РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 25 (4 липня 2014) 

  • Сезон спортивних відкриттів

    Власні невдалі спроби утримати тенісний м’яч над столом хоча б протягом хвилини закінчились, як кажуть, повним провалом. А ось спостереження за грою аматорів-залізничників XVI Спартакіади трудових колективів принесли чималу користь та й задоволення. Інтелігентність даного виду спорту одразу кидається у вічі. Толерантність та дружні стосунки між суперниками все ж не нівелювали духу боротьби. Спортивної, справжньої. А вловити всі її нюанси мені особисто допомагала головний суддя змагань - майстер спорту СРСР з настільного тенісу, чемпіонка світу серед залізничників Лариса ГРИШКО. В цікавій бесіді, спостерігаючи за грою чоловіків та жінок у гарній спортивній формі, навіть не могла уявити, що у часи появи настільного тенісу грали у нього у смокінгах та вечірніх сукнях. До речі, про форму: організатори змагань можуть пишатися - одяг поза всяким сумнівом є досить гарним, яскравим (для кожної команди - свій колір) та зручним.


    Змішана пара - представники команди Козятинської дирекції залізничних перевезень - Іван ПОБЕРІЙ та Любов МАЄВСЬКА.

    СПОСТЕРІГАЮЧИ ЗА ЗМАГАННЯМИ, бачиш, як людей різного віку, різного темпераменту та різного стилю гри об’єднує бажання перемагати.

    З першого погляду може скластися враження, що грати у настільний теніс не так вже й складно. Та провівши майже два дні в спортивній залі, побачила й травмування, й фізичні навантаження, від яких піт котився, як під час сауни. Миттєве прийняття рішень теж випробовує швидкість реакції. Якщо швидкість м’ячика може досягати 200 км за годину - робіть висновки.

    У перервах між іграми намагаюсь поспілкуватись із залізничниками. На власний розсуд обираю інтерв’юєра, користуючись лише жіночою інтуїцією. Виявляється, вгадала - душа команди, окраса програми, особистість неординарна і, як ще кажуть, просто хороша людина.

    ЗНАЙОМТЕСЬ. ІВАН ПОБЕРІЙ - стрілець воєнізованої охорони Козятинської дирекції залізничних перевезень. На подібних змаганнях третій рік поспіль. Двічі срібний призер за змагання у парах:

    - Упродовж року я чекаю цього часу, коли стартуватиме наша Спартакіада. Це для мене справжнє свято, коли шквал емоцій тебе переповнює, коли ти викладаєшся на всі сто, коли до нестями вболіваєш за свою команду. На змаганнях ми відчуваємо себе, як одна сім’я. Після ігор усі телефонуємо один одному, зустрічаємося на зборах, придумуємо різні кричалки, девізи. Шкода, молоді у команді малувато. Та, сподіваюсь, це тимчасове явище. А у грі головне - фізична підготовка та психологічна налаштованість.

    Іван досить емоційно і багато розповідав про свою команду, про змагання. А слова «здорово», «круто», «супер» лише доповнювали той непідробний захват від спортивного свята.

    ЯКБИ БУЛА МОЖЛИВІСТЬ описати стиль гри кожного спортсмена-аматора, знайшлись би власні епітети для кожного. Характер гри будь-якого гравця неповторний, не схожий на інший, «свій». Стиль Оксани ЧИЧЕНЬОВОЇ (Київська дирекція), звичайно, не маючи спортивного досвіду ні у сфері суддівства, ні гри, назвала б цілеспрямованим: від м’якої подачі до безпрограшного удару. Навіть у тому як вона підіймає м’яч відчувається сила переможця.

    У Тані ВАРЕЛДЖАН (з нею відразу знайшла спільну мову) - оператора з ремонту та обслуговування вагонів Хмельницької вагонної дільниці - стиль гри захисний. Вона ніби оберігає свою половину столу від ударів.

