РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 47 (13 грудня 2013) 

  • Корозія металу, або Гіперболоїд інженера Шухова

    На початку осені минуло 160 років від дня народження всесвітньо відомого інженера Володимира Григоровича Шухова. Із 1878 по 1939 р. р. за його проектами у царській Росії та Радянському Союзі збудовано майже 1600 км трубопроводів для транспортування нафти і нафтопродуктів, понад десять тисяч циліндричних резервуарів для зберігання нафти, понад сто циліндричних газгольдерів для зберігання газу, 90 річкових танкерів, понад 500 мостів і 200 сітчастих гіперболоїдних башт, більше 100 конструкцій промислових та залізничних будівель…


    Інженер Володимир ШУХОВ, який прославив й Україну.

    Про Шухова не знаєте? Не бачили? Не повірю. Радянське телебачення розпочиналося із телевежі на московській Шаболовці, точніше, із радіовежі, бо Шухов проектував її для радіопередавачів. За задумом інженера, вона мала б бути 350-метрової висоти і важити всього 2200 тонн. Найвища на той час Ейфелева сягала лише 305 м, зате була утричі важчою. Але й на таку «легку» споруду у державі забракло металу. Тому Шухова змушують укоротити вежу до 150 м. Із такої висоти 40-кіловатну радіомовну станцію чув увесь світ. До речі, після пожежі на Останкінській - це було не так уже й давно, трансляція телепередач велася зі старої. Вона у відносно доброму стані, хоч час та непродумане втручання у конструкцію, вважають спеціалісти, негативно позначаються на її міцності.


    Те, що залишилося від башти В. Шухова у Конотопі.

    Врешті, ви могли бути і на Київському вокзалі Москви та звернути увагу на арки дебаркадера. Це теж конструкція Шухова.

    Або в Самарканді, де в медресе Улугбека є мінарет (башта, звідки муедзин -духовна особа закликає мусульман до молитви - ред.), зведений ще у XV ст. Після землетрусу мінарет став падати. Інженер із допомогою «унікального коромисла» зміг поставити споруду вертикально за три дні, не завдавши їй і найменшого пошкодження.

    Про Володимира Шухова написано багато. І ще напишуть. Бо творчий геній Шухова вражає. Наприклад, внесок інженера у нафтодобувну справу. До Шухова нафту на Каспії зливали просто в котловани. Він запропонує ставити металеві резервуари та перекачувати нафту трубами.

    Зберігали в них не тільки нафтопродукти. Якщо пам’ятаєте фільм «Біле сонце пустелі», то червоноармієць Сухов зберіг життя восьми дружин бандита Абдули саме в шухівських нафтосховищах. Після перегонки нафти залишалося багато мазуту. Володимир Шухов розробив унікальну форсунку, яка дозволяла використовувати мазут як паливо.

    Біографія геніального інженера пов’язана й з Україною. Його батько закінчив Харківський університет і товаришував із знаменитим хірургом Миколою Пироговим. На початку ХХ ст. В. Шухов проектує ряд своїх гіперболоїдних споруд, серед яких виділяються сталева ажурна вежа в Миколаєві та водонапірна башта в Черкасах, Станіславський й Аджигольський маяки поблизу села Рибальче Голопристанського району, що на Херсонщині.

    До речі, із двохсот веж, спроектованих В. Шуховим, уціліли тільки двадцять, з яких більша частина в Україні. В тому числі й конотопська. Як стверджують краєзнавці, водонапірну башту зведено тут у 1929 р. Вона забезпечувала місцевих мешканців міста водою та була спостережним пунктом місцевої протиповітряної оборони. Під час Вітчизняної Війни башту пошкодили і за прямим призначенням уже не використовували. У 1980 р. був знятий бак. Порізали б в металобрухт і сітчасту конструкцію, та громадськість не дозволила. Певний час на башті стояли антени студії телебачення, нині немає нічого.

    До Конотопа час від часу наїжджають туристи, не упускаючи нагоди сфотографувати унікальну споруду. Правда, враження вона справляє не найкраще. «Её основание, - констатує в інтернеті один із гостей міста, - разбито и заросло травой, металл заржавел, у подножия валяются куски бетонных плит, остатки битого кирпича и просто мусор. Башня зажата со всех сторон строениями и времянкой. Мало того, вокруг нее образовалась стихийная автостоянка. Даже нормальный фотоснимок сделать было невозможно. Печальное зрелище…»

    Звісна річ, прикро, що унікальні зразки сталевої архітектури залишаються подекуди в Україні без догляду. Зовсім незавидна доля у гіперболоїдних сітчастих споруд. Їх, окрім телевежі на московській Шаболовці та ще кількох, порізали і здали в металобрухт.

    Пишучи ці рядки, ловлю себе на думці, що тут може бути й нерозуміння новизни конструкцій, запропонованих В. Шуховим. Хибна думка про те, що гіперболоїд створив інженер Гарін, персонаж фантастичної повісті Олексія Толстого. Такий собі прототип лазерної гармати, але надпотужної. Цей термін застосовують у геометрії. Його, гіперболоїд, одержують, якщо повертають гіперболу (специфічна крива) навколо вісі. Зрозуміло? Отож…

    Ще навчаючись в Технічному училищі на лекціях, студент Шухов звернув увагу на можливість утворення криволінійної поверхні гіперболоїда із прямолінійних складових. Ідея запала в душу. Сам Шухов розповідав: «О гиперболоиде я думал давно. Шла какая-то глубинная, видимо, подсознательная работа, но все как-то вплотную я к нему не приступал… И вот однажды прихожу раньше обычного в свой кабинет и вижу: моя ивовая корзинка для бумаг перевернута вверх дном, а на ней стоит довольно тяжелый горшок с фикусом. И так ясно встала передо мной будущая конструкция башни. Уж очень выразительно на этой корзинке было показано образование кривой поверхности из прямых прутков».

    Вежі Шухова все-таки ржавіють. Сталь кородує без належного догляду, проте винахід Шухова крокує світом і до сих пір. До конструкцій гіперболічної форми у своїй творчості вдавалися й сучасні відомі архітектори. У Гуанчжоу (Китай) зведено 450-метрову гіперболоїдну сітчасту «шухівську вежу», яка шпилем сягнула висоти 610 м. і є найвищою антеною у світі.

    Микола ПАЦАК, Фото автора та з інтернету
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05