РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 4 (24 січня 2014) 

  • Щиросердні зізнання у повазі на адресу Уляни Столпакової

    Роль представниць прекрасної статі у стабільній роботі кожного залізничного підрозділу важко переоцінити. Турботливі жіночі руки обслуговують найскладніші технічні засоби. Від самої технологічної назви «експлуатація залізниць» віє інженерною таємницею. Приємно, що тією самобутньою таїною володіє, крім сильної, ще й дивовижна жіноча стать.

    На початку моєї журналістської кар’єри голова йшла обертом від власного намагання самотужки розібратися, як працює той чи інший прилад, за якою методикою відбувається перевізний процес або як організовано маневрові роботи на окремій станції. Але так було не завжди. Перші «університети» про те, як налагоджено чітку роботу станцій на столичній магістралі, ваш кореспондент проходив зокрема у бесідах та під час інтерв’ю із почесною залізничницею, начальником технічного відділу галузевої служби перевезень Уляною СТОЛПАКОВОЮ. Тоді, на початку 2000-х рр., як і сьогодні, мимоволі спадає на думку: як цій тендітній жінці вдається тримати у пам’яті безліч, здавалося б, на перший погляд, особливих дрібниць, на які непосвячені у транспортний процес навіть не звернуть увагу. Проте для Уляни Петрівни дрібниць не може бути. Для неї особливим є все, що стосується чіткої експлуатаційної роботи у межах столичної магістралі.

    ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ТА ФАХ

    Її з дитинства захоплювала залізниця. Тож після десятирічки вирішила отримати вищу освіту у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту (ДІІТ). Далі - все як у всіх. Лекції, семінари, заліки, іспити, курсові роботи. І ось уже й дипломну роботу успішно закінчено. Цей документ, як ведеться, для молодого спеціаліста - всьому голова. Дійсно, зустрічають за дипломом, а от думка про фахівця складається трохи згодом.

    …У 1976-му на станції Житомир з’явилася вакансія прийомоздавальника вантажу та багажу. Вчорашній випускниці Уляні Столпаковій пропозиція від тогочасного начальника підрозділу прийшлася до вподоби. Дипломований інженер шляхів сполучення з експлуатації залізниць із секретами складної станційної справи має ознайомлюватись із виробничих азів, вирішила Уляна. Так відбулося і згодом, коли через два роки її запросили спробувати застосувати теоретичні знання та практичні навички у відділі статистики та звітності на величезній станції Коростень. Тепер вона - інженер-автоматизатор. Отже, від невсипного ока молодого спеціаліста не мав зникати жоден технологічний процес, що відбувався на станції. Наступна посада - інженер з техніки безпеки. Випадковій людині таку справу не доручать. Аналіз безпеки експлуатації виробничого устаткування, проведення технологічних і трудових процесів - це робота щоденна і доволі відповідальна. Персональні бесіди з кожним трудівником, який влаштовується на роботу, роз’яснення особливостей виробництва й правил особистої безпеки. Хто працював на виробництві, той знає: без проходження стажування й придбання виробничих навичок у сфері безпечного виконання робіт на станційній гірці, під’їзних коліях, станційній горловині не чекай на дозвіл працювати хоча б і станційним робітником. А кому про це варто опікуватись у першу чергу? Правильно. Інженерові з техніки безпеки. Помічники інженерові з охорони праці потрібні грамотні. На кожній галузевій дільниці.. Який потрібен спецодяг, спецвзуття, яким вимогам повинен відповідати інструмент, хто має право на пільги й надбавку за роботу в шкідливих і небезпечних умовах? Тоді вже Уляна Петрівна, як шанобливо називали молоду дівчину залізничники, наполягла на тому, щоб усі її колеги-станційники пройшли навчання: вивчили нормативно-правову документацію, довідалися, як унеможливлювати випадки травматизму, як проводити атестацію робочих місць, які до них пред’являються вимоги…

    Відповідальність, наполегливість та фах - те, що відрізняє Уляну Столпакову впродовж її життя, віддане Південно-Західній магістралі. Згодом, працюючи старшим інженером станції, провідним інженером-технологом, наша сьогоднішня героїня переконалася, що у межах станційного господарства не має бути випадкових працівників: якщо такі люди намагаються «зачепитися», то все одно надовго не затримуються. Станція таких випробовує протягом короткого проміжку часу.

