РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 29 (26 липня 2013) 

  • Про зерна добра у залізничному Хмільнику

    Шановна редакціє «Рабочего слова», я звертаюсь до вас від імені групи пенсіонерів-залізничників станції Козятин з проханням висловити щиру подяку шановному Олексію КРИВОПІШИНУ - начальнику Південно-Західної залізниці - за надані безкоштовні путівки до Медичного центру реабілітації залізничників для поліпшення стану здоров’я та відпочинку.

    Розмовляючи з пенсіонерами, а їх, козятинців, восьмеро, відчуваєш, що це єдина сім’я. В їхній мові, в їх очах ще блищать іскринки того минулого бурхливого життя в колективі. Та ще й поталанило тим, що знову разом, не на роботі, а в тому ж колективі, на лікуванні та відпочинку.

    За все спасибі керівництву столичної магістралі.

    Кожна людина має зерно добра, яке проростає в турботі та любові ближніх. Саме тому й Олексій Кривопішин з такою теплотою у душі, з такою добротою у серці турбується про людей, санаторій. Також залізничники просили висловити щиру подяку директору - головному лікарю МЦРЗ Віктору ПІкушу за хороший прийом, затишок, збалансоване харчування, а головне - високопрофесійне лікування. Адже відповідати за чуже життя не кожному під силу. Для цього необхідно мати чуйне серце, добру душу, людське співчуття, вміння у будь-яку хвилину прийти на допомогу.

    Всі ці якості притаманні й Олексію Мефодійовичу, й Віктору Миколайовичу.

    Спасибі вам, шановні керманичі! Здоров’я вам на многая літа!

    Від імені пенсіонерів-залізничників Козятина та інших відпочивальників, Ядвіга ОСТРОВСЬКА


    Колеги, друзі, однодумці. Зліва направо - Олександр ФІКС, Наум ГОЛЬДЕНБЕРГ, Віктор ПІКУШ.

    60 - ЦЕ БАГАТО ЧИ МАЛО?

    Якщо рахувати роки - то це мало. Якщо рахувати досягнення людей, залюблених у свою професію, фахівців своєї справи, талановитих керівників, які дорожать своєю честю і гідністю - то це багато!

    Півстоліття Наум Якович Гольденберг стояв біля керма оздоровниці Медичного центру реабілітації залізничників. Разом зі своєю командою, як вмів і як знав, розвивав її, перетворював у престижний в Україні заклад ефективного лікування трудівників сталевих магістралей та їхніх сімей. І досяг висот аж до міжнародного її визнання.

    У 2004 р. Віктор Пікуш, котрий 20 літ поспіль працював у санаторії начмедом, став гідним наступником Гольденберга на посту №1 в оздоровниці. Сергій Гребельський, автор книги «Хмільник» (МЦРЗ), підкреслює: «З цілковитою відповідальністю можу заявити, що він на цьому посту відбувся».

    Віктор Миколайович зі своїм заступником Олександром Фіксом не лише з честю продовжують справи, розпочаті Наумом Гольденбергом, а й розширюють, примножують, про що свідчать їх досягнення на кожному кроці.

    ПОРИНУ У СПОГАДИ

    Хоча вже вдома, але спогади несуть мене до ювілейних урочистостей із нагоди 60-ї річниці заснування оздоровниці.

    Ще троянди не зацвіли, а суцвіття різнобарвних петуній коливалися під легеньким вітерцем, дякуючи Господу Богу, який подарував рясний дощик, що напоїв їх вологою після довгої спеки.

    Зала санаторію заповнена лікарями, молодшим медичним персоналом, гостями. Відкриття урочистої частини на честь ювілею відбулося не традиційно. Павло Дубовий, керівник клубу за інтересами санаторію МЦРЗ, привітав присутніх зі святом. Тріо солістів гурту «Елегія» - Павло Дубовий, Ярослав Цись та Микола Стукан - приєдналися до привітання піснею «Люди в белых халатах», яка є своєрідним гімном медиків. Порадували своїми піснями присутніх і солістки Розалія СОПЕЛЬНИК та Валентина СТОРОЖУК.


