РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 12 (28 березня 2014) 

  • «Турбот достатньо, оскільки існує багато нестандартних випадків»

    Напевне, кожен залізничник обов’язково навідувався до Дорожньої клінічної лікарні №2 м. Київ (ДКЛ-2). Або для медогляду чи на консультацію до лікаря. Погодьтесь, інколи ми, пацієнти, любимо нарікати між собою на людей у білих халатах - нам завжди хочеться, щоб нас прийняли відразу та якомога швидше. Проте чи усвідомлюємо ми, наскільки важкий графік звичайного робочого дня людей у лікарських халатах? Розібратися у розкладі дня, зрозуміти, як б’ється пульс цього закладу, який очолює заслужений лікар України Леся ДРОФА, кореспондентам «Рабочего слова» допомагав заступник головного лікаря з поліклінічного підрозділу роботи ДКЛ-2 Ярослав КЛЕБАН.


    Заступник головного лікаря з поліклінічного підрозділу роботи ДКЛ-2 Ярослав КЛЕБАН та медична сестра Наталія МІСЯЦЬ.

    - Ярославе Івановичу, як проходить Ваш робочий день?

    - Він розпочинається о восьмій годині ранку. Офіційно ми працюємо з восьмої до шістнадцятої. Але зазвичай день закінчується не раніше шостої вечора. Враховуючи зиму і похолодання, у ці дні ми розпочинаємо роботу зі звіту, що надходить із медпункту вокзалу на станції Київ-Пасажирський. Цікавить, звичайно, які пацієнти зверталися там впродовж попередньої доби, яка допомога їм надавалася, яка їх подальша доля? Далі проводиться оперативна нарада у головного лікаря: кожний підрозділ звітує про ту роботу, яка є, і ту, яку треба зробити. Невід’ємна частина турбот - медогляди залізничників, що відбуваються впродовж цілого року за конкретним графіком: з восьмої до третьої години дня.

    Не обходиться без роботи, що пов’язана зі зверненням пацієнтів за допомогою. Звертаються пенсіонери-залізничники, яким, між іншим, подобається наш заклад, і вони хочуть отримувати медичну допомогу саме тут. Також звертаються і їхні родичі. Велике навантаження отримує медична комісія, коли обслуговує працівників, робота яких відбувається в шкідливих умовах праці та пов’язана з безпекою руху поїздів. Таку комісію (згідно із наказами №240 Міністерства транспорту і зв’язку України та №246 МОЗ України) в цілому за рік проходить майже 12 тисяч людей.

    Мені, як голові лікарської експертної комісії, зазвичай необхідно провести щодня у термін із 12 до 15 години засідання комісії. Результатом є експертні рішення про допуск до роботи працівників різних груп - від машиністів локомотивів та моторвагонного рухомого складу до керівників. Висновок ми робимо, коли вже є на руках результати від додаткових інструментальних методів обстеження. Після 15-ї години проводиться робота з документацією та оперативними завданнями. Знову спілкуюся з медичною службою, ознайомлююсь із звітами медпункту вокзалу та наших фельдшерських пунктів, які розташовано на станціях Боярка, Тетерів, Вишневе та Ворзель.

    - Це, як мені відомо, не всі Ваші обов’язки…

    - Окрім роботи на посаді заступника головного лікаря, я також виконую обов’язки лікаря-кардіолога. Прийом кардіологічних хворих проводжу впродовж дня. У залежності від запису пацієнтів на прийом. Турбот достатньо, оскільки існує багато нестандартних випадків. Звичайно, є план роботи, але на 100 відсотків розпланувати свій графік навряд чи можливо. Тільки експертна комісія, що проходить кожного дня, може бути точно запланованою. В день в середньому приймаємо 25 - 30 чоловік, але почасти працюємо і довше: більшає кількість пацієнтів.

    - Розкажіть, будь ласка, детальніше про лікарську експертну комісію.

    - Цю структуру створено для того, щоб вчасно виявляти і запобігати виникненню захворювань працівників, чию роботу пов’язано з безпекою руху поїздів. Суть роботи комісії зводиться до того, що на залізниці повинні працювати винятково здорові люди. Суворі вимоги ставимо до тих, хто вперше поступає на роботу. Прискіпливо відносимося до стану здоров’я представників першої групи: машиністів та помічників машиністів. В зв’язку із суттєвим погіршенням здоров’я населення навіть у молодому віці ми маємо з цим певні проблеми. Все робиться кваліфіковано і вчасно з медичної точки зору. На мій погляд, краще людині у свої 20 років, якщо хвороба, приміром, очей, підступає, обрати іншу життєву стежку. Ніж пропрацювати 3 - 4 роки і потім після чергового висновку комісії цю посаду втратити назавжди. Тому саме комісія має найважливішу роль при допущенні залізничника до роботи в умовах забезпечення безпеки руху поїздів згідно з наказом №240 Міністерства транспорту і зв’язку України.

