РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 11 (14 березня 2014) 

  • Якщо життя усміхається сонцем

    ІЗ ДОСЬЄ

    Ніна Олександрівна САЄНКО - заслужений діяч мистецтв України, член національних творчих об’єднань: Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, член Європейської текстильної асоціації, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня, нагороджена орденом Святої великомучениці Варвари.

    На території Печерської Лаври того дня було подвійне свято: Православна церква представляла дари волхвів, а стіни Національного музею українського народного декоративного мистецтва - гобелени, килими, мозаїку з соломи української мисткині, продовжувачки славного роду Саєнків - Ніни Олександрівни Саєнко.


    «Шевченко». Мозаїка соломою. Олександр САЄНКО.


    Сонячний світ Ніна САЄНКО дарує українцям на добро, на світле майбутнє.


    «У Гефсиманському саду». Вовна. Ручне ткання. Леся МАЙДАНЕЦЬ.


    «Подих весни». Батик. Леся МАЙДАНЕЦЬ.


    «Козацька балада». Гобелен. Ніна САЄНКО.

    Батько Ніни Cаєнко Олександр Ферапонтович (1899 - 1985 рр.) закінчив Петербурзьке імператорське училище глухонімих та Київський художній інститут у галузі монументального та монументально-декоративного мистецтва. Він досконально оволодів технікою інкрустації соломою. Був учнем професора, видатного українського художника та архітектора, автора прийнятого Центральною радою (березень 1917 - квітень 1918 рр.) Державного герба України Василя Кричевського. А ще Олександр САЄНКО був прекрасним батьком. Батьком, який, взявши міцно за руку свою десятирічну Ніну (після смерті дружини), повів її шляхом мистецтва. І досі не полишає ту дорогу Ніна Олександрівна. Адже на ній, не зважаючи на перешкоди (маю на увазі життя художників у нашій державі), горить велика Золота зірка під назвою ЛЮБОВ!

    Саме цим почуттям пронизані твори Ніни Олександрівни. «Батько привчав мене до мистецтва, при світлі каганця виклеював солом’яні панно, а я йому допомагала. Ось так зацікавилась цим видом творчості. А ще це досить копітка робота, що вимагає відчуття ритму в композиції, монументальності образу і великого терпіння. До того ж соломку треба любити! Наприклад, у батька є праці, де налічується до 20 тисяч соломинок», - розповідає Ніна Олександрівна.

    Килими та гобелени - це та стихія, в яку художниця поринула з допомогою батьківських настанов. Дивлячись на килими під назвою «Рай-дерево», «Осінь», «Серпанок», ніби відчуваєш свіжий подих вранішньої квітки; тепло кольорів зігріває, робить це творіння близьким, якимось рідним. І одразу виникає бажання придбати, і ти бачиш місце, де висітиме цей килим у твоїй оселі. Щоб очі тішились з тієї краси, яка має природне українське коріння.

    Під час огляду виставки Ніни Саєнко, присвяченої її черговому ювілею, часто ловила себе на думці - це щось нове чи забуте старе? І згодом, після багатьох виступів друзів мисткині, її учнів, земляків із Сіверщини, знайшла відповідь. Творити так, як Саєнки, можна, лише прийнявши Богом створений світ, злившись з його таємними шляхами та закономірностями. А для цього потрібна вся сила любові, весь дар художнього перевтілення. Творча людина має навчитися споглядати серцем, створювати нове з давнього й небачене з предвічного.

    «Купальська ніч», «Берегиня», «Травневі роси», «Співуча блакить» - із ниток зіткана любов. До рідного краю, до землі, до природи.

    Мистецькі твори Ніни Саєнко - тематичні гобелени, килими, мозаїки соломою, вибійки - здобули визнання на численних національних і міжнародних виставках (Канада, США, Австралія, Бельгія, Франція, Німеччина, Китай, Польща). Її роботи також представлені в музейних колекціях і приватних збірках України і багатьох країн світу. Наприклад, у творчому доробку - сучасне оформлення культурних центрів, шкіл, дитячих закладів України. Ніна Саєнко знана своєю активною мистецтвознавчою працею: її статті (понад 100) опубліковано в наукових збірниках, книгах, енциклопедіях та періодичній пресі і присвячені глибокому аналізу сучасного художнього життя України; вона також бере участь у висвітленні актуальних творчих проблем на телебаченні та радіомовленні.

    А ще Ніна Олександрівна - здібний організатор, ініціатор концептуальних ідей, культурологічних заходів, широкомасштабних державних мистецьких акцій, зокрема - проведення всеукраїнських свят «Всі ми діти твої, Україно», міжнародних свят слов’янської писемності, міжнародних арт-фестивалів, всеукраїнських культурно-мистецьких акцій «Мистецтво одного села», «Культура малих міст України», днів української культури за кордоном (Франція, Німеччина, Австралія, Велика Британія, Росія, Греція), виставок творів декоративного та народного мистецтва України. Крім того, Ніна Саєнко - висококваліфікований фахівець у галузі музейної справи, консультант з комплектування музейних колекцій, науково-методичної та експозиційної діяльності музеїв. За її активної участі створено художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника Олександра Саєнка» у м. Борзна Чернігівської області. Вона не тільки зберегла оригінальні твори митця та зібрану ним колекцію народного мистецтва, а й передала у дарунок державному музею 1000 експонатів.

    …Коли Ніна народила доньку, то назвала її ім’ям великої української поетеси. Сьогодні Леся Майданець - кандидат мистецтвознавства, доцент Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, кавалер ордена Св. Варвари, член Національної спілки художників України та Європейської текстильної асоціації.

    Та найбільші досягнення, якими пишається молода художниця - онука Олександра Саєнка - це те, що у її роботах «життя усміхається сонцем»: і у дідуся, і у Лесі улюблений колір - жовто-золотавий.

    Тож знову «Золото роду» освітило своїм теплим промінням індивідуальний стиль Лесиних творів та, сподіваємось, і її життєвий шлях. Маленька Софійка та син Сашко живуть у магії живопису, зітканого з родинних ниток, наповнених добром та любов’ю.

    …Особливе враження під час перегляду робіт, представлених на виставці Лесиної мами, виникає від кольорів. Вірніше, від їх гармонійного поєднання у гобеленах Ніни Саєнко. Поле, небо, земля, квіти у творах художниці мають свій особливий колір, і межа між ними дуже незрима, так би мовити, м’яка. Кольори переходять у відтінки, відтінки - у тіні, які несуть у собі велику таємницю кольору, духовно-символічний образ - Самобутній. Такий, що відкриває для людини її батьківщину, її духовний зв’язок з рідним народом, його національну приналежність. І цей образ - головна ознака творів Саєнкового роду. Роду, якому нема переводу!

    До речі

    …Побачивши вперше в житті складні композиції, виконані інкрустацією з соломи, французи у книзі відгуків найчастіше писали: «Фантастік, унікум, екзотік!» А галерея Паризького сенату захотіла мати таке панно в своїй колекції. Зрозуміло, зворушена авторка Ніна Саєнко не змогла встояти і композицію «Лелеки» подарувала президентові сенату Рене Монорі.

    Валентина КОЛЯДА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА та з інтернету
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05