РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 17 (8 травня 2014) 

  • Видовищно, емоційно та й інтриг вистачає!

    Аналізувати гру досвідчених футболістів-аматорів легко. Це через те, що доводиться з року в рік бачити незмінних бомбардирів, добрих захисників, вдалих воротарів, футболістів-універсалів, які й у воротах є незламними, і у полі демонструють талант нападника.


    Переможці 2014-го - команда Коростенської дирекції

    Ведемо мову про турніри, що присвячуються сумній події. Данина пам’яті учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, яких спіткала масштабна трагедія. А чому б і ні? Спорт діє краще за психолога. Об’єднуючий фактор для гравців-залізничників у наш незбагнений час - можливість забути про будь-які негаразди. Так, гра у шкіряний м’яч добре слугує не одному поколінню українців. І те, що організатори спортивного заходу розпочали змагання з урочистого параду учасників, вважаю правильним кроком. Це добра доза заспокійливого, зважаючи на останні військово-політичні події в Україні. Ніхто не відміняв девіза «Спорт поза політикою». Здається, що саме зараз він є доволі актуальним. Звичайно, у зв’язку із ситуацією на півдні та сході країни думки футболістів дещо розсіюються. На час ігор, безсумнівно.

    Доведено: щовесни, щоб претендувати на позиції, які дають право взяти участь у розиграші призових місць на початку сезону, сивочолі гравці з усіх дирекцій залізничних перевезень квапляться на спортивний майданчик ДФСК «Локомотив».

    Проте ігри першого дня турніру, коли команди заглибилися у деталі боротьби на майданчику, змушують пригадати стару істину: ритм змагального процесу на початку - головна складова успіху в останньому матчі турніру. Забігаючи наперед, скажемо, що у вирішальному бої у матчі між киянами та коростенцями (відбувся 25 квітня п.р.) сильнішими були аматори з міста, що над берегами Ужа. До речі, як зазначило добірне журі, кращим воротарем визнано коростенця Сергія Ходаківського, а нападаючим - його колегу по команді Сергія Бондарчука.


    Гол у ворота козятинців «заклепав» конотопець Геннадій ПЕТРУШЕНКО

    Хто скучив за футболом найбільше? Перший гол під час матчу між конотопцями та козятинцями у ворота останніх провів Андрій Власенко (вагонне експлуатаційно-ремонтне депо ст. Конотоп - ВЧДЕР). А відквітав першачка козятинець Віктор Туз. Красиву і безкомпромісну гру показав складач поїздів із ст. Козятин Леонід Оберемко. Між іншим, бувалий у бувальцях гравець вміє добре стояти на воротах; незабутніми, як для мене, залишились також його стрімкі рейди у зону, яку захищали суперники козятинців. Два голи у першому матчі він все ж таки записав на власний рахунок.

    Помічник машиніста з Конотопа Сергій Савченко (кращий захисник турніру) та його колега по депо машиніст Володимир Єрохін показали якісний «товар» - зіграність у нападі та захисті. А за це отримали достойні оплески на власну честь. Авторські «візити» до воріт противника хоча і не завжди закінчувалися вдало, проте інтригу на майданчику цей атакуючий дубль добре вміє тримати. Свій стиль, як і минулого року, проявив Вадим Дуб із Жмеринки. Непогану гру показали кияни Сергій Чабан та Вадим Благородний. Вчасний прохід під ворота суперників, «розпасовочка» - це звичайно величезна підтримка для команди, яка рветься до вдалого фіналу.


    Суддя змагань, тренер ДФСК «Локомотив» Андрій ЄРМОЛЕНКО.

    Про історію однієї жовтої картки від судді, яку отримав гравець із Конотопа Микола Супрун, довго будуть згадувати в його команді. «За що, за провокацію?» - майже чую запитання. Ні, за міцне «робітниче» слово, кинуте у пристрасному двобої за м’яч. Проте ця невдача, що спіткала досвідченого гравця, його не зупинила. Сильних сторін у номера 5 з конотопської футбольної плеяди хоч греблю гати. І це він доводить у кожному матчі. За це Миколі - окрема подяка! Цю думку підтримує вже знайомий вам хав-бек (захисник - ред.) з Конотопа Сергій Савченко. Сергій Іванович вважає, що командна гра, яку забезпечує капітан Геннадій Петрушенко, дозволила цього року отримати конотопцям заслужену «бронзу».

    Між матчами довелося поспілкуватися із суддями Андрієм Єрмоленком та Тарасом Кучером, чия робота приємно вразила. Обидва арбітри вважають: гравці старшої вікової категорії відрізняються від більш молодих колег тим, що діють спокійно, впевнено. Серед капітанів є такі, хто вчасно бере «пульт управління» у власні руки та, вміло маніпулюючи, «оживляють» тих партнерів, котрі владні прикорнути.

