РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 14 (11 квітня 2014) 

  • Будинок, де почалось нове життя...

    «Сьогодні і завжди, уклін цьому дому,
    де пензлі ще зберігають дотик руки Шевченка».

    Ліна КОСТЕНКО, 1998, 9 березня

    Вгору від самого центру Майдану Незалежності веде звивистий провулок Тараса Шевченка. Тут розташовано один із найзатишніших будиночків - літературно-меморіальний музей Кобзаря. Уже багато років це місце паломництва всюди живущих українців і усіх небайдужих людей. Численні відвідувачі з різних куточків світу приходять сюди на зустріч з Поетом. Переважно це кияни, школярі, студенти. Бувають знані, відомі люди і звичайні громадяни. Та мало хто знає, що в ХІХ ст. ця місцина мала назву «Козине болото». І ось у цьому будинку навесні 1846 р. й оселились Тарас Шевченко та двоє його товаришів.

    Саме в цей період для Тараса Шевченка, за спогадами українського поета Олександра Афанасьєва-Чужбинського, який був приятелем Тараса Григоровича і жив поруч з ним у цей час, «…почалось нове життя у надзвичайно поетичній атмосфері».

    ОДИН ЩАСЛИВИЙ РІК

    «Скільки б ми не говорили, не описували - все слід побачити. Музей працює для того, щоб залучити людину в духовну атмосферу видатного поета та художника, - каже журналістам «Рабочего слова» старший науковий співробітник музею Ольга Карпенко. - У нас зібрано найцінніші експонати: офорти Т. Шевченка з автографами, «кобзарі» з дарчими написами автора, одяг Тараса Шевченка, зокрема його білий парусиновий костюм, в якому він ходив вулицями Києва влітку 1859 р. Тут експонуються старі гравюри та літографії із зображенням Києва середини ХІХ ст., акварелі М. Сажина, оригінальні фотографії, рідкісні видання, предмети побуту киян, тогочасні меблі.

    З інтересом ми розглядаємо кімнату та майстерню поета. Кімнату відтворено за спогадами сучасників, та й весь інтер’єр музею відображає типову міщанську оселю із тогочасними меблями та предметами побуту.

    «Саме помешкання Тараса Григоровича, - продовжує екскурсію Ольга Василівна, - складалось із невеличкої кімнати, вікна якої виходили на вулицю, та майстерні, розташованої на мансарді. Відомо: із цього вікна Шевченко кинув жебракові золотого червінця, бо інших грошей не було, а сам наступного дня сидів без хліба. Хоча для поета це не мало значення. Бо накопичення грошей не було козацькою чеснотою. Сьогодні на його робочому столі в музеї - унікальні експонати - особисті речі Тараса Шевченка: ручка, перо, чорнильниця, люлька, вирізьблена із слонової кістки й оздоблена сріблом (подарунок Миколи Костомарова), кришталевий куманець. Тут Т. Шевченко працював над поетичними баладами «Русалка» та «Лілея».

    В Шевченковій майстерні експонуються пензлі, фарби, маленький розкладний стільчик та етюдник, з яким митець ходив малювати краєвиди, вимріяні серцем. «Мов на небі висить/Святий Київ наш великий/Святим дивом сяють/Храми Божі, ніби з самим/Богом розмовляють.

    Кімната й майстерня зберігають атмосферу Шевченкової присутності.

    Разом з художником Михайлом Сажиним Тарас Шевченко малював краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву, працював у археографічній комісії і за її завданням створив серію архітектурних пейзажів у різних губерніях України. З професором Миколою Іванишиним та вченим Михайлом Максимовичем брав участь в археологічних розкопках стародавніх поховань біля Фастова.

    На початку 1846 р. Т. Шевченко об’єднав усі свої твори, написані протягом трьох попередніх років, у велику рукописну збірку під назвою «Три літа». Творчий доробок поета складали поезії, які могли витримати цензурний контроль («Сова», «У неділю не гуляла...», «Єретик», «Наймичка» та ін.), і мали ввійти до нового видання «Кобзаря», над підготовкою якого поет активно працював навесні 1847 р. Але якому, одначе, не судилося побачити світ.

