РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 11 (14 березня 2014) 

  • Непростою СТЕЗЕЮ МАШИНІСТА

    Серед багатотисячного колективу столичної магістралі є чимало людей, які мають однакову професію, фахову підготовку, кваліфікацію… Однак не знайдеш хоча б двох працівників з однаковими долями. У кожного й свій шлях на залізницю. Одні потрапили сюди одразу ж після шкільної лави. Інші - лише під кінець трудової діяльності. Є й такі… Втім, розповімо про конкретну людину - машиніста-інструктора локомотивного депо Гречани Олександра БАКУНА. Який, у свій час, розлучився із залізницею, однак повернувся до неї і знайшов тут своє покликання.

    Народився Олександр Петрович на Хмельниччині, у селі Карижик, яке розташовано поодаль від залізниці. Однак після школи вирішив стати машиністом, тому поступив на навчання до технічного училища №52 у Львові. Після закінчення навіть три місяці працював помічником машиніста. А от після служби в армії вирішив спробувати себе в інших справах. Працював водієм у Дунаївцях, потім - у Віньківцях. Згодом влаштувався на роботу слюсарем механічного заводу у Ярмоленцях. У цей же час заочно навчався у Кам’янець-Подільському індустріальному технікумі, де здобув кваліфікацію техніка-електрика… Однак зрозумів, що його покликання - залізниця. Адже тут стабільна зарплата за хоча і не легку, проте цікаву та живу роботу. І після шестирічної перерви Олександр Бакун прийшов працювати у локомотивне депо Гречани.

    Довелось починати, як кажуть - з нуля. Адже навіть ті невеликі навички уже були втрачені. Тому місяць довелось бути дублером помічника машиніста тепловоза. Однак він старався і швидко набував досвіду. Допомагав йому в цьому вольовий характер, успадкований від дідів-прадідів, які жили на землях, де діяв легендарний Устим Кармелюк. Було величезне прагнення здолати втрачені фахові навички і вийти на рівень своїх однолітків, які уже самостійно водили тепловози. І це заповзятому працівникові вдавалося. Через чотири роки роботи помічником він, після навчання у школі машиністів, пересів у крісло машиніста. Через рік здобув кваліфікацію машиніста третього класу, потім - й другого та й першого. Щоправда, на це знадобилось більше десяти років.

    За цей період Олександр Петрович освоїв усі типи тепловозів, які є «на озброєнні» у локомотивному депо. Досконало вивчив усі маршрути, якими доводилось доправляти вантажні та й пасажирські поїзди. А вони пролягли від Гречан на південь до Кам’янця-Подільського, Ларги, Гусятина. Також - на північ до Шепетівки, Козятина… Доводилось в окремих випадках водити поїзди й електрифікованими напрямками - до Жмеринки чи до Волочиська, Тернополя. Словом, він повністю освоїв усю поїзну та й маневрову роботу.

    Коли у депо 2009 р. звільнилась посада машиніста-інструктора локомотивних бригад Олександр Бакун був одним із головних претендентів зайняти її.

    - Після співбесіди із Олександром Петровичем, - пригадує начальник депо Анатолій ШИНДЕР, - було прийнято рішення про його призначення на вищу тоді вакантну посаду. І на сьогодні він повністю їй відповідає.

    Ніби прості слова - відповідає посаді. Однак за ними криється наполеглива та клопітка праця. У локомотивній колоні, якою керує машиніст-інструктор, не один десяток машиністів та помічників. Причому різних не лише за кваліфікацією, досвідом роботи, але й за характерами. І до кожного необхідно підібрати свій «ключик» та й нести за кожного відповідальність. А це зовсім не просто.

    Однак і з такою нелегкою роботою Олександр Бакун справляється, причому доволі успішно. Це засвідчують й заохочення, які він отримав. Так, у 2012 р. йому було винесено подяку від Державної адміністрації залізничного транспорту України. А минулого визнано «Відмінником локомотивного господарства». Це доволі почесна відзнака серед машиністів. Та Олександр Петрович її заслужив. Адже він впевнено пройшов непростою стезею машиніста.

    Никифор ЛИСИЦЯ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05