РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 48 (20 грудня 2013) 

  • Хресний хід до жіночого монастиря. 140 кілометрів роздумів про життя-буття

    Щоб дізнатися де і чим живе твоє серце, зверни увагу, де мандрує твій розум у хвилини роздумів. Наступний жовтневий ранок був по-осінньому туманним. Проте, судячи із доброго настрою кожного із прочан, і ця погода була нам, пілігримам, до душі. Ще б пак. За якусь годину - півтори ми опинимося у жіночому монастирі, що в урочищі Кип’яче. Грунтовою дорогою чимчикуємо за околицю Чоповичів. Далі вирішуємо йти дещо швидше у порівнянні із попередніми днями. Незабаром - урочиста служба, яка відбудеться у монастирі на честь Афонської ікони Божої Матері (див. фото). На невеличкому узвишші - перехрестя. Праворуч - дорога на південь - до чоловічого монастиря на честь Казанської Божої Матері.

    (Закінчення. Початок у №№ 39-47)

    ПРО ТЕ, ЩО НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ

    Нам же належить йти прямо, на схід. Жіночий монастир обнесено високим парканом. Діставшись до воріт, колона на чолі із отцем Володимиром майже не затримується на вході. На нас тут уже чекають. Усередині обителі кипить робота. За якусь годину тут має розпочатися престольне свято. Чорниці готувалися до приїзду, точніше, прильоту на гелікоптері Митрополита Київського і всієї України Володимира.

    Є час, щоб роздивитися навколо. Церква монастиря не є дуже великою, я б навіть сказав - маленька, але двоповерхова, фундамент виконано з каменів, привезених з монастиря, що на горі Афон. Навколо церкви зроблено штучний рів з водою. У такий спосіб архітектурний проект монастиря, як стверджують досвідчені прочани, які перебували у закордонних хресних ходах, нагадує собою маленьку часточку Афона.

    Місцевість, архітектура монастиря - одне ціле. Дуже красиво і як завжди в невеликих обителях відчувається смиренність. Це про чорниць, які готувалися до початку свята. Щодо прочан, то вже після того, як ми майже першими завітали сюди, ледь не все подвір’я обителі було заповнено приїжджим людом. Щоб не заважати тим пілігримам, які чекали ще й на прощення (відбувалось під стінами церкви), разом із тезкою Віктором - кандидатом геологічних наук із Києва вирішив обмінятися враженнями від 140-кілометрового Хресного ходу. Небагатослівний співрозмовник, якому довгі у часі та за відстанями туристичні переходи горами і долами відомі ще за часів його молодості, вважає: ця піша подорож подарувала невимовні почуття.

    - Уявив собі, що міг би власну відпустку провести, гріючись під південним сонцем десь у Криму. На що там чекати? Засмага і даремно витрачений час. Там все доволі передбачено, жодних цікавих відкриттів… - наголосив брат Віктор.

    ПОЧЕСНЕ МІСЦЕ

    Стрекотіння двигунів гелікоптера наближалося. Трохи повісівши над безкраїм осіннім полем, вертоліт приземлився біля мурованих стін монастиря.

    За якусь хвилину вже на дорозі, вкритій осінніми квітами та сосновим гіллям, побачили нашого душепастиря. Були приємно вражені, побачивши протоієрея Володимира, який привів нас у Кип’яче, не у звичній скуф’ї (головний убор), чорного кольору одежі, яку він не скидав під час Хресного ходу, а у біло-рожевого кольору ризі, чудовій єпітрахілі (довга стрічка, що огинає шию та обома кінцями спадає на груди) і у камілавці (циліндр без полів, розширений до верху). В урочистій ході з нагоди зустрічі Предстоятеля Української Православної Церкви та під час Божественної літургії отець Володимир (колишній електромеханік Фастівської дистанції сигналізації та зв’язку - авт.) займав одне із почесних місць.

    Митрополит Київський і всієї України Володимир, здійснив чин освячення престолу головного храму монастиря на честь усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших.

    Не всі прочани змогли розміститися у церкві під час Божественної літургії. Однак службу завдяки радіотрансляції чув кожен, хто завітав до обителі. Вже згодом у розмові зі мною розчулені останніми подіями в їхньому житті віряни запевняли: довічні відчуття після Хресного ходу до Кип’ячого забезпечено: потрібно себе випробувати й таким чином. Таке не забувається.