    - Яке здоров’я треба мати, щоб пройти комісію?

    - Є 116 статей із протипоказань за різними системами, починаючи з головного мозку і закінчуючи сечостатевою системою. Не приймають на роботу людей, в яких є вади розвитку, хвороби серця, захворювання жовчно-вивідних шляхів, епілепсія в анамнезі та навіть шкідливі звички. Цей відбір достатньо суворий. З 2011 року здорові залізничники проходять комісію кожні два роки, а раніше - кожні три роки. Ті особи, які перебувають під диспансерним наглядом, проходять комісію щорічно, а диспансеризацію - кожні три місяці, шість місяців або раз на рік. Ми слідкуємо за такими хворими, щоб стан здоров’я не погіршився. Якщо ж погіршується - проводиться лікування і людина переводиться на роботу з полегшеними умовами праці.

    - Знаю, що Ви не тільки займаєте посаду лікаря, а й встигаєте проводити заняття для студентів-медиків. Розкажіть про це детальніше.

    - Наша дорожня лікарня тому і називається клінічною. Адже саме тут відбувається не тільки лікування, але й навчання та підготовка медичних кадрів. Навчаються студенти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Друго- та третьокурсники, які навчаються на кафедрі пропедевтики («пропедевтика» (грец. Propaideuo - попередньо вивчаю, випереджаю - ред.) означає скорочений виклад будь-якої науки в систематизованому вигляді, тобто підготовчий, вступний курс в яку-небудь галузь науки) внутрішньої медицини №1, студенти 5 - 6 курсів кафедри акушерства і гінекології та 3 - 4 курсів радіології. У лікарні є актова зала, де студенти прослуховують лекції з конкретних дисциплін та проводяться заняття. Оскільки кафедри мають клінічну спрямованість, студенти займаються не лише в аудиторії - також відбувається навчання біля ліжка хворого. Студентів багато, приміром, лекції щотижня слухає 1200 студентів. Особисто я працюю в Національному медичному університеті, веду практичні заняття. Дисципліна, яку я викладаю, - пропедевтика внутрішньої медицини. У мене навчаються студенти 3-го курсу, дві групи по 12 і 14 чоловік у кожній. Між іншим, раніше я щоденно працював на кафедрі впродовж повної лікарської зміни, навчався в аспірантурі та захищав там дисертацію під керівництвом мого вчителя професора медицини Василя Захаровича Нетяженка.

    В нашій лікарні студенти мають можливість ознайомитись із сучасними методиками обстеження пацієнтів. Обладнання - це візитівка кожного медичного закладу. Наскільки не був би освіченим із професійної точки зору лікар - він попри все не зможе побачити на власні очі те, що продемонструє медичний прилад. Висловити припущення, запідозрити у появі загрозливих симптомів - така можливість існує, але точно встановити, наприклад, до рівня міліметрів глибину виразки - тільки за допомогою техніки. Отже, дуже важливо демонструвати студентам обладнання, яким оснащено нашу лікарню.

    - Які захворювання поширені зараз?

    - Є сезонні, простудні захворювання. Пульмонологічні недуги - на першому місці. Бронхіти, запалення легенів пов’язані з переохолодженням. Далі турбують кардіологічні, гіпертонічна хвороба та недуги шлунково-кишкового тракту. Навесні - знову простудні «сюрпризи».

    - Чи очікувати на особливий вид грипу цього року?

    - Розповсюдження епідемії від особливого штаму в Україні не прогнозується. Небезпека спалаху та поширення грипу існує щороку, але на даний момент немає факторів для виникнення епідемії. Проте життя вносить власні корективи, все може статися. Для того, щоб уникнути захворювання проводиться вакцинація.

    - Що порадите нашим читачам, для того, щоб не захворіти?

    - Основні принципи, які потрібно запам’ятати, такі: дотримуйтесь здорового способу життя, уникайте переохолоджень, одягайтесь відповідно до сезону. Важливо повноцінно та вітамінізовано харчуватися, уникати місць великого скупчення людей, а при виявленні перших ознак застуди негайно звернутися до лікаря, не намагатися лікуватися самостійно в домашніх умовах, включаючи методи народного лікування. Це може призвести до важких наслідків з точки зору погіршення хвороби, виникнення ускладнень. На жаль, багато людей вважають, що 3 - 4 дні - і хвороба сама мине. Як результат, хворі потрапляють до лікаря у більш важкому стані здоров’я. Слідкуйте за собою та своїм здоров’ям.

    Олена МИКИТЕНКО, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05