    У розмові з пані Тетяною дізналась, що в теніс грає ще зі школи. На змагання завжди їде із неприхованим задоволенням. Мама двох дітей впевнена: такі збори не заважають їй виконувати ні свої материнські, ні професійні обов’язки, а навпаки допомагають завжди бути у формі, вчать згуртованості та додають впевненості. Допомагає й присутність старшої доньки - студентки одного зі столичних вузів, яка прийшла підтримати рідну людину.

    Перше місце серед чоловіків у минулому році виборов перонний контролер ст. Київ-Волинський Владислав ХОМЕНКО. Тож як переможець налаштований сьогодні, поцікавилась у Влада. На що він відповів:

    - Налаштований позитивно. Але спортивна боротьба непередбачувана. У будь-яку хвилину може статися переломний момент. Головне - координація, сила, спритність.

    Влад навчається у двох вишах: фізкультурному - у Сумах, та залізничному - у столиці. Можливо, саме «огріхи» студентського життя і стали на заваді гравцю. Адже, забігаючи наперед, зауважу: перше місце він цього року не виборов, хоча почесну «бронзу» залишив за собою.

    ДРУГИЙ ДЕНЬ ЗМАГАНЬ, на відміну від першого, коли змагалися чоловіки і жінки, став більш емоційнішим. Можливо, й тому, що прізвища переможців вже вимальовувались. Та й командна гра, або гра у парі, мала свої особливості. У кожному спортивному «дуеті» можна було побачити і ніби відчути невидимий зв’язок. І навіть почути цю підтримку. Як ось, наприклад, у парі Поберій - Маєвська (Козятинська дирекція). Іван так підбадьорював свою партнерку у грі, що, мабуть, позаздрили б деякі жінки: «Розумниця», «Молодчинка», «Любочка - ти краща!».

    До речі, що до слів. Для мене особисто стало на деякий час ребусом розшифрувати, що ж подеколи викрикують тенісисти. Мабуть, підсвідомо дуже хотілось почути щось на адресу російського головного командувача. Та обійшлось без політики. Звичайно, почути вигуки на кшталт Шарапової також не довелось. Та слова «чосс», «чу», «фу», «здорово» в спортивному азарті додавали балів емоційній напруженості у грі.

    НЕ ОМИНУЛИ МИ УВАГОЮ й наймолодшого учасника змагань за тенісним столом. Ним виявився 20-річний механік зв’язку з Бахмацької дистанції сигналізації і зв’язку Сергій ВОВК. Дебютант-самоучка, навіть незважаючи на травмування, запевнив, що величезний досвід, який він отримав під час спартакіади, стане надійним фундаментом майбутніх перемог. Сергію, адже з девізом, з яким ти йдеш по життю: «Завжди вперед, ні кроку назад», по-іншому бути не може! Отже, три дні Спартакіади - сезон спортивних відкриттів.

    Змагання йшли до завершення. До радощів від перемоги довавався присмак смутку, адже спортивне свято закінчувалось. Переможців оголошено: ось їх прізвища:

    ЧОЛОВІКИ

    1 місце - Іван ПОБЕРІЙ (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    2 місце - Микола КОРЖУК (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    3 місце - Владислав ХОМЕНКО (Київська дирекція залізничних перевезень).

    ЖІНКИ

    1 - Оксана ЧИЧЕНЬОВА (Київська дирекція залізничних перевезень).

    2 - Любов МАЄВСЬКА (Козятинська диракція залізничних перевезень).

    3 - Наталія БОНДАРЧУК (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    ЗМІШАНІ ПАРИ

    1 - Київська дирекція залізничних перевезень.

    2 - Козятинська дирекція залізничних перевезень.

    3 - Коростенська дирекція залізничних перевезень.

    Та найголовніший переможець - дух змагання, любові до своєї справи, до фізичної культури, сподіваємось, назавжди залишиться тут - у Дорожньому спортивному клубі «Локомотив».

    Валентина КОЛЯДА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05