РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 38 (4 жовтня 2013) 

  • «Не оглядається той, хто прямує до зірок»

    Про нього написано чимало книг, відзнято кінострічки, його роботи на виставках збирають тисячі відвідувачів. Немає, мабуть, області знань, якою б він не займався: математика, гідромеханіка, геологія, фізична географія, метеорологія, хімія, астрономія, ботаніка, анатомія, фізіологія. Він залишив сотні проектів, понад 7000 сторінок рукописів. Його називають генієм усіх епох. Що ж, годі ребусів. Дізнатися його ім’я легко за одним реченням: найвидатніший його твір - портрет Джоконди. Леонардо да Вінчі не залишив жодного свого автопортрета. Та й за життя був надто загадковою постаттю.

    СИН КАТЕРИНИ

    Народився Леонардо в родині багатого землевласника і нотаріуса П’єро да Вінчі, його матір’ю була проста селянка Катерина. Він одержав домашню освіту, віртуозно грав на лірі, у віці 20 років відкрив власну майстерню. А навчався гуманітарним наукам, малюванню, скульптурі та моделюванню Леонардо у досить відомій у ті часи в Італії майстерні Верроккіо. Існує легенда,


    що одного разу Верроккіо отримав замовлення на картину «Хрещення Христа» і доручив да Вінчі написати одного з двох ангелів. Це була звичайна практика в художніх майстернях тих часів: вчитель створював картину разом із помічниками-учнями. Два янголи, написані Леонардо та Верроккіо, продемонстрували переваги учня над вчителем. Як пише один із дослідників творчості художника, переможений майстер закинув пензлі та більше ніколи не повертався до живопису.

    ЧОМУ НЕБО СИНЄ?

    Леонардо першим пояснив, чому небо синє. У книзі «Про живопис» він писав: «Синева неба відбувається завдяки шару освітлених часток повітря, що розташований між Землею і чорнотою, що нагорі знаходиться». Спостереження за фазами Місяця привели вченого до ще одного з важливих наукових відкриттів. Дослідник встановив, що сонячне світло відбивається від Землі і повертається до Місяця у вигляді вторинного підсвічування.

    РЯТУВАЛЬНЕ КОЛО

    Ще одна стихія, яка захоплювала да Вінчі все його життя і надихала його на відкриття, це - вода. Ще в дитинстві він любив спостерігати за течією річки неподалік рідного міста Вінчі, що у Тосканії.

    Згодом він спроектує технологію приборкання і керування річкою та системи водовідводів для захисту міст від повеней. Ще він створив акваланг, двокорпусне судно, рятувальне коло, йому належить проект першого підводного човна і розробка тактики під час підводної атаки. І все це у XVI столітті. «Я впевнений у невідкладності вчинків. Знати недостатньо, потрібно впроваджувати в дію. Бажання недостатньо, потрібно робити», - запевнював Леонардо і жив за своїм принципом.

    ЛІТАТИ!

    А знавцям військової техніки, мабуть, відомо, що генерали та державні діячі тих часів поважали стратега да Вінчі за його досить практичні та прості за своєю конструкцією споруди, прилади, зброю. А саме: тимчасовий підвісний міст (без жодного цвяха), драбина для штурму фортеці, бомбомет, пушка, катапульта, арбалет, броньований фургон, обладнаний косами та броньовану машину, що є прототипом сучасного танка. В наш час кількість людей, які стрибають з парашута, збільшується досить стрімко. Споконвічне бажання людини літати не зникає. У людства для цього з’являється більше можливостей та й техніка «на межі фантастики». А ось британський парашутист Андріан Ніколас у Південній Африці спустився з висоти 3 тис. метрів з повітряної кулі на парашуті, зробленому за ескізом Леонардо да Вінчі. І йому це вдалося.

    «СЕРДЕЧНІ» СПРАВИ

    Досить цікавими є роботи вченого в області анатомії. Єдиний критерій, що він визнавав - досвід, дозволив йому зробити понад 200 малюнків людських тіл, органів. Адже, як прекрасному учневі, йому було дозволено відвідувати лікарню у Флоренції та препарувати трупи. Краса та потворність в його малюнках підкреслювали об’єктивну думку про те, що зло й добро властиві людській природі однаково.

    Ще один досить цікавий факт. Малюнки серця, які зробив Леонардо 500 років тому, лягли в основу нового способу лікування цього людського органу. У 2005 р. британський кардіохірург Френксіс Уельс запропонував метод, зміст якого полягає в наступному: замість того, щоб ушивати пошкоджений сердечний клапан, хірург закриває місце, через яке витікає кров і обрізає тканину, яка провисає у формі латинської букви V. Прогнози після таких операцій досить оптимістичні.

    СЕКРЕТИ МОНИ ЛІЗИ

    Неодноразово ми вдивлялись в її обличчя, а вона «спостерігала» за нами. Понад 8 мільйонів відвідувачів щороку приїжджають до Лувру, щоб побачити цей шедевр. Лувр витратив 5,5 млн. доларів, щоб перевезти «Джоконду» із загальної в спеціально обладнану для неї залу. Для «Мони Лізи» відвели дві третини державної зали загальною площею 840 кв. метри. Величезне приміщення перебудували під галерею, на дальній стіні якої тепер висить за куленепробивним склом знаменитий твір Леонардо.

