РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 27 (18 липня 2014) 

  • У воді стоїть, а води просить

    Два дні весняний та літній, проведені у Пирогові, пам’ятні через те, що кожне свято, пов’язане із водою. Перше з них припало на Обливаний понеділок. Друге - на переддень Івана Купала. У перший понеділок травня після Пасхи та у першу неділю липня біля церкви Святої Покрови збиралося чимало люду. Їх об’єднує… вода. Жодним чином не помилились. Та про все по порядку.

    ОЧИЩЕННЯ ВІДБУЛОСЯ

    Музейна експозиція «Закарпаття» стала сценою просто неба для учасників стародавнього обряду очищення водою. Найбільше ці водні процедури прийшлися до душі чисельній малечі. І хоч на початку травня погода теплом не балувала, з місцевого водопроводу багато аква-віти утекло… на голови та спини, на черевики та платтячка зі штанами. Очищення відбувалось без жодних зойків та скарг на те, що вода холодна, що більш спритні учасники дійства ллють прозору вологу на незграбних та «загальмованих» ровесників.

    «Що ж нам було з світа початку?

    Не було нічого, - одна водонька». - розпочинає заспів фольклорно-етнографічний дитячий гурт «Лісовичок» (с. Лісники Києво-Святошинського району).

    Як плодюча та родюча стихія, вода обожнювалася. За космогонічними (створення Всесвіту) поглядами давніх слов’ян, вода, поєднавшись із первісною матерією чоловічої статі, утворила струмки, ріки, озера, загалом усе на Землі. «Водним» божествам (Дана (богиня води), Водяник (злий дух, втілення водної стихії як негативного й небезпечного явища) та ін.) наші пращури приносили спеціальні жертви (рослинні, тваринні і навіть людські). Відгомін цього вірування існує й у нинішньому звичаї кидати у воду «на щастя» гроші (дрібні монети). Воду вважали святою, очищувальною силою, здатною принести щастя. Дуже поширеними у стародавньому світі були обряди обмивання - «очищення водою», окроплення, обливання.


    Особливо цілющою була «жива вода» (свята, свячена, святовечірня, стрітенська). За даними митрополита Іларіона, «вода - символ розмноження й парування... Шлюби слов’ян часто бралися над водою. І взагалі залицяння відбувалося при воді... Умитися молодим обом разом - це символ побратися. Вода в Україні символізувала і віщу силу. Дівчата гадали на воді, пускали в річку вінок на Івана Купала, щоб дізнатися про судженого та ін. В українському фольклорі «наносити води», «хотіти напитися води» означає «кохати»:

    - Галю ж моя, Галю, дай води напиться.

    Ти ж така хороша, дай хоч подивиться.

    «Вода - символ першоматерії, плодючості; початку і кінця всього сущого на Землі», - сказав під час святкування Обливаного понеділка колишній предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Любомир ГУЗАР.

    - Тож нехай обливаються, - почули під час свята від дорослих гостей Музею під відкритим небом. І нам дісталося.

    ВІД ЧОГО МЛИН КРУТИТЬСЯ?

    Тепер про іншу подію. Уночі - з 6 на 7 липня - починається одне із самих таємничих і веселих народних свят - Івана Купали. Він збігається із церковним торжеством різдва Іоанна Хрестителя. В українському фольклорі, мабуть, найбільша кількість переказів і легенд пов’язана із цим святом. Наші предки вірили, що напередодні Купали мати віддає своїм дітям цілющі сили, а вогонь захищає від усяких нещасть. Саме тому в ніч на Івана люди усім миром збиралися на березі рік або озер, де розводили багаття, стрибали через вогонь, що очищає, перший раз купалися у водоймі, а головне - просили в Бога миру, здоров’я й сімейного благополуччя.

    Напередодні свята Івана Купала - знову у Пирогів: у Національному музеї народної архітектури та побуту України відкривається стародавній водяний млин з с. Пилипець Закарпатської області ( та ж сама експозиція Карпати).

    Протягом багатьох років музейний експонат знаходився в аварійному стані - і тепер він ожив! Млин запрацював і знову меле борошно! А поруч з млином - дивовижна закарпатська піч, де випікається смачний та пахучий український хліб!

    Відродження музейного експоната відбулося завдяки зусиллям меценатів, які за короткий термін спромоглися вдихнути нове життя в закарпатський млин.

    На відкриття млина було запрошено народний фольклорний колектив Мрія (с. Хотів, Києво-Святошинський район). Доторкнутися до стародавнього дійства млинарства, як запрошували організатори, вдалося лише кореспонденту. Редакційний фотоапарат ніяк не міг закарбувати на пам’ять процес роботи кам’яних жорнів, що перемелюють духмяне зерно. Проте оцінити дивовижну силу води вдалося! Ну що, здавалося б, оті колеса, що нагадують пароплавні лопаті із кінофільму майже 80-річної давнини «Волга-Волга»? У тому-то і річ. Без них вал млина не запрацює. Зерно не перемелюватиметься в муку. А яка ж сила змушує лопаті крутитися!? Знову ж таки - вода!

    … Мимоволі милуєшся, коли придивляєшся, як малеча любить борсатись у воді. Навіть, якщо це невеличкий струмок, що ллється дубовими жолобами на лопаті млина, а потім тихесенько спливає до ніг хлопчиків та дівчаток. Це той випадок, який увійшов у народне прислів’я: «У воді стоїть, а води просить».

    Нехай живильна волога продовжує їхні роки! От би лишень на їхні долі поменше усіляких випробувань, як тепер на берегах Сіверського Дінця.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05