РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 22 (13 червня 2014) 

  • Про таємницю однієї шухляди

    Про трьох братів із розповсюдженим прізвищем ТКАЧЕНКО у Щорському локомотивному депо говорять, як про вмілих слюсарів. Михайло, Олег та Віктор взяли від батька Федора, який у цьому ж підрозділі пропрацював не один десяток років котельником, не лише працелюбство. Любов до машин, і саме парових, Федір Ткаченко прищеплював власним синам нехитрим способом. Брав на екскурсію в цех, де працював сам, а потім пропонував то ключ подати, чи гайку у потрібному місці підкрутити, а то й котел допомогти переклепати. Проте Віктор не відразу після закінчення середньої школи пов’язав власне життя із депо. Захотілося хлопцю отримати фах штукатура. Батько не заперечував, стримуючи добру усмішку. Мовляв, все одне зміниш свій фах. Від паровозів нікуди не дінешся… Так врешті-решт і вийшло.


    Знавці раритетної техніки Віктор ТКАЧЕНКО та Юрій ОВСЯННИК. Від паровозів - ні на крок!

    «Будь-яку деталь, приміром паровоза, зроблять, будь-якому складному вузлу раду дадуть», - так про Ткаченків говорять у підрозділі.

    Спілкуючись із Віктором Федоровичем, який працював на зміні у день нашого відрядження до депо, дізналися чимало цікавого із життя паровозів.

    - За економічністю й потужністю паровики поступаються тепловозам й електровозам, - веде мову Віктор Ткаченко. - Однак ця машина значно перевершує більш сучасні локомотиви за витривалістю й через невибагливість. Паровоз здатний витримувати 400 відсотків перевантажень з точки зору розрахункової потужності. Тобто інженери-розробники давньої пори закладали у конструкцію машини чималий виробничий потенціал. Опалювати деякі серії паровозів можуть часом зовсім немислимими видами палива, приміром, сирими осиковими дровами, - розповідає Віктор Федорович.

    Уважно слухаю і пригадую, як читав про те, що в роки громадянської війни на прикаспійських залізницях кочегари, траплялося, кидали у топку суху воблу. Дійсно, «всеїдна» машина паровоз. Ремонт паротяга коштує значно менше, ніж тепловоза або електровоза: значно дешевше, ніж електроенергія й солярка, обходиться вугілля. Саме ці якості паровоза багато в чому визначили безперебійність роботи залізниць під час Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ж, з мазутом через сучасні високі ціни на нафтопродукти дещо складніше, бо тонна чорних нафтопродуктів кусається через ціну, що весь час аж підстрибує.

    - Пасажирські паровози завжди фарбували в зелений, блакитний або синій кольори, а товарні - лише в чорний. Колеса в наших паровозів традиційно були червоними з білою окантовкою. Такими й запам’ятаються великі трудівники залізниць - паровози - майбутнім поколінням.

    До розмови прилучився колега Віктора Ткаченка Юрій ОВСЯННИК. Слюсар-ремонтник із майже тридцятирічним стажем роботи у депо. Чи відав колись Юрко - хлопець з маленького села Березова Гать (Новгородсіверщина), про те, що доведеться йому відновлювати, приміром, шестидесятирічний польський паровоз.

    - Ні, не думав, що пов’яжу власне життя із залізницею, адже вчився в Чернігові на слюсаря-сантехніка, - каже Ю. Овсянник. - Знаєте, коли довелось у депо ревізувати паровозне обладнання, то навички з нарізання різьби на трубах знадобились у першу чергу. Згодом, облазивши всю машину, зрозумів її характер. Тепер - все як на долоні.

    Відомо, паровози серії ЭР будувалися на заводі Цегельського у польському місті Познань. Готову продукцію машинобудівників переганяли колією 1435 мм на скатах до кордону із СРСР, де під них підкатували колісні пари шириною 1524 мм. Далі - випробування. І отримуй, країна рад, нову машину. Паровик цієї серії у робочому стані важив 85 т, а конструкційна швидкість машини - 65 км/год. Красується на будці паровоза надпис Депо Сновськ. Таким чином повертають тут стару назву міста Щорс, що прикіпила аж із 30-х рр. минулого століття.

    Шістдесят років виповнюється у цьому році машині, про яку довелось сьогодні розповісти. Але хотілося б зробити особливий наголос на тих щорських умільцях, котрим до снаги дати друге життя кожній деталі раритетної техніки, з якими ми вже познайомились, - Віктор Ткаченко та Юрій Овсянник. За свою працю кожний із них має галузеві нагороди. Віктор Федорович - відмінник Південно-Західної залізниці, у шухляді письмового столу Юрія Олексійовича зберігається знак «За доблесну працю на Південно-Західній залізниці». За роботу і шана.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05