    Під час перебування Шевченка у 1846 р. в Києві відбувається зближення його з М. Костомаровим. Того ж року Т. Шевченко став учасником таємної політичної організації «Кирило-Мефодіївське братство». Воно складалося з молодих людей, які цікавилися розвитком слов’янських народів, зокрема українського, та вимагали скасування будь-яких станових привілеїв, «ліквідації рабства й усякого приниження нижчих класів», а також унеможливлення національної нерівності, поширення загальної освіти серед народу, введення всенародного виборчого права й виборності чиновників.

    Учасники цього гуртка, в числі 10 чоловік, були заарештовані, звинувачені в розвалі політичного устрою і понесли різну кару. Причому найбільше дісталося Шевченку за його нелегальні вірші. Його було заслано рядовим в Оренбурзький край із забороною писати і малювати. Арешт Шевченка, що стався 5 квітня 1847 р., зруйнував усі його плани й надовго розлучив з Україною.

    ІСТОРІЯ БУДИНОЧКА НА «КОЗИНОМУ БОЛОТІ»

    Дерев’яний будинок по провулку Т. Шевченка, 8-а - автентичний. Збудував його за типовим проектом, розробленим спеціально для вузьких вуличок та провулків, у 1835 р. дрібний чиновник Іван Житницький. Після смерті Т.Г. Шевченка (1861 р.) будинок набув особливого значення. Мешканці зберігали пам’ять про перебування в ньому великого поета, кияни ставились до Тарасової оселі з особливою пошаною. Після смерті Івана Житницького (1890 р.) будинок переходив до різних власників, а з 1917 р. став комунальним помешканням. У 1918 р. він був занесений до реєстру історичних пам’яток Києва. Професор Художнього інституту Василь Кричевський порушив клопотання про відкриття в ньому музею Т.Г. Шевченка. За проектом та під керівництвом В. Кричевського протягом 1925 - 1927 рр. проводились ремонт та реставрація будівлі, а також художнє оформлення експозиції, над побудовою якої працював літературознавець і вчений Володимир Міяківський.

    10 листопада 1928 р. відбулось урочисте відкриття Будинку-музею Тараса Шевченка. За майже 86 літ своєї історії експозиція музею кілька раз перебудовувалась. Однак музейні працівники завжди зберігали його інтер’єр.

    Сьогодні Літературно-меморіальний будинок-музей живе активним творчим життям. Щорічно під час Шевченківських днів організовуються літературні читання, концерти у пам’ять Кобзаря. Цього дня у ювілейний рік Тараса Шевченка відбувся концерт, де можна було почути виступи провідних артистів театрів Києва та студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

    Після екскурсії ми з колегою пішли милуватися садом, який росте у дворику біля Музею. Такий фруктовий сад та квітники були характерними для київських садиб ХІХ ст. А головне, що ще й досі росте в цьому саду стара шовковиця, сучасниця Т. Шевченка, - єдине дерево, що збереглося з тих давніх часів.

    …Від спілкування із старшим науковим співробітником Ольгою Карпенко й усім колективом отримуєш глибоке задоволення. Такі люди випромінюють велику духовну силу. Бо їм не байдужа історія свого міста, свого краю. Тож музейні працівники щедро дарують позитивні відчуття тим, хто переступає поріг закладу. Тут зупиняється час, і все підвладне одній людині - Великому Поету.

    До слова. Для того, щоб краще зрозуміти Тараса Шевченка, саме такого, який він був насправді, вам потрібно вибрати час і відвідати музей. Аби відчути дух епохи, аристократизм, які панували у цьому будинку завдяки його мешканцям. І ще. У автора з’явилась суто сокровенна потреба перечитати Кобзаря та його автобіографічний «Щоденник».

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05