РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 31 (9 серпня 2013) 

  • Два акценти успіху

    Вже майже двадцять років проблема спрацювання основних фондів залізничної галузі (пасажирських вагонів - понад 80%, рухомого складу - 92%) не сходить з порядку денного. Всі розуміють, що потрібно замінити їх, бо вони не задовольняють потреб і вимог як пасажирів, так і залізничників. Всі розуміють, але підходять до вирішення проблеми з різних позицій.


    ЕКОНОМНІ КОЛЕСА

    З боку держави лунає, що наслідки загальноєвропейської кризи відчувають на собі всі галузі, а не тільки залізнична. Тож фінансування на оновлення вагонів не передбачається. Доводиться залізничникам розраховувати на власні сили і ремонтувати, зокрема, вагони у своїх депо. Їх на столичній магістралі два - на ст. Київ-Пасажирський і на ст. Бахмач. Якщо у пасажирському депо Київ-Пасажирський неможливо розширити ремонтну площу, адже воно розташоване практично в центрі міста, то ремонтні площі Бахмача дають змогу виконувати різні види ремонту.

    Ми вирішили поспілкуватися з працівниками і побачити на власні очі, як і чим живе депо станції Бахмач. Зазначаємо, що такий підрозділ справді має перспективу для подальшого розвитку, про що хочемо розповісти читачам газети.

    Тільки-но заходиш на територію депо, в очі кидається велика кількість велосипедів. Виявляється, залізничники дістаються до роботи на найбільш екологічно чистому виді транспорту. Тож у цьому плані мешканці Бахмача вже давно живуть за європейськими мірками і можуть бути прикладом для столиці, яка задихається від незліченної кількості автомобілів. Однак виявилося, що це не так прагнення підтримувати екологію, як практичність. Колектив депо налічує майже 700 людей. І живуть вони не тільки в Бахмачі, а й у розташованих поблизу селах. Тож велосипед заощаджує і гроші, і час.

    БЕЗ ЗАПАХУ ФАРБИ

    Начальник пасажирського вагонного депо Бахмач Сергій КУЧЕРЕНКО (на фото) - досвідчений залізничник. Він пройшов усі щаблі кар’єрного зростання у підрозділі, тож з готовністю погодився провести своєрідну екскурсію підприємством. Оглядаємо виробничі цехи. Їх тут 11, а ще один розташовано у Конотопі, де обслуговують транзитні поїзди. Заходимо в цех, де займаються підготовкою вагонів до ремонту з механічно-зварювальним устаткуванням. Його збудували наприкінці 2010 р. Тут встановлено нове верстатне обладнання, яке дає змогу якісніше, аніж до того, ремонтувати вагони. Фахівцям депо доводиться мати справу з різними типами вагонів, зокрема з «найважчими». Та після ремонту їх практично неможливо відрізнити від нових.

    У ході ремонтних робіт деповці розбирають вагони до основи. Тож практично новим стає не тільки їх зовнішній вигляд, а й внутрішня частина. На підприємстві ввели в дію новий дробоструминно-фарбувальний комплекс. Є також спеціальна камера для фарбування вагонів. Однак ми майже не відчули запаху фарби. Тобто й умови праці робітників значно покращилися. Варто наголосити, що устаткування тут відповідає новітнім досягненням технічного прогресу.

    ЯК НОВІ

    - Основним видом діяльності депо, - розповідає Сергій Кучеренко, - є капітальний ремонт пасажирських вагонів. Ми маємо атестати на всі види ремонту. Колектив освоїв капітальний ремонт вагонів в обсягах (деповського ремонту та капітального першого та другого рівнів, а також капітально-відновлювального та посиленого (відповідно ДР, КР-1, і КР-2, КВР, КРП).

    Протягом місяця в середньому ми робимо 26 вагонів деповського ремонту, 7-8 - КР-1 та 7 вагонів за технологією КР-2. Такої кількості ми ніколи ще не робили. Максимальне наше навантаження було в 2011-му - 39 вагонів КР-2. За шість місяців поточного року зробили 25 вагонів, а залізниця ставить перед нами план 64 вагони за рік.

    Нині у вагонах замінюють старі вікна на нові, металопластикові, ставлять склопакети, нові кип’ятильники для приготування чаю. Велику увагу приділяють тут сучасному дизайну та ергономічності санітарних приміщень у вагоні. Приміром, установлюють умивальники із дзеркалом, в яких використовується нержавіюча сталь і пластикове облицювання. Вони при експлуатації не потребують поточного ремонту. Варто зазначити, що системи вентиляції, кондиціонування, електропостачання, водопостачання та опалення вагонів залізничники повністю відновлюють. Крім основних вагонів, депо займається ремонтом службово-технічних вагонів інших служб та підрозділів залізниці.

    У ПОШУКАХ РЕЗЕРВІВ

    Цікавимося у Сергія Васильовича, що посприяло сьогоднішнім високим темпам роботи.

