РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 40 (18 жовтня 2013) 

  • Оновленою мотрисою та до Ворожби

    Вона привертала увагу. На тлі обвіяних вітрами і митих дощами електричок, що стояли уранці на коліях станції Конотоп, виділялася свіжопофарбованим корпусом і певним елементом новизни, хоч у контурах вгадувалася «аеска», якими послуговуються дистанції колії та сигналізації і зв’язку. Хтось фотографував, хтось просто обдивлявся, найприскіпливіші устигли прочитати табличку, де зазначалися рік виготовлення, аж 1981-й, та країна-виробник - СРСР. Дізнаюся, що на коліях стоїть плід шепетівських майстрів, що має він дизельний двигун, є електрогенератор, швидкість максимальна до - 80 кілометрів за годину. Що комфортніша за рядові мотриси класу АС. Бачу і переконуюся.

    Працюватиме модернізована мотриса у Конотопській дирекції, і сьогодні її перша робоча поїздка - із комісією на дільницю Конотоп - Ворожба. Тож не упускаю нагоду проїхатися в оновленій мотрисі.


    Начальник Конотопської дирекції Дмитро КУШНІР, головний інженер БМЕУ-5 Анатолій БЕЗРОДНИЙ
    та начальник станції Дубов’язівка Ольга ПІХОТА.


    Оновлена мотриса


    Начальник станції Путивль Надія КУЦАН, начальник Конотопської дирекції Дмитро КУШНІР
    і головний інженер БМЕУ-5 Анатолій БЕЗРОДНИЙ.


    Головний ревізор безпеки руху поїздів й авто-транспорту Конотопської дирекції Володимир КОЗЛОВ
    розмовляє із черговою по станції Людмилою ГРИНЬ.


    Машиніст оновленої мотриси Микола ЛОГВИНОВ.


    Технічний огляд електровоза в оборотному депо Ворожба.

    ДО ДУБОВ’ЯЗІВКИ ДОЇХАЛИ ШВИДКО. Начальника Конотопської дирекції залізничних перевезень Дмитра КУШНІРА зустрічає начальник станції Ольга ПІХОТА. Доповідає про підготовку до зими, показує вокзал, котельню, інші приміщення. Наче все й добре. За словами начальника станції, електрокотел перевірено і відповідний акт складено. Та закрадається сумнів щодо ретельності перевірки - на пульті управління котлом шар пилу і ніякого сліду пальців. Тобто перевіряли, але здалеку, не торкаючись руками. Але, коли цей котел раптом і підведе, все одно не замерзнуть. На станції є резервний на твердому паливі. Простий, дідівський, укинув цурку, підпалив - і вже тепло.

    Дубов’язівка - станція, де в минулому інтенсивно працювали районні господарства, цукровий і спиртовий заводи. Але все, як говорив філософ, тече і міняється. Нинішнього року обсяги роботи дубов’язівських залізничників відчутно упали. Це теж стає предметом розмови начальника дирекції і працівників станції. Треба вишукувати резерви, треба залучати клієнтів. І начебто є перспектива - потужний агровиробник планує обробляти тутешні землі та збудувати зерносховище, тобто буде і навантаження, і розвантаження. Але це у перспективі.

    ГРУЗЬКЕ. КОЛИСЬ ЦЕ БУЛА СТАНЦІЯ на околиці однойменного людного села. Нині - закрита. Немає тут ні начальника, ні чергових, ні касирів. Одна лиш станційна працівниця доглядає приміщення та відчиняє двері вокзалу, щоб пасажирам було де у разі негоди сховатися. Тільки скільки їх, пасажирів? Але по тому, як начальника дирекції зустрічає гурт гружчан із головою сільської ради Валерієм Руденком, можна сміливо стверджувати, що вони є, особливо у вихідні, коли їдуть студенти. Тож селяни просять керівника дирекції знову відкрити квиткову касу. Це не проблема, але виручка від продажу квитків у Грузькому не перекривала зарплати касира. Гружчани з аргументом Дмитра Арсентійовича, що в ринкових умовах працювати збитково ніхто собі дозволити не може, погоджуються й обіцяють скликати загальносільські збори, де варто обговорити питання оплати проїзду. Дирекція ж на певний час відкриє касу. Буде виручка - вона працюватиме й надалі.

    А резерв, якщо можна так висловитися, у Грузькому є. По всій сільській раді налічується півтори тисячі жителів. Із них сотні знайшли роботу за межами села - переважно в Конотопі, стаючи щоранку та увечері пасажирами як не маршрутних таксі, так залізниці. Та додайте гружчанських господинь. Подоять удосвіта корів, і з молоком - на електричку. До Конотопа вона прибуває о сьомій п’ятнадцять. Тож на привокзальному ринку швиденько спродуються, встигають пробігтися ринковими рядами, купити хліба - і назад додому. Теж електричкою, яка відправляється з Конотопа о восьмій тридцять. Їм, звичайно, зручно. Тільки за зручність уже б треба платити.

    КОШАРИ ЯКОСЬ ГУБЛЯТЬСЯ МІЖ ПУТИВЛЕМ І ВОРОЖБОЮ. Але тут рейки є, шпали є і стрілки функціонують як належить. Є предмет уваги ревізорів безпеки руху. Шаблон туди - норма, сюди - норма. Помічаю, як задоволено спостерігає за перевіркою заступник начальника Конотопської дистанції Андрій ЛІМОНТ. Він і, здається, не здогадується, що світлу денну смугу ось-ось змінить темна виробнича. Тільки вже у Ворожбі. Та й ніхто, мабуть, із членів комісії не сподівався, що колійне господарство цієї великої станції, м’яко кажучи, дещо занедбане. Головний ревізор безпеки руху поїздів й автотранспорту дирекції Володимир Козлов закриває уже першу перевірену стрілку - №273. Далі - №113. Через кілька метрів - і №115. Не вникатиму у технічні деталі. Володимир Володимирович тут працював шість років - заступником начальника, начальником. Коли приїдеш у середу - він на стрілках, у нього день безпеки руху, так що знає станцію досконало. Мовчать колійники, не заперечують В. Козлову. Бо крити нічим.

    І все ж ця темна смуга не псує ворожбянську залізничну картину. Вузол, попри маловтішні прогнози, діє. Я помічаю нові вікна у цеху вагоноколісної майстерні - вона тепер у структурі експлуатаційно-ремонтного вагонного депо Конотоп й одержує потужний імпульс для розвитку. В оборотному локомотивному депо, яке наче омолодилося після ремонту, проходять технічний огляд електровози, із Південної залізниці прибуває вантажний поїзд, ремонтується пост електричної централізації, стоїть красень вокзал, якому вже понад сто років… Є робота, є зарплата у залізничників.

    ДО КОНОТОПА МОТРИСА ПОВЕРТАЄТЬСЯ НЕПАРНОЮ КОЛІЄЮ. Звертаю на це увагу, бо поїзди в обох напрямках рухаються парною, вже електрифікованою. Тут же - на непарній, між Кошарами та Путійською, - ще немає контактного дроту. Але він буде. Нашим енергетикам електрифікувати десяток-два кілометрів не становить проблеми. Не в цьому році, так у наступному, але обов’язково електрифікують. Є перспектива!

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05