РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 14 (11 квітня 2014) 

  • Цензоре, де ти?

    «Шукайте цензора в собі.
    Він там живе, дрімучий, без гоління.
    Він там сидить, як чортик у трубі,
    І тихо вилучає вам сумління.
    Зсередини, потроху, не за раз
    Все познімає, де яка іконка.
    І непомітно вийме вас із вас,
    Залишиться одна лиш оболонка».

    Ліна КОСТЕНКО

    Отакої, взяв за епіграф рядки від класика сучасної української літератури і намагається повчати, як писати інформації до газети. Так може подумати той, хто, надіславши до редакції віршика, що годиться лише до сімейного альбома, або якусь придибенцію у прозі, що вважається «експериментальною прозою, написаною густим соковитим… суржиком», згодом вимагає: надрукуйте!

    Лист перший - від провідника Сергія К. (орфографію та стиль збережено - ред.):

    «Жызнь по рейсах бежыт

    Нас поезд уносил далико.

    Навсегда пустеет перон

    На киевскому вокзале

    Поїзда и електрички

    Меня поезд уносил»…

    І так далі, у тому ж авторському стилі. І припис: «Уважаемый редактор, якщо ви согласни печатати мене, то… На вас одна надія, мені уже всі отказали».

    Шановний Сергію К., і я змушений вам відмовити у друкуванні ваших творів. Бо вони не є храмом поетичної краси, яка у природі своїй не може бути галасливою. Ваші рядки поки що не повинні прагнути дійти до «масового читача». Бо, наголошую, вас ніхто не зрозуміє. Гортаючи аркуші із учнівського зошита, відчув, що ви лише робите перші кроки в аматорській поезії. Будь ласка, продовжуйте! Але пам’ятайте: «Шукайте цензора в собі». Як і таємниці лісу, такі рядки, приміром, як у сучасних поетів, що цитуємо раз по раз, теж даються «тільки із перебігом років».

    Із подібними побажаннями звертаюсь до киянки Марини С., конотопчанина Тараса Б., жмеринчанки Людмили К., мешканця м. Хмельницького Микити Д. Дам пораду: якщо можете не писати віршів та прозу, то й не треба!

    Природно, що пишуть завжди про те, що хвилює. Вірші, «написані інтелектом», без душі, не зможуть залучити нічиєї уваги. Навіть для вас вони не будуть представляти ніякої цінності. Зробіть почуття головною домінантою, читайте, основою вашої творчості. Думки, що направляються живим почуттям, стануть точнішими, слова - яскравішими. Запитуйте себе: «Що саме я відчуваю в даний момент?» Якщо таким чином себе контролюєте - то це лише початок. Обов’язково читайте літературних класиків! Саме вони навчать, як римувати ваші думки.

    І наостанок. Перед тим, як відіслати віршовані рядки або оповідання до редакції, прочитайте твори колегам, рідним або друзям. Їхня реакція остужувала і не такі гарячі голови… Повірте, так і перевіряються перші проби пера! Успіхів!

    З повагою, Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05