РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 8 (21 лютого 2014) 

  • Із почуттям гордості у душі

    Життя не стоїть на місці. Змінився соціально-політичний лад, вишукуються спроби переставити історичні акценти - з білого зробити чорне і навпаки, але, на щастя, є дати, які викарбувалися в пам’яті народній назавжди. Свята, які відзначаються з трепетом у серці і почуттям гордості у душі.

    Одним із таких свят є День захисника Вітчизни, свято, яке традиційно відзначається 23 лютого. Цьогоріч воно набуло особливого значення - виповнюється 70 років визволення України від німецько-фашистських загарбників. Серед тих, хто боронив нашу рідну землю, був і наш земляк Петро Іванович ФІРОВ, який віддав праці на залізниці 56 років свого життя.

    - Згадувати про війну важко і жахливо, бо війна - це стогін, кров, смерть, це голод, холод і страждання… На фронт я потрапив, коли мені ще не виповнилося сімнадцять. Довелося добавити роки, аби взяли до армії. Так робили багато хлопців, бо патріотичний порив був дуже великий, - розповідає Петро Іванович.

    Спочатку юнак потрапив до «учебки», де у прискореному темпі пройшов курс молодого бійця. Вчили усьому, але головне - знаходити правильний вихід із різних складних ситуацій, вміти орієнтуватися на місцевості, прийомам рукопашного бою, досконало вивчалися й різні види зброї. Було страшенно тяжко, але всі пам’ятали безсмертні слова геніального полководця О.В. Суворова: «Тяжело в учении - легко в бою». І молоді бійці докладали максимум зусиль, аби стати справжніми солдатами.

    У той час фронт невмолимо котився на захід. Наші «Катюші» нищили ворога вже на землях Західної Європи. А на східних кордонах Радянського Союзу брязкала зброєю японська Квантунська армія, котра налічувала мільйон штиків. Саме там і довелося воювати нашому землякові. І хоча воєнні дії з мілітаристською Японією були короткочасними і переможними, багато синів нашої рідної землі назавжди лишилися на полі бою.

    Японія капітулювала, а радянський народ ще раз на весь світ показав свою силу й героїзм, а головне - незламність.

    Після японських подій частина П.І. Фірова потрапила до Архангельська, де її було розформовано, а його самого направлено до Плісецька, який став з роками важливим стратегічним об’єктом. Служба тут тривала до 1949 р.

    Воєнні роки давали про себе знати, здоров’я було підірване. Комісувався, приїхав до Коростеня. Працював складачем поїздів на ст. Коростень цілих 56 років. Одружений, має двох доньок, які подарували батькам онуків. Вже є і правнуки. До численних нагород, отриманих за ратний подвиг, добавилися нагороди за гідну працю. Коли ж розмова заходить про воєнне лихоліття, колишній солдат каже: «Війна не повинна повертатися, бо людство створено для миру, дружби і любові. Але треба пам’ятати, як сказав видатний ізраїльський діяч Борис Піговат, що «забвение наказуется повторением». Тож бережемо мир!

    Віолетта ЧУМЕЛЬ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05