    Найдружніша група пенсіонерів-залізничників із Козятина.

    Музика у залі поступово затихла. Всі стояли. Потім залунав марш, на сцену піднялися почесні гості, яких запросив керманич і господар цього чудового медичного храму заслужений лікар України Віктор Пікуш та його заступник Олександр Фікс.

    Усі присутні бурхливими оплесками зустріли виступ начальника Південно-Західної залізниці Олексія КРИВОПІШИНА. Адже левова доля досягнень санаторію сьогодні, а також плани на майбутнє - це його заслуга у співдружності з директором санаторію.

    ЗУСТРІЧ ДВОХ ПОКОЛІНЬ

    Саме так можна назвати цю зустріч. Адже Наум Якович Гольденберг із 60 років з дня створення санаторію 50 віддав і вірно служив розвитку свого дітища. В даний час мешкає у Москві. Хоч як йому не важко за станом здоров’я, і все-таки на такий солідний ювілей свого творіння він приїхав і коротко охарактеризував свої досягнення за піввіку.

    Далі свій виступ продовжив директор - головний лікар, заслужений лікар України Віктор Пікуш. Він розповів про досягнення санаторію за 10 його років на посту керманича. А досягнення не менш вагомі, ніж за попередні 50. Від місцевих лікарів дізналася: традиції та активний розвиток медичного центру сьогодні - це заслуга саме Віктора Пікуша та його правої руки Олександра Фікса і всього персоналу здравниці.

    Та це було б неможливим без підтримки Південно-Західної залізниці та її керівника Олексія Кривопішина. Він слідкує за здобутками, примножує славу кожного підрозділу столичної магістралі.

    Спасибі директору санаторію і ведучій, що надали і мені слово для виступу.

    Я звернулась до першого директора, засновника та створювача цієї оздоровниці зі словами: «В особі Наума Яковича я бачу батька, який своєю енергією, дбайливими руками, високопрофесійними знаннями створив це дітище - санаторій, що поліпшив стан здоров’я за 50 творчих літ не одній тисячі людей і естафету оздоровниці передав у надійні руки.

    В особі Віктора Миколайовича я бачу сина, який гідний унаслідування набутого, і не лише з честю зберігає багатство здравниці, а й примножує, даруючи людям здоров’я і продовжуючи цим їхнє життя. Завжди поруч з директором - його права рука і заступник Олександр Фікс». На знак подяки я вклонилась низько до землі всім причетним за успіхи санаторію, а директорам Науму Яковичу та Віктору Миколайовичу подарувала квіти.

    При від’їзді на прощання я сфотографувала Наума Гольденберга, Віктора Миколайовича та Олександра Фікса.

    Щастя, здоров’я вам на благії літа! Господь Бог завжди з вами!

    ДІТИЩЕ ВІКТОРА ПІКУША - БАСЕЙН

    Піднімаюсь сходинками і… завмираю. Праворуч - яскраво-зелена поляна, усіяна травою.

    Так хочеться доторкнутися рукою, погладити, що і зробила. Хоч і є вітер, та трава мовчазна. Так, вона мовчазна тому, що декоративна. Після особистого дозволу головного лікаря Віктора Пікуша я потрапила до приміщення басейну. Заходжу до фойє. Наче мармурова зала з м’якими диванами, кріслами. Інструктор Лариса ДЕХТЯРЕНКО (на фото внизу) стежить за графіком роботи та без дозволу з боку медсестри Світлани ФЕДОРОВОЇ, яка стежить за станом здоров’я, до басейну не заходить жоден із пацієнтів. Хоча всі мають направлення від лікаря.

    А ось і вона - святая водичка басейну, що переливається, віддзеркалює на світлі ледь зелено-блакитним кольором.

