РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 1-2 (1 січня 2014) 

  • Пологовий будинок для новорічних прикрас

    …Діти ще на початку грудня просили: «Мамо, дістань новорічні іграшки!» «Ще рано!» - безапеляційно відповідала я.

    І після цих слів поринала у свої дитячі спогади. Яке це магічне дійство, просто якийсь ритуал - дістати коробку з ялинковими іграшками! З антресолей чи з балкону, де вони живуть від року до року, зберігаючи чари новорічних свят. Ніби з її відкриттям дім наповнювався якимись незвичними емоціями, відчуттям свята. Кожна іграшка - своя історія. У коробках наших батьків - червоні зірки, літаки, ведмедики, білочки, шишки. У наших «футлярах» - вже здебільшого стильні кульки. Переважно одного кольору та розміру й від китайського виробника.

    Щороку мода на новорічні прикраси змінюється. І вітчизняні атрибути нового року все важче відрізнити від закордонних. Вишукані українські іграшки стають престижними: наші фабрики випускають фігурну іграшку, дивні кулі з ручним розписом, копіюють старі іграшки на прищіпці.

    Веселе зимове свято пахне мандаринами та глицею, бряжчить бубенцями та різдвяними піснями, обливається ігристим та припорошує пушистим і віддзеркалює ваш настрій у яскравих кульках.



    НАЙЦІКАВІШИМИ ЯЛИНКОВИМИ прикрасами «гурмани» вважають антикварні прикраси, які, до речі, набувають зараз популярності. Та безцінними для багатьох відвідувачів Клавдієвської фабрики ялинкових іграшок є кульки, розмальовані власноруч на майстер-класі. Саме сюди ми потрапили майже одразу разом із групою учнів однієї київської школи, коли приїхали дізнатися, як народжуються новорічні прикраси.

    Майстер-клас проводила художниця Ольга ТОВСТЕНКО. Варто зауважити, що майже всі працівники, які обслуговують екскурсії, самі виглядають, як новорічні іграшки у фірмових червоних фартушках.

    Дітлахи з недитячою серйозністю та відповідальністю вимальовували віконця, зафарбовували ялиночки, притрушували «штучним» художнім снігом власні новорічні іграшки - подарунки.

    - Я своїй сестричці Богдані подарую, - запевняла мене юна школярка. - Але їй лише шість рочків, - вмить захвилювалась вона, передчуваючи необережність меншої.

    - Ні, таку іграшку вона точно буде берегти. Це ж подарунок від найріднішої сестрички, - заспокоїла її Ольга Товстенко.



    Далі ми йдемо, мабуть, в найзаповітніше місце для багатьох хлопчиків та дівчаток - у склодувний цех. В давнину людей цієї професії порівнювали з чародіями. А магічність їх роботи розпочинається з того, що майстер бере в руки склотрубку (заготовку), яку ділить за допомогою газового пальника на 10 частин, із кожної частини виходить дві невеличкі кульки. Згодом нагріте скло під дією подиху набирає форму новорічної іграшки. Дитячі очі просто «горять» цікавістю, шум від газових пальників перекриває їхні запитання та словесні емоції від побаченого. Тут вони дізнаються, що діаметр кульки залежить від діаметра заготовки. Що сила повітря має бути не більшою ніж, коли ти надуваєш мильну кульку. Що за допомогою металевих кілець майстри перевіряють чи не перестарались, визначаючи розмір кульки. Щойно народжені іграшки зберігають ще довгі хвостики, які у подальшому допомагають майстрам у роботі.

    За зміну склодуви видувають 5 - 7 тисяч одиниць продукції. Ось така магія з арифметикою. А далі починається хімія (це для дорослих) та щось надзвичайне для дітей.

    ЦЕХ СРІБЛЕННЯ. Тут працює лише двоє жінок. Перед ними - велика ванна з теплою водою, в якій вони купають щойно народжених малят-іграшок. Але перед тим кульки наповнюють спеціальним розчином (рідке срібло, аміак та дистильована вода). Тримаючи за хвостики з десяток цих «малюків» у кожній руці, майстрині швидко і вправно опускають їх у водичку, а коли виймають, то струшують, щоб розчин із середини зафарбував усю сферу. Ці рухи нагадали мені гру на маракасах (південно-американський народний музичний інструмент), простіше, музичних брязкальцях. Та музика звучала ніжна-ніжна. Іграшки тихенько пищали. Та раптом хтось «пустив півня». Занадто голосного «вередуна» (брак - ред.) вирахували й відклали у бік. Решту поклали на полиці, щоб обсохли. Потім кожен з них знову потрапляє до дбайливих рук майстринь, які за допомогою шовкових ганчірок лагідно протирають сріблястих голопузиків. Далі іграшки купають в ємностях з різними фарбами.

