РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 17 (30 травня 2008) 

  • Як розтопити кригу в серці чиновника?

    Скільки на нашій залізниці підприємств - і не полічиш відразу! У кожного, як і в людей, своя вдача, своє обличчя. А також свої «родзинки». Тобто, речі суто своєрідні, які й не роздивишся з першого погляду, але до яких завжди притягується журналістська допитливість.

    Минуле і сучасне


    Анатолій ПОДОБНИЙ

    Тому, переступивши поріг Ніжинської дистанції сигналізації та зв`язку, поцікавився: «А що у вас є особливого, чого немає в інших?» Та начальник дистанції Анатолій ПОДОБНИЙ тільки знизав плечима:

    - Діяльність підприємства, начебто, нічим особливим не відрізняється від діяльності інших ШЧ. Наші працівники ретельно стежать за справністю роботи пристроїв СЦБ та зв`язку, не менше за будь-кого турбуються про безпеку руху...

    Треба зауважити, в технічному плані підприємство не відстає від вимог часу. Нещодавно на дільниці від Дарниці до Ніжина було запроваджено сучасну мікропроцесорну цифрову систему диспетчерського контролю «Каскад». Можна сказати, що це техніка майбутнього: прийде час - і вона запанує на всій залізниці. А наразі, відвідавши пост електроцентралізіції першої дільниці, побачили, як майбутнє сусідить із минулим. Старе обладнання СЦБ - це величезні лабіринти стативів із сотнями реле на них. А «мозок» «Каскаду» вміщається в компактній металевій скрині розміром з валізу. Отакі контрасти. Та, розговорившись докладніше з Анатолієм Подобним, ми переконалися, що вони не єдині. Багато химерних «світлотіней» залишили в діяльності дистанції пам`ятні буревії епохи.

    Незагойні рубці

    На посаді начальника Ніжинської дистанції сигналізації та зв`язку Анатолія Григоровича затверджував ще Петро Кривонос. Було це майже 30 років тому. Стаж роботи А. Подобного на цьому підприємстві ось-ось сягне чотирьох десятиріч. Дистанція існує з 1 квітня 1967 р., а Анатолій Григорович працює в ній з червня 1968-го. Починав електромонтером, був електромеханіком, старшим інженером, у 1973-му обійняв посаду заступника начальника, а 1979-го очолив підприємство.

    Згадуючи ті далекі роки, Анатолій Григорович говорить, що за цей час дистанція зазнала досить суттєвих змін. Зокрема, чисельність колективу з початку 70-х до наших часів зросла з двох до чотирьохсот фахівців. Хоча найбільший (застосую таке усталене словосполучення) «демографічний вибух» спостерігався наприкінці минулого століття, коли колектив підприємства сягнув 470 осіб. Проте основні зміни не в цьому. Дві вікопомні події: аварія на Чорнобильській АЕС та розпад Радянського Союзу залишили в діяльності дистанції незагойні рубці. Обслуговування дільниць, що примикають до чорнобильської зони, перетворилось на додатковий головний біль для залізничників. Колись, ще до аварії на ЧАЕС, поїзди ходили від Чернігова до Овруча, а тепер від Чернігова вони йдуть лише до Янова, а з боку Овруча - до Вільчи. Проміжком від Вільчи до Янова опікується транспортний цех ЧАЕС. Там нема електроцентралізації стрілочних переводів - лише ручне управління. Проте ніжинським зв`язківцям доводиться допомагати чорнобильським колегам у процесі обслуговування локомотивної сигналізації та локомотивного радіозв`язку. У транспортному цеху ЧАЕС експлуатується чотири маневрових тепловози. Вони прибувають на ремонти в Чернігівське локомотивне депо, водночас Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку виконує свою частку роботи. Як не прикро, а багато складностей в експлуатації дільниці в закритій чорнобильській зоні викликають не фахові проблеми, а «паперові»: щоразу отримання перепустки до зони радіаційного відчуження, як до нашої, так і до білоруської, перетворюється на справжню катавасію. Де починається зона відчуження? Проїхали вхідний світлофор Йолчи - і ви вже в ній…

    Коли розкололася велика «імперія», дистанція втратила весь напрямок Горностаївка - Гомель, котрий відійшов до Білоруської залізниці, а також «шматочок» у 21 км на дільниці р. Дніпро - Посудове. Ці два десятки км, які Південно-Західна з тієї пори вимушена орендувати у братів-білорусів, аж ніяк не дають нудьгувати фахівцям дистанції. І вся біда в тому, що досі не існує міждержавного договору про умови оренди цього залізничного відрізку.