    Зайшла до басейну перша група. Лариса Дехтяренко провела інструктаж. Вода не лише для плавання, відпочинку, а й лікувальна.

    Зустрілась я і з Володимиром КУТУМОВИМ - відповідальним не лише за будівництво басейну, а й за пуск, температуру води, обладнання, інвентар, за весь хід роботи. Та кожна ділянка санаторію під пильним оком директора санаторію.

    Приємно було спостерігати, як Віктор Миколайович та Володимир Кутумов вранці обходили всі об’єкти, радились, що іще потрібно зробити на певних ділянках санаторію. Господарство потребує пильного догляду.

    МОЄ ЛІКУВАННЯ

    Вже четвертий рік поспіль я із задоволенням їду на лікування до санаторію залізничників. Такої медичної апаратури, такого високопрофесійного медичного персоналу, а головне - доброзичливого та співчутливого - не зустрічала ніде. Коли я запитала свого лікаря Ніну Дюг, завідувачку терапевтичним відділенням, у чому секрет такої злагодженості в роботі, чудовій атмосфері, взаєморозумінні колег, вона відповіла: «У нас директор - головний лікар і відноситься, і звертається до персоналу так, що по-іншому бути не може. Віктор Миколайович для нас - і взірець, і приклад в усьому. До речі, йому під стать його заступник Олександр Фікс».

    Такої ж думки про керівництво і старша медична сестра Ольга Ясніцька і сестри милосердя Людмила Цибушнік, Тетяна Ярова, Тамара Цьолух, Лілія Роік.

    Скрізь панує взаєморозуміння, тиша.

    Вже вдруге я лікуюсь у Ніни Василівни. Вона добре знає мій стан здоров’я, особливо тиск, що дома зашкалює за 240. А в санаторії я забула про явище високого тиску.

    Тож щиру подяку висловлюю лікарям Ніні Дюг, Валентині Бойко (до речі, це мій перший лікар у цьому ж санаторії), Людмилі Цибушнік.

    Тетяна Ярова обслуговує тих пацієнтів, які одержують вихрові радонові ванни. Вона ставиться до людей з особливою повагою, тим паче до людей поважного віку. Допомагає зайти, вийти, а інколи, якщо це потрібно, то й одягтися, і взутися.

    Кваплюсь до кабінету магніто-терапії. Тут воладарює Тамара Цьолух. Щойно зайшла до кабінету, як у вічі кинулись і розмір, і форма магнітної бочечки, що зразу нагадала магнітний прилад, який бачила у київських оздоровницях. Вона за розміром десь втричі більша за столичні, а принцип лікування той же.

    Як добре, що у МЦРЗ так дбають про здоров’я людей. Лежиш собі, думаєш, а твої ноги отримують необхідну порцію лікування.

    Лариса Гребенюк - масажистка. Вона не тільки вправно «перераховує» своїми пальчиками хребці на спині, а й добирається аж до самих глибин колінних суглобів. Це дано і самим Господом Богом, і матінкою природою. А ще - вміння і бажання допомогти.

    Хочу кілька слів на знак подяки висловити, напевне, наймолодшій сестричці з кабінету медикаментозного лікування Лілії Роік.

    Буває вкусить комар чи то муха, а як неприємно. А тут, приготувалась, чекаю на укол. Але чомусь Ліля вдруге миє руки, питаю про уколи, бо їх маю отримати аж двічі, на що Ліля відповіла: «Одягайтеся, вже все зроблено». Такі маленькі, такі тендітні ручки, а які вправні. Певна, бути Лілії хорошим дитячим лікарем.

    Багатий санаторій хорошими людьми - професіоналами. Ростуть і збагачуються кабінети санаторію, що наче те зерно, що посіяне восени, а вже за рік дає дружні сходи. Саме вони досягають самих глибин людського організму і оновлюють його.

    Спасибі вам, люди в білих халатах, будьте завжди здорові, бо саме такими потрібні ви нам.

    (Далі буде)

    Ядвіга ОСТРОВСЬКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05