    Думки дослідників стосовно портрета Джоконди та її загадкової усмішки розбігаються. Одні вважають її піднесеним ідеалом жіночності й чарівності, іншим вона здається неприємною. Біограф Леонардо да Вінчі - Джорджіо Вазарі, захоплюючись глибокодумним змістом портрета, пише, що у зображеної Мони Лізи незвичайний й позитивний духовний стан: «Оскільки Мона Ліза була дуже красивою, то під час написання портрета він (художник - авт.) тримав людей, які грали на лірі або співали, і тут постійно були блазні, що підтримували в ній веселість та усували меланхолію».

    У Леонардо ж у цьому творі усмішка подана такою приємною, що здається, нібито споглядаєш скоріше божественну, ніж людську істоту; сам же портрет цінувався як твір надзвичайний, бо й саме життя не могло бути іншим».

    Сучасні вчені також аналізують причини появи секретів у таємничому портреті. За допомогою комп’ютера спробували розшифрувати усмішку Джоконди - комп’ютерна програма, створена вченими з Нідерландів та США, проаналізувала основні риси обличчя, вигин губ й зморшки навколо очей, а потім оцінила особу відповідно до шести головних категорій емоцій. Якщо вірити програмному обчисленню, то можна сказати, що Мона Ліза на картині Леонардо да Вінчі на 83% щаслива, на 9% переживає почуття огиди, на 6% - сповнена страху і на 2% - зла.

    Є версія: Леонардо використовував у своїй картині властивості людського зору, що створюють дивовижний вираз обличчя Джоконди. Зір у людини буває прямим та периферичним. Прямий - добре сприймає деталі, гірше - тіні. Професор Маргарет Лівінгстон із Гарвардського університету вважає, що усмішку Мони Лізи видно лише, якщо дивитися не на губи, а на інші деталі її обличчя: «Характер усмішки Мони Лізи, який ніби вислизає з-під вашого зору, можна пояснити тим, що вона майже вся розташована в низькочастотному діапазоні світла і добре сприймається тільки периферичним (боковим) зором».

    Ось вже кілька сотень років дослідники сперечаються про таємничий портрет, секрет створення якого до цього часу залишається нерозгаданим. Наблизився до розгадки техніки живопису самого Леонардо да Вінчі французький дослідник Жан Франк. Досліджуючи протягом кількох років портрет Джоконди, він дізнався і навіть зміг повторити ту техніку, завдяки якій Джоконда здається живою.

    «З точки зору техніки виконання, Мона Ліза завжди вважалася чимось недосяжним для розуму. Тепер, думаю, я можу відповісти на цю загадку», - говорить Франк. За його словами, Леонардо використовував розроблену ним техніку «сфумато» (італійське «зникаю», буквально - «зниклий, як дим»). Прийом полягає в тому, що предмети на картинах не повинні мати чітких меж, все повинно плавно переходити з одного в інше, контури предметів пом’якшені за допомогою світло-повітряного серпанку, що оточує їх.

    Головна складність цієї техніки полягає в найдрібніших мазках (майже чотири міліметри), не доступних для розпізнавання ні під мікроскопом, ні за допомогою рентгену. Таким чином, для написання картини да Вінчі було потрібно кілька сотень сеансів. Зображення Джоконди складається приблизно із 30 шарів рідкої, майже прозорої масляної фарби. Для такої ювелірної роботи художникові, мабуть, доводилося використовувати лупу. Можливо, застосування такої трудомісткої техніки пояснює тривалий час роботи над портретом - майже 4 роки.

    Неможливо однозначно охарактеризувати внутрішній стан цієї жінки. Вона здається мінливою, як сама природа.

    Змішані почуття накочуються наче хвилі, то щось холодне огортає тебе, то ніби дощ змиває, очищує твою душу, знову стає легко, і здається, ось-ось ти зрозумієш свою суть, то легко й бездумно знову все вивітрюється з твоєї голови. Це мої особисті враження від погляду на «Джоконду». І, мабуть, цей образ ще змінюватиметься, але ніколи не відкриє своєї таємниці.

    До того ж Леонардо не закінчив роботу над картиною. Спочатку вираз обличчя та усмішка були дещо іншими. Мабуть, по-іншому вона «дивитиметься» і на наших нащадків.

    Пляма в куточку ока є пошкодженням лакового покриття водою, яка виникла в результаті того, що картина деякий час висіла у ванній кімнаті Наполеона. Деякі фрагменти стали прозорими, як, наприклад, брови та вії Мони Лізи.

    КОДЕКСИ ДА ВІНЧІ

    У своїх записах да Вінчі використовував унікальну манеру письма, яка отримала назву «почерк Леонардо». Він використовував так званий дзеркальний метод, починаючи писати з нижнього правого кута сторінки справа наліво. Таким чином він або намагався зашифрувати свої записи, або вважав цей спосіб зручним, адже був лівшею. Сьогодні відомо 10 так званих кодексів, тобто записних книжок да Вінчі, які зберігаються у різних музеях, архівах та бібліотеках по всьому світі. Лише одна книга знаходиться в руках приватного колекціонера. У 1995 р. Білл Гейтс за 31 млн. доларів придбав рукопис, що складається з 64 сторінок, присвячених секретам води, землі та небесних тіл. Цю найдорожчу книгу найбагатша людина світу щороку демонструє на різних виставках.

    Цікаво, що усією своєю багатогранною творчістю Леонардо доводив безглуздість релігійного світогляду та світовідчуття тих часів, бо вважав, що це не «божественна відвертість відкриває таємниці природи, а досвід й експеримент, спостереження та випробування, що опирається знову ж таки на досвід, мислення, математику. І не оглядається той, хто прямує до зірок».

    І впевнено йде до своєї цілі.

    Валентина КОЛЯДА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05