РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 5 (31 січня 2014) 

  • Перемога української державності

    На початку ХХ століття в результаті Першої світової війни розвалились останні імперії Європи - російська й австрійська. На їхніх руїнах постали нові демократичні держави, серед них і Українська Народна Республіка. Очолювали її історик Михайло Грушевський, письменник Володимир Винниченко і громадсько-політичний діяч Симон Петлюра - головний отаман військ УНР. На той час ситуація в Україні була складною: за умовою Брестського договору її окупували німці.

    «Уряд УНР уважав себе незалежним господарем на Україні і не хотів виконувати німецьких бажань… Поміщики, властителі фабрик, копалень, великі торговці не хотіли примиритися з обмеженнями, які принесла для них революція…» (Р. Дашкевич). Разом із німцями вони влаштували переворот і привели до влади гетьмана Павла Скоропадського.

    Нащадок древнього гетьманського роду, російський генерал, великий землевласник зробив чимало корисних справ, але допустився грубої політичної помилки. Під впливом свого оточення він підписав Універсал про входження України до складу Росії на правах федерації, чим призвів до всеукраїнського повстання.

    Першими з Білої Церкви через Фастів на Київ вирушили січові стрільці - цвіт і краса українського війська, найдисциплінованіші вояки України. Їх було досить мало: 474 стрільці і 20 старшин. Їм недоставало людей. На їх поклик, на підмогу прибуло 56 майбутніх вчителів - студентів Коростишівської учительської семінарії. Їм бракувало озброєння, набоїв і коней. Все це (не без примусу) вони отримали від мадяр, які поверталися додому з війни.

    Стрільцям протистояло кілька тисяч добре вишколених російських добровольців князя Святополка-Мірського. В резерві у Святополка були кіннотники і піхота Сердюцької дивізії гетьмана (далі - сердюки - ред.).

    18 листопада 1918 р. рано вранці перший стрілецький поїзд сотника Федора Черника зіткнувся з російськими добровольцями в районі нинішнього полустанку Корчі. Розпочався нерівний бій, в якому за п’ять годин бою загинуло 17 стрільців, сотник Микола Загаєвич і було смертельно поранено Федора Черника. Справу ведення бою взяв на себе сотник Роман Дашкевич. Він вміло маневрував з гарматою, яка стояла на платформі вагона перед паровозом, косив шрапнеллю противника.

    Пополудні надійшла підмога: чотири поїзди - весь стрілецький курінь із чотирма гарматами. З ними були мотовилівські залізничники. Останні під прикриттям стрільців ремонтували пошкоджене залізничне полотно, підтримували зв’язок.

    Незважаючи на меншість, стрільці впевнено витіснили противника з лісу у відкрите поле, розгромили їхні броньовики і резерви, які вислав Святополк-Мірський. Сердюки в бій не встрявали, вони або відступали, або здавались у полон. Добровольці, втративши від 800 до 1000 вбитими, були морально зломлені і більше не вступали у відкритий бій.

    Перемога під Мотовилівкою стала перемогою української державності над федерацією, і про це узнав весь світ.
     

    З матеріалів учасника бою генерал-хорунжого УНР Романа Дашкевича-Корбута та його сина академіка, доктора історичних наук Ярослава Дашкевича.
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05