    ЦЕХ ТАК ЗВАНОЇ «ОКУНКИ» випускає червоні, голубі, сині, жовті, зелені, рожеві кульки під яскраве ультрафіолетове проміння для того, щоб вони висохли. Вихваляючись кожна власним кольором, кульки мандрують у художній цех.

    І, в залежності від малюнку, потрапляють на стіл художників: хто стає «круглим» полотном для зимового пейзажу, дехто - для казкових героїв, деякі - для символів нового року. Фантазія безмежна. І кожен новий колір та орнамент на кульці повинен після нанесення підсохнути. 4 - 5 разів бере до своїх рук блакитну кульку розмальовниця Людмила ШЕРЕМЕТ. Тож за день з її іграшкового «садочка» випускається не більше 30 «святково одягнених» ялинкових прикрас. Далі вони - гарні та майже «дорослі» - потрапляють у цех, де позбавляються своїх хвостиків, одягають ковпачки з петельками і отримують кожен свій «дім» - коробочку. У ній ялинкові іграшки - розмальовані, яскраві та наповнені духом новорічного свята - стоять на полицях крамниць і чекають на свого покупця. Можливо, сьогоднішню синю конячку - символ 2014 року, що виблискує гривою на сріблому тлі, хтось зберігатиме впродовж декількох десятиліть, як наші батьки зберігають іграшки-гітари, іграшки-кукурудзки, іграшки-паровозики, іграшки зі своєю історією…

    Саме цю історію намагаються зібрати у невеличкому музеї ялинкових іграшок на території Клавдієвської фабрики. Тут зібрані експонати з різних країн: США, Канади, Італії... Окрему експозицію займають іграшки найстарішої сімейної фабрики іграшок з Польші «Komozja» з камінням Сваровськи. Зберігаються тут і унікальні кульки з венеціанського скла з малюнками з середини. Щоб поповнити експозицію, керівництво пропонує обміняти старі іграшки на нові.

    ДО РЕЧІ, у невеличкій кімнаті фабрики відкрито «Пошту Діда Мороза», де діти можуть власноруч написати листівку своїм близьким, рідним, друзям. Скористалися цією нагодою і ми. Листівка зі штампом Діда Мороза з Клавдієвської фабрики полетіла до столиці.

    Під час нашої екскурсії весь час кортіло запитати, хто ж створює ці іграшкові колекції? І ніби передбачаючи наше запитання, наш гід, Марина Іванівна, привела нас до кімнати творчого епіцентру, де працює головний художник фабрики Уляна Комарницька разом з Наталею Дешко, Дар’єю Івановою. Дівчата розповідають, як придумують сюжети, виконують на ялинкових прикрасах репродукції полотен великих художників, на замовлення малюють портрети. Така робота займає від декількох днів до місяця. А тим часом Уляна Михайлівна виписує на синій кульці назву нашого видання. Іменна ялинкова прикраса з написом «РАБОЧЕЕ СЛОВО» - прекрасний подарунок не лише для газети, а й для всіх її читачів.

    Із історії


    Клавдієвську фабрику ялинкових іграшок було відкрито у 1948 р. У ті післявоєнні роки це була невеличка мануфактура, яка обробляла скло для медичних потреб. Та вже з 1954 р. тут почали виготовляти ялинкові прикраси. Протягом 30 наступних років на фабриці були створені нові цехи з виготовлення гірлянд, фольги, штучних ялинок і т.п. За радянських часів тут працювало понад 650 чоловік у дві зміни. Щодня відправляли по два критих вагони продукції. Вироби цього підприємства задавали тон моді на ялинкові прикраси в усьому Союзі. Склодуви створювали й шедеври, які високо оцінювались колекціонерами. Після тривалого спаду виробничих потужностей сьогодні фабрика відроджується. І це ми спостерігали в кожному цеху за впевненими рухами її працівниць, за сміхом і цікавістю дітвори, за відвідувачами з переповненими пакунками новорічних прикрас, особливо, іноземних делегацій.

    Коментар


    «У минулому році зі зміною керівництва відбулося колосальне оновлення та зміни у роботі фабрики, - розповідає нам молода, енергійна керівник екскурсійного відділу Марина МИХАЛКО. - Сьогодні вона працює весь рік, а не сезонно, як раніше. Тут зроблено ремонт, в цехах тепло, працює півсотні робітників, які знайомі з цією справою. Адже сьогодні знайти молодого склодува, наприклад, досить нелегко. Та головне, що робота усіх моїх колег направлена на створення вітчизняної іграшки - символу святкового настрою! А з ним нехай у новорічну ніч прийде до вас впевненість, нова мрія та відійдуть усі негаразди! З Новим роком!».

    Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА

    Валентина КОЛЯДА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05