - каже пані Ганна.

    У родині Ганни Песчанських, окрім її чоловіка, який нині на заслуженому відпочинку, проживає донька зі своєю сім’єю. Вона обожнює свою маленьку онучку Вікторію, якій всього шість рочків. Влітку, у відпустку, вони їдуть на Сумщину, де колись жили батьки чоловіка. Це дуже тепле, родинне гніздо, яка зігріває всю родину.

    Ганна Василівна вважає, що це місце має сильну енергетику, яке заряджає позитивом всю родину. Там відпочиває душа, а всі вони набираються фізичних та духовних сил на весь рік.

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05