    Ганна КУРИЛЕНКО, Катерина ФУРСА та Олена СИПЛИВА – електромеханіки

    «Туристичний бізнес» по-білоруськи

    Скільки ж негараздів доводиться терпіти зв`язківцям (а в однаковій мірі і колійникам, і енергетикам), обслуговуючи орендовану в білорусів дільницю! Щоразу, коли в українських залізничників виникають виробничі потреби, аби відвідати цей «анклав», вони звертаються за дозволом до білоруських митників, за що ті з них, як з туристів, стягують по п`ять євро. Причому, будь-який прилад чи інструмент, без яких фахівцям не обійтись, невсипучі вартові вважають за контрабанду. І, судячи з усього, такий «туристичний бізнес» у сусідній країні заохочується на найвищому владному олімпі. Хоча Південно-Західна й уклала угоду з Білоруською залізницею щодо оренди цієї дільниці, проте, вочевидь, вузол не буде розплутано, поки це питання не вирішиться на міждержавному рівні. Особливо бентежить те, що, бува, суперечки із сусідами виникають під час аварійних ситуацій, коли треба діяти швидко й оперативно, а митники цього ніяк не хочуть розуміти.

    Начальником орендованої дільниці працює старший електромеханік Сергій АНДРІЄНКО, йому підпорядковано 11 фахівців. Колегам Сергія Івановича по-стійно доводиться мати справи з прикордонними постами на ст. Неданчичи та Славутич. На першій - білоруський пост, а на другій - наш. І наші вартові кордону, і їхні білоруські колеги однаково пильні: українські запитують: «Що за добро ти хочеш вивезти з країни?», а ті: «Що за контрабанду ти ввозиш?» За перепусткою на орендовану у білорусів дільницю, щоразу треба звертатися до Гомельської обласної адмініст- рації, а для оформлення пропуску в чорнобильську зону направлятись до Чорнобильської адміністрації...

    Конфлікти виникають, здається, на рівному місці. Ще за часів Радянського Союзу був у Ніжинській дистанції на тій дільниці вантажний «УАЗ», який допомагав фахівцям у роботі. Все-таки відстані чималі, а в тих «ведмежих кутах» багато хижаків блукає: вовків, рисей. Анатолій Григорович пригадує: «Був випадок, коли пішов наш електромеханік Григорій Брей на лінію й зустрів вовка. Довелось йому рятуватися від хижака на світлофорі. Добре, що я у той час був у Семиходах з перевіркою. Ми під`їхали на машині й виручили його. Дві години бідолаха був бранцем у хижака». Цей випадок зайвий раз підкреслює, як необхідна машина на цій дільниці. І вона у дистанції була. Правда, дуже старенька, її щороку доводилось відправляти на ремонт до Ніжина, та це все одно краще, ніж ніякої. Була вона до 2004-го і служила на совість. Аж поки навесні 2004-го білоруські митники на наклали на неї арешт. На місцевому рівні вирішити проблему з поверненням вантажівки не вдалося, і Анатолій Григорович наважився звернутися до самого президента Білорусі Олександра Лукашенка. В своєму листі він докладно змалював ситуацію.


    Ігор ГАЛИЦЬКИЙ, заступник начальника

    Про документ ціною в 53 євро

    Ніжинська дистанція сигналізації та зв`язку обслуговує пристрої дільниці Чернігів - Семиходи, з яким доставляє обслуговуючий персонал Чорнобильської атомної електростанції зі ст. Славутич. На цій дільниці знаходиться відрізок залізниці від р. Дніпро до колишньої ст. Посудове довжиною 21 км, який після розпаду СРСР передано Білоруській залізниці. Для перевезення персоналу, обслуговуючого пристрої залізничної автоматики, телемеханіки та зв`язку, дистанція у 1998 р. направила туди автомашину УАЗ-452, 1984 р. випуску. Щороку підприємство оформляло за 53 євро страхові ПУЛи і отримувало дозвіл на в`їзд до 30-километрової закритої зони в Республіці Білорусь.

    Настав термін і для проведення капітального ремонту, автомобіль мав перетнути кордон між Республікою Білорусь та Україною. Та не перетнув. На ст. Комарин автівку затримано митною службою Білорусі.

    «До останнього часу обслуговуючий персонал їздив у «зоні» в автомобілі, що значно зменшувало радіологічне забруднення людей. Тепер, коли автомобіль відсутній, ці 30 км доводиться долати пішки, ковтаючи забруднений пил і перебуваючи набагато більше часу в зоні. Невже так важко виявити співчуття до людей, у тому числі й до білорусів, які працюють у нашій дистанції? (2 особи - авт.)», - намагався розтопити вкриті кригою байдужості серця чинуш Анатолій Григорович.