    Аналізувати гру бомбардирів авторові цих рядків здається легкою справою. Проте, певен, підтримувати добру форму гравцям, деяким з яких перевалило за 55 із гаком рочків, важкувато. Поклавши руку на серце, не хотілося б виокремлювати будь-який з подальших поєдинків через те, що кожний із гравців команд ставив перед собою серйозні цілі. Взяти хоча б універсала із Жмеринки Валерія Удовенка, нарис про якого був надрукованим свого часу у нашій газеті. З роками його воротарська майстерність (знаний за молодих років гандболіст) та вміння використовувати сильні сторони партнерів по команді лише удосконалюються. Ну а якщо у форвардів настає «хвилина роздумів» біля воріт суперника? Поруч опиняється В. Удовенко. І тоді чужому голкіперу тієї ж миті прийдеться вирішувати, з якого кута виймати чергову «мишу».

    Із короткої розмови із оператором дефекто-скопного візка з м. Коростень Юрієм Василенком, на футболці якого красується щасливий для нього номер 13, з’ясували, що будь-яку перемогу або поразку він сприймає як черговий доказ того, що і в наступному матчі команда діятиме, як один організм. Ми, вболівальники, завжди чекаємо більш яскравої гри, кращого фізичного стану, але добитися цього не так вже просто. Ю. Василенку це вдається.

    До заступника голови профкому вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський Анатолія Скопа (команда столичної дирекції) звернулися за порадою. Як витримувати шалений темп під час усього турніру? Мотайте на вуса: перед грою у жодному разі не потрібно переїдати. «Овсянка, сер!», як казав один відомий кіногерой, і дозвольте собі небагато молочного сиру. Щодо кави, то вона небажана. Перед певними навантаженнями та ще й у поважному віці цей напій, що викликає бадьорість, може спровокувати серцево-судинну систему до сумнівних «подвигів».

    - Вважаю, що на подібних турнірах важливим є не вік, а те, який стан здоров’я і душевний настрій на даний момент є у гравця, - з таких слів розпочалась наша коротка розмова із водієм з локомотивного депо ст. Жмеринка Едуардом Мельником (капітан команди, що завоювала приз «За волю до перемоги»). - Робиш результативний удар по воротах суперника і, як через помах чарівної палички, на другий план відходять не лише політичні, а навіть побутові проблеми.

    Цього разу з вуст почесного гостя - учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, учасника бойових дій в Афганістані Сергія Величка довелося почути таке: «Спортивні паради залишають у пам’яті їхніх учасників у турнірах незабутні враження».

    Важко не погодитись. Очевидно, пам’ятною буде і остання цьогорічна акція із нагородження достойних, в якій взяли участь Сергій Величко та технічний інспектор Дорпрофсожу Андрій Овсієнко. Саме тоді було відзначено, крім призерів - команд із Коростеня (перше місце), з Києва (друге місце), Конотопа (третє місце), й тих, хто не пробився на почесний подіум. «Приз глядацьких симпатій» того дня відрядили до Козятинської дирекції залізничних перевезень. Разом із командою на чолі із Доктором (спортивне прізвисько слюсаря з локомотивного депо ст. Шепетівка) - Миколою Огородником.

    Ще раз про добру дозу заспокійливого, яку отримують гравці під час тайму заради перемог. Щоб тримати в руках кубок, потрібно забивати! Адже саме голи є прикрасою міні-футболу. Тією, що притягує на київський стадіон «Локомотив», на жаль, небагатьох вболівальників. А даремно! Тут завжди видовищна гра, емоційні гравці та й інтриг вистачає!



    Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ та Олексія ЧУМАЧЕНКА


    У коротких бесідах із спортсменами-аматорами

    з’ясували, що для них є кожний турнір?

    Юрій ВАСИЛЕНКО, оператор дефектоскопічного візка Коростенської дистанції колії:

    - Уявіть, футболом «захворів» років у вісім. Були перемоги на міському рівні. І тепер, коли у потилицю дихає молодь, власних позицій не здаю. Тому цей турнір - зайва можливість довести: є сили, є вміння!


    Анатолій СКОП, заступник голови профкому вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський:

    - Мене вчили грати у командний футбол ще в школі. Ця пристрасть на все життя. Виходячи на майданчик рідного «Локомотива», весь час сподіваюсь на перемогу. Сьогоднішнє «срібло» моєї команди - то добра заявка на наступний рік.


    Едуард МЕЛЬНИК, водій локомотивного депо ст. Жмеринка:

    - Надзвичайний драйв від забитого голу - це неперевершене відчуття, тому й кваплюсь на кожну гру. Будь це у Жмеринці, Києві… Справа не у географії, а у спортивній біографії. А вона у мене цікава!


    Сергій САВЧЕНКО, помічник машиніста електровоза з локомотивного депо ст. Конотоп:

    - Мені подобається створювати атаку на будь-якому футбольному полі. Через те, що на міні-футболі у фаворі вболівальників лише думаючі гравці, намагаюся будь-що підтримувати саме це реноме.

    Віктор ЗАДВОРНОВ. зі спортсменами спілкувався Іван СОТНИКОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05