РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 47 (13 грудня 2013) 

  • Сухопутний пароплав. Символ паровозної епохи

    У день відкриття пам'ятника загиблим під час бомбардування станції Дарниця звернув увагу на модель паровоза, що застиг на гранітному постаменті. Як на мене, залізничний символ біля пасажирського вокзалу - явище доволі доречне. Пригадаємо: XІХ століття справедливо називають часом розквіту паровозобудування. А початком масового виробництва паровозів вважають 1829 р., коли Стефенсон побудував свою знамениту «Ракету».

    Всі основні її елементи стали потім використовуватися на інших прототипах, зокрема, коробчата топка, котел з димогарними трубами, пристрій для створення штучної тяги за використання відпрацьованої водяної пари. Історики стверджують, що на запитання: «Хто винайшов паровоз?» - Георг Стефенсон відповідав: «Паровоз є винахід не однієї людини, а цілого покоління інженерів і механіків».

    Через п’ять років після виходу на рейки «Ракети», в 1834 р., на Вийському заводі, що належав до товариства Нижньотагильських заводів Демидова, російський механік Мирон Юхимович Черепанов за допомогою свого батька Юхима Олексійовича побудував з вітчизняних матеріалів перший у Росії паровоз. У побуті тоді ще не існувало цього слова, і локомотив назвали «сухопутним пароплавом». Сьогодні модель першого російського паровоза типу 1-1-0, побудованого Черепановими, зберігається у Центральному музеї залізничного транспорту в Санкт-Петербурзі.

    За свідченням очевидця першого рейсу паровоза Черепанових: означена подія була не з пересічних «У той день на Вийське поле йшли люди й ставали уздовж лінії чавунних колесопроводів. Важкі заводські ворота відкрилися, і незабаром з’явився сухопутний паро-плав - машина досі небачена, ні на що не схожа, з високою паруючою трубою, що блискає начищеними бронзовими частинами. На площадці поруч із важелями стояв Мирон Черепанов. Пихкаючи паром, миготячи спицями коліс, пароплав покотив повз мовчазну юрбу. Потім Мирон повернув якусь рукоятку, клуб пари вилетів із труби, і машина прискорила хід. Машиніст довів паровоз до тупика й дав задній хід. Назад машина йшла дуже швидко. Наступний рейс пароплав зробив із причіпним візком вагою пудів на двісті. А пізніше у візок забралося десятка два-три людей, які побажали стати першими пасажирами».

    За конструювання й будівлю різних машин Юхима Черепанова в 1835 р. було нагороджено срібною медаллю на стрічці святої Анни. Він та його дружина, які були кріпосними селянами, одержали вільну. А син Мирон став вільним через три роки.

    Перша половина ХХ століття - то справжній паровозний бум. Ці локомотиви пережили не одну війну, допомогли відбудувати вітчизняну економіку у важкі часи після фашистської окупації. Імена героїв, які віддали власні життя під час бомбардування ст. Дарниця, увічнено на гранітних стелах.

    А металевий символ паровозної епохи (модель зроблено трудівниками локомотивного депо), який встановлено біля вокзалу ст. Дарниця, то данина пам’яті тим, хто експлуатував диво-машину у найважчі для Вітчизни роки. Зустрічі біля пам’ятника надають старшому поколінню додатковий заряд енергії, а юні - душевний підйом.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05