    - Це сьогодні наше депо зміцнило свої позиції, а до цього був складний шлях виробничих процесів, - каже Сергій Кучеренко. - На жаль, ми не завжди можемо виконати заплановане в повному обсязі з об’єктивних, а під час і суб’єктивних причин. Але попри всі нинішні економічні перипетії знайдено ресурс, завдяки якому ми почали нарощувати обсяги ремонту. Сприяє успіху, безперечно, активна робота керівництва залізниці та пасажирської служби. Скажімо, начальник Південно-Західної залізниці Олексій КРИВОПІШИН, приїхавши до нас у депо, провів нараду. На ній він окреслив конкретні завдання. Однак перед цим запитав, що потрібно для того, аби ми змогли працювати на повну потужність. При цьому наголосив, що не може бути й мови про брак кадрів робітничих професій у депо. Адже це - основа успішної роботи. Тому виділені кошти реалізуються так, щоб роботи виконувалися на високому рівні.

    Підтвердженням цього є нові 65 робочих місць, створених у підрозділі з початку року. А ще середня заробітна плата працівника депо становить 3500 грн. Нині приймають на роботу випускників профтехучилища м. Конотоп. Саме там готують слюсарів з ремонту рухомого складу, і такі випускники мають добру підготовку. Однак проблема із нестачею кваліфікованих, досвідчених фрезерувальників, слюсарів, зварників залишається актуальною. Хоча, заради справедливості, навіть при тому, що є стабільна зарплата, належні умови праці, нові робітники не квапляться переступати поріг місцевого відділу кадрів.

    - Гарного коваля з правом штампування знайти - це ще й яка проблема! - продовжує розповідь начальник депо. - Штампування деталей, безперечно, складна робота. От і виходить, що, маючи сучасне обладнання, але не маючи спеціалістів, виконати план дуже і дуже складно. А виконати план означає отримати кінцевий результат. Хоча у будь-якій ситуації рішення знайти можна. Прикладом цьому може бути аналітична робота галузевої пасажирської служби. З її допомогою і рекомендаціями ми перевели робітників з деповського ремонту на виконання капітального ремонту і виконали піврічні завдання. Це врешті-решт позитивно вплинуло на заробітну платню працівників депо.

    Поряд із технічним оснащенням у депо створюють належні санітарно-побутові умови для персоналу. Для працівників депо облаштовано їдальню, душові та гардеробні, кімнати для прийому їжі. У кожному цеху стоять кулери з водою.

    ДЛЯ НАГАЛЬНИХ ПИТАНЬ

    Ми продовжуємо знайомство з депо, хоча складно це назвати екскурсією. Скрізь іде робота. Прямуємо в цех, де в день нашого приїзду впровадили технічну новинку - прилад для вимірювання вигину рами візка. Його атестували для експлуатації в головному управлінні пасажирського господарства Укрзалізниці. Залізничники самотужки зробили цю установку і зекономили для бюджету столичної магістралі майже 200 тис. грн. Тож розробка коштувала лише 2 тис. грн. Демонстрували прилад головний інженер Олександр ЛУК’ЯНЕНКО, головний технолог Олексій СІТАЙЛО та інженер-технолог Євген КОПІЙЧЕНКО.

    - Контроль при вимірюванні здійснюється за допомогою плазми, - пояснює Олексій Сітайло. - Зазор між плитою стійки та візка допускається до 10 мм. Такою є вимога до пасажирських вагонів. Тож огляд сприяє поліпшенню якості ремонту, і в підсумку - гарантуванню безпеки руху.

    Після ознайомлення з роботою депо, поспілкувавшись з людьми, стає зрозуміло, що, зрештою, все відповідне оснащення та інструменти плазмової та інших необхідних у виробництві установок зводиться до нагальної потреби ремонту вагонів.

    Крім основних пасажирських вагонів, працівники депо освоїли ремонт внутрішньої складової електропоїздів. Відремонтували 10 електропоїздів, і саме в них робився акцент на санітарні приміщення у вагонах. Свого часу фахівці випустили майже 40 вагонів для міжобласного сполучення, були переобладнані всі вагони-ресторани, впроваджували в дію «Подільський експрес».

    Ще однією потенційною «точкою росту» Сергій Васильович вважає кадровий потенціал. Свого часу в 1999 р. у депо прийняли на роботу висококваліфікованих спеціалістів із бахмацького заводу «Хіммаш». Тоді прийшли досвідчені слюсарі, фрезерувальники, конструктори, технологи. Більшість з них працюють у підрозділі і сьогодні. Хоча нині знайти у Бахмачі слюсаря-електрика, інженера-електронника досить складно. А спеціалісти такі дуже потрібні. Поміркуйте: лише в одному вагоні 26 електрощитів, а це 26 схем, в яких потрібно розібратися фахівцю. На жаль, ніхто не навчає слюсарів-електриків з ремонту рухомого складу. А для цього потрібно випускати також цільових фахівців по роботі і з гальмами, і з двигунами тощо.

    Насамкінець запитую в очільника депо, що, на його погляд, потрібно в першу чергу для успішної роботи?

    - Потрібно дві речі, два акценти, на яких треба зосередити основну увагу, - відповів він. - Це чітке планування роботи депо, як оперативне, так і перспективне, що забезпечить планомірну роботу. І кадри. Якщо ми знаємо, яким буде обсяг роботи, приміром, у наступному році, тоді ми й знаємо, скільки треба людей, які і скільки потрібно запчастин. У такому разі можна із впевненістю говорити, що будь-яке завдання буде виконано.

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05