РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 35 (13 вересня 2013) 

  • Село унікальне, бо Городське

    Мешканці єдиного села в Україні іменують себе «городськими». Розташоване воно на Житомирщині в Коростишівському районі. Село Городське, звісно, на місто ніяк не схоже, хоча б тому, що жителі його переважно мешкають у старовинних рублених з дерева хатах. Але вони на власні оселі не нарікають, бо деякі з них, хоч простояли багато літ, надійно служать своїм господарям. Таємниці населеного пункту вивчали дослідники Академії наук СРСР. Ленінградська експедиція працювала тут в 1936-1937, 1939, 1940, 1947 рр. під керівництвом Е.Ю. Кричевського, Л.М. Макаровича, Т.Н. Третьякова, Є.Ф. Лагодовської.

    Завітавши в Городське, гості розпочинають екскурсію із загальноосвітньої школи. Тут створено музейну краєзнавчу кімнату, в якій педагоги поєднали результати досліджень із народознавчими матеріалами. Школярі-екскурсоводи ознайомлюють відвідувачів з експонатами музею, розказують про історію Городського, яке розкинулось серед мальовничої природи за 50 км від Житомира та за 100 - від столиці.

    Поселення виникло у ІV ст. до нашої ери. Назва села «Городське» походить з давнини, з епохи Трипілля. Скарбами села є три городища: одне - на «Червоній горі» - найбагатше за речовими знахідками. На південь від «Червоної гори», через глибокий яр, - «Мала гора» протяжністю з заходу на схід майже 600 метрів.

    Обидва ці городища з південної, західної та північної сторін обриваються крутими, приблизно 50-метровими схилами. Третє городище - «Дитинець» - фортеця часів бронзового і залізного віку, поселення Трипільської ери.

    Цінними експонатами шкільної краєзнавчої кімнати є рештки керамічного посуду, виготовленого як за допомогою гончарного кола, так і без нього, шкребки, прясла, скляні браслети, сокири, рубила та інші знахідки. Вартими уваги є і недосліджені історико-археологічні об’єкти, що виявлені поблизу села: два кургани, рештки кам’яної печери, яка, за гіпотезою місцевих істориків, була житлом людей первіснообщинного ладу часів палеоліту.

    Село розкинулось на лоні мальовничої природи, тому приваблює туристів та відпочивальників. На одній із тихих і затишних вуличок Городського стоїть і культурно-мистецький центр «Поліська хата». Оселю збудовано з дерева зрубним способом, покрито дахом із соломи. Це не музей, в якому все перев’язане стрічкою, мовляв «руками не зачіпати», тут все живе - діюча піч, ліжка, на яких можна відпочити… Архітектурний тип «Поліської хати» трикамерний: комора, сіни і «хата», себто одна чимала кімната, що разом з прибудованим хлівом становить однорядну забудову (погонного типу) - «довгу хату», характерну будівлям кінця ХІХ ст.

    Ліворуч від сіней - комора без вікон, з дерев’яною підлогою. Довга лавка, застелена полотняною тканиною, на ній кошик з яблуками, посудина із сушеними фруктами і пучки запашного зілля, що «примостилися» на дерев’яних діжечках. Інтер’єр «Поліської хати» - ніби міні-портал між сьогоденням і минулим.

    Цьогоріч у травні День Великомученика Юрія - покровителя хліборобів та скотарів - до «Поліської хати» на землеробські обряди з’їхалися гості з кількох областей, аби задобрити матір-природу і випросити добрий врожай. Найважливіші обряди - ті, що спрямовані на звертання до землі, наголошують організатори дійства. Тож чоловіки закопують у землю кілька крашанок та шматочок свяченої паски, щоб оберігали врожай, у хлопчиків завдання скакати і качатися житнім полем, а дівчат відряджають сіяти огірки. Господар у цей час на засіяному полі переводить теличку через кожух. Особливий обряд - обід у полі, це своєрідне жертвоприношення. І все це для доброго врожаю.

    Та це ще не все. В культурно-мистецькому центрі «Поліська хата» започатковано етнофестиваль «Житичі». Проект розрахований на вшанування забутих звичаїв літньо-осіннього періоду. Етнофестиваль «Житичі» проводять в декілька етапів, в залежності від певної пори дозрівання хлібних культур: свято «Юрія - покровителя хліборобів», свята «Зажинки» й «Обжинки», свято врожаю «Вклонімося додолу віночку золотому» та свято «Покрова».

    В кінці кожного літа жителі міст разом із мешканцями села Городського збираються на своєрідні жнива. До них долучаються відомі люди - художники, музиканти, мистецтвознавці, політики тощо. За старовинними традиціями, з допомогою старожилів села учасники фестивалю працюють у полі: жнуть жито серпами, молотять ціпами, в’яжуть снопи, формують копи…. Де ж іще вони зможуть зайнятися такою працею?

    Оксана КЛИМЧУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05