    ТАКИХ РОЗВАЖЛИВИХ У ДУМКАХ СВЯЩЕНИКІВ МИ ЗУСТРІЧАЛИ ПІД ЧАС ХРЕСНОГО ХОДУ

    Урочиста служба закінчилась. У прес-конференції (до монастиря завітало чимало представників мас-медіа зі столиці, Житомира, Коростеня) брав участь протоієрей Роман Барановський, предстоятель Головного лікарняного храму України - єдиного храму, названого на честь святителя Михайла Київського. Священик розповів про таке. Історія монастиря розпочинається з того, що одній із жінок, яка випасала в урочищі Кип’ячому худобу, явився образ Матері Божої. Свята попросила не випасати, бо у цьому місці буде збудовано монастир. Згодом, коли до чоловічого монастиря Казанської Божої матері йшли сестри милосердя, їм явився образ ігумені, яка мешкала у монастирі у 30-х рр. минулого століття. Її розстріляли у 1941 р. Образ святої зник на очах цих жінок. Ігуменя Катерина, яка сьогодні править у монастирі, була свідком цього явища. Вона розповіла про власні враження отцю Роману Барановському. Він звернувся з клопотанням до керівництва УПЦ. Незабаром, почувши про це явище, тут збудували Хрест, через деякий час - церкву, келії. Протоієрей Роман просив благословіння у Митрополита Київського і всієї України Володимира на будівництво обителі у Кип’ячому. Cтавропігійний (статус, що надається православним монастирям, лаврам і братствам, а також соборам і духовним школам, що робить їх незалежними від місцевої єпархіальної влади й підлеглими безпосередньо патріархові або синоду - ред.) жіночий монастир на честь Афонської ікони Божої Матері прихистив на сьогодні 65 інокинь та 40 послушниць. У цьому монастирі підвізається бабуся отця Романа Барановського - ієромонахіня Іоанна, вік якої - 102 роки.

    Подорож за 140 кілометрів кудись без телефону, телевізора, інтернету дозволила вже на четвертий день збагнути: усе стає кристально зрозумілим. Адже у далекому місті залишив величезний клунок турбот. У дорозі ти бачиш правду життя, з голови йдуть розгарячилі думки, що нас переслідують скрізь під час трудових буднів і навіть у вихідні.

    Серед порад оптинського старця ієромонаха Макарія, яку протоієрей Володимир записав до загального зошита (розміщено чимало цитат із святих та світських книжок), є така. «Про церковну молитву необхідно знати наступне. Вона відрізняється від домашньої молитви. Адже возноситься від людського собору. Від смиренних сердець до Всевишнього доносяться щирі прохання. Отже є можливість виправити власне життя».

    Ось уже впродовж 13 років на початку осені йдуть у Кип’яче віруючі. Тепер знаю заради чого. «Зараз для українських церков є нагода вирости до рівня розвитку суспільства, яке швидко зростає з моральної точки зору на основі тих цінностей, які мали б демонструвати церкви. Час змінювати свої стосунки із владою. Час налагоджувати стосунки з людьми. І вчитися від них цінувати та відстоювати гідність, порядність, людяність». Такі мудрі слова сказав Кирило Говорун, архимандрит Російської православної Церкви, кандидат богослов’я, доктор філософії, що опубліковані на інтернет-порталі ipress.ua. Таких розважливих у думках священиків ми зустрічали й під час Хресного ходу.

    ПРОЩАТИ - ЦЕ ВЕЛИКИЙ ТРУД

    Туман незабаром розсіявся. Благовісне сонце нам вказувало шлях в зворотний від Кип’ячого бік. Додому повертався в автомобілі, яким керувала дружина вже знайомого читачам газети залізничників прочанина Ігоря. Машині Тетяни стала підвладною величезна відстань заради того, щоб допомогти судженому дістатися домівки. Із братом Ігорем з м. Брусилова пліч-о-пліч здолали 14 десятків кілометрів. Про цього задумливого чоловіка залишились добрі враження. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом осіннього ранкового лісу!? А ще Ігор істово молиться. За всю свою родину. До речі, попри величезний «гак» (маю на увазі відстань між Кип’ячим, Брусиловом і Києвом) Ігор і Тетяна довезли у власному авто мене до самої столиці.

    За будь-яких обставин, які додають норовиста доля або виснажені від власної злоби, лукаві люди, потрібно прощати, переконував весь час отець Володимир Ромащенко. Прощати - це великий труд, не кожному по силах, проте потрібно намагатися. І пам’ятати, що завжди є межа між добром і злом. Якщо ж будь-хто переступає цю смугу, то у жодному разі неможливо буде пояснити, чому ти це зробив.

    МІЖ ЗЛОМ І ДОБРОМ

    І ще про одне. Щоб дізнатися, де і чим живе твоє серце, зверни увагу, де мандрує твій розум у хвилини роздумів. Особисто мій розум перебував біля прочан. Впродовж семи діб. Люди смиренні, мовчазні, але цілеспрямовані. Не злі, не мстиві, не кусливі, не в’їдливі…

    Більшість мирян мріє про життя без труднощів, проте дивуємося, як віруючим вдається долати не лише відстані, а й великі випробування долею. Бува, цікавимося, як витрачають шалені кошти сильні світу цього. І байдуже ставимося, приміром, до власної старої матері, яка за якоюсь лише нею обдуманою метою йде за 140 кілометрів до монастиря. Для чого? Щоб відмолити у всіх церквах гріхи власного сина чи доньки. Ось він шлях між злом і добром. Його здолає сильніший, щоб не лише свою, а й ще одну терплячу душу заспокоїти.

    На цьому завершуються мої щоденникові записи. 140 кілометрів Хресного ходу залишили у пам’яті неповторні враження, якими із задоволенням поділився із читачами газети залізничників.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Оксани КЛИМЧУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05