    На цей лист начальника дистанції надійшла невблаганна відповідь з Державного митного комітету Республіки Білорусь, в якій значилося, що по інформації, наданій Гомельською митницею, причиною за- тримки вказаного автомобіля послужила відсутність документів, які підтверджують законність ввозу автомобіля на територію Білорусі. І наголошувалося: «Розгляд даної категорії справ - у компетенції суду».

    А хіба щорічні страхові сертифікати ціною 53 євро кожний вже не є документами?

    Вплутуватися у судову тяганину, коли однаково за штрафну стоянку довелось би сплатити більше вартості цього старенького автомобіля, сенсу не було.


    електромеханіки Ірина ВАЩЕНКО та Тетяна ПРОШУКАЛО

    Про приємне

    - Та годі про прикре! Розкажіть про щось приємне, - прошу Анатолія Григоровича.

    - Гарні справи заплановано на поточний рік. - охоче змінює тему розмови начальник дистанції. - Зокрема, плануємо на трьох станціях: Голубичи, Грибова Рудня та Горностаївка замінити обладнання СЦБ. Загалом буде впроваджено в дію понад три десятки централізованих стрілочних переводів. У листопаді минулого року помітною подією стало впровадження першого на нашій залізниці переїзду з автошлагбаумом без чергового (з відеонаглядом). Тепер на ст. ім. Бориса Олійника відеонагляд ведеться за допомогою чотирьох телекамер, зображення передається на монітор комп`ютера, що в приміщенні чергової по станції. На переїзді стало менше порушень.

    Нововведення дозволяє зберігати інформацію спостережень впродовж тижня. Несподівано ця техніка допомогла в іншій справі: в боротьбі із засмічуванням території станції. Телекамера зафіксувала порушника, який викидав сміття прямісінько на переїзді. Його, звичайно, було притягнуто до відповідальності. Не важко було впізнати іншого «героя» телеекрану, який трактором пошкодив світлофор.

    Проблемою для всіх зв`язківців залізниці є те, що їм часто доводиться відволікатися від своїх обов`язків на будівельні та ремонтні роботи. І, мабуть, назріло питання про створення спеціалізованого підрозділу. На зразок Вінницького БМП-392, який існує в службі електропостачання. Оснащення автотракторною технікою в Ніжинській дистанції - чи не найкраще серед інших галузевих дистанцій нашої залізниці. Є два автокрани, екскаватор, траншеєкопач і тягач. Якщо вести мову про визначення якогось підприємства на роль виконавця ремонтних та будівничих робіт, то ця, як кажуть, кандидатура цілком підходяща. Правда, техніка трохи застаріла, проте, якщо додати кілька одиниць сучасних машин, то було б чудово. Досвід будівних робіт теж є. У 1999 р. під час електрифікації дільниці Ніжин - Чернігів робили все власноруч. А ще раніше, в 1995–98р.р., самотужки побудували два житлових будинки на 116 квартир у Ніжині. А в Дубов`язівці в минулому році за власним проектом побудували пост ЕЦ, у цьому - те ж саме в Терещенській.

    Дільницю №1 очолює Олександр Григорович ВАЩЕНКО. Його дільниця простяглася від Ніжина до Блок-Поста 837 км у бік Дарниці. В двохколійному вимірі - 92 км. на дільниці працює 61 фахівець, це п`ять бригад з обслуговування пристроїв СЦБ. У приміщенні ЕЦ йшли ремонтні роботи, водночас оновлювалось заземлення стативів у релейному помешканні. Цим займалася спеціальна бригада, яку очолює старший електромеханік Микола Шевченко. Цікавимося думкою Олександра Григоровича щодо проблеми відволікання фахівців, зайнятих експлуатаційною діяльністю на роботи з реконструкції та розбудови господарства. Можливим варіантом вирішення проблеми, - сказав він, - є створення у складі колійно-машинних станцій спеціалізованих бригад фахівців зі зв`язку та СЦБ. Розділити експлуатаційну роботу з реконструкцією та розбудовою - це найгостріша проблема на залізниці. В якійсь мірі її вдалося вирішити службі електропостачання, перепрофілювавши для своїх потреб Вінницький будівельно-монтажний поїзд №392. Існує в Ніжинській дистанції ще одна гостра проблема - кадрова. Багато мешканців міста воліють їздити на роботу до столиці, адже не секрет, що там зарплата вища. Знову і знову нагадує про себе так званий людський фактор. Анатолій Подобний ламає голову над розв`язанням проблеми нестачі фахівців. А життя йде по колу...

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05