    НАДІЙНИЙ ФОРПОСТ ДЛЯ МИЛОВИДОЇ ЖІНКИ

    Двадцять два роки, що їх віддала Уляна Петрівна ст. Коростень, яку вважає рідною і до сьогодні, то величезний трамплін для подальшої роботи в управлінні столичної магістралі. І справа тут, зрозуміло, не у відстані між містом на берегах Ужа та столицею. Тут доречно застосувати відоме прислів’я: «Хто про працю дбає, той добру славу має». Не з чужих слів знаю, що саме 2000-й рік ознаменувався на Південно-Західній як рік суттєвих звершень саме у господарстві перевезень. «Революцією у транспортному менеджменті» назвали історики залізничної галузі період на зламі віків. Тоді на порядку денному всієї галузі постала державна програма «Високошвидкісний залізничний транспорт України 1995 - 2035 рр.». Для її втілення була необхідна нова формація керівників. Зокрема і в галузевій службі перевезень нашої магістралі.

    Листопад 2000-го. Уляна Столпакова очолила технічний відділ цієї служби. Протягом наступних 14 років кабінет на третьому поверсі управління залізниці став її надійним форпостом. Ясна річ, налагодження надійної експлуатаційної роботи на всій столичній магістралі не передбачає творчості у суцільній кабінетній тиші. Розробка пропозицій з метою прийняття та впровадження інвестиційних програм і капіталовкладень у залізничну інфраструктуру кожний раз вимагає економічних розрахунків. Зрозуміло, спільно із колегами із багатьох служб та підрозділів залізниці.

    Точні оперативні дані. Без них не обходиться ні розробка заходів з прискорення обігу вантажного вагона, ні ефективне використання локомотивів. І про збільшення пропускної спроможності залізничних дільниць і станцій також можна забути, якщо не скористатися методиками, якими володіють інженери технічного відділу галузевої служби перевезень під орудою У. Столпакової.

    Линуть роки. Все більше інженерів, які проходили справжні виробничі університети від Уляни Петрівни, стають професіоналами, за що дякують наставниці.

    - Комусь така відданість дорученій справі може здатися свого роду даниною минулому, - ділиться зі мною думкою колега У. Столпакової Альона ВОЛІКОВА. - Адже сьогодні, в основному, люди виявляють мобільність, спрямованість на пошук, на реалізацію у кар’єрі. Я переконана, що теперішня цілеспрямованість у молоді бере початок від таких людей, як Уляна Петрівна. Винятково працелюбної людини, ініціативного керівника. І завжди миловидої доброї жінки.

    НЕХАЙ ДУША НЕ ОСИПАЄ ЦВІТ!

    За роки відданої праці керівництво Південно-Західної магістралі, Укрзалізниці, Міністерство транспорту України неодноразово відзначали Уляну Петрівну.

    - Без ініціативи, без активної життєвої позиції, колективних дій, до яких вона постійно закликає заради вирішення внутрішніх проблем, без взаємної допомоги й довіри, яку підтримує в колективі нашої служби Уляна Петрівна, - вважає начальник галузевої служби перевезень Віталій ТАРГОНСЬКИЙ,- неможливо змінити на краще технологічні процеси, що впроваджуються сьогодні на багатьох станціях столичної магістралі.

    Коли цей матеріал готувався до друку, до мого кабінету завітали співробітники галузевої служби перевезень. «Хочемо присвятити Уляні Петрівні поетичні рядки», - щиросердно зізнались її колеги.

    «Хай дні ідуть з повагою й любов’ю

    Серед людської шани та хвали!

    І проживіть у доброму здоров’ї

    Хоча би до столітньої пори!

    Хай сили та наснаги прибуває,

    Нехай душа не осипає цвіт!

    У серці радість не вгаває,

    І хай Вам Бог допомагає!»

    Іван СОТНИКОВ, Фото надане галузевою службою перевезень Південно-Західної залізниці
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05