РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 22 (7 червня 2013) 

  • Вогняні мелодії «сталінського органу»

    14.07.1941 р. Залізнична станція Орша в Білорусії. З раннього ранку сюди один за одним прибувають німецькі ешелони з військами, технікою, пальним і боєприпасами. О 15.15 по ешелонах був відкритий шквальний вогонь з невідомої зброї. Вся станція в одну мить перетворилася на величезну вогняну хмару.

    У цей день у своєму щоденнику начальник фашистського генерального штабу Гальдер записав: «14 липня під Оршею росіяни застосували невідому до цього часу зброю. Вогняний шквал снарядів спалив залізничну станцію Орша, всі ешелони з особовим складом і бойовою технікою, що приїхали до військових частин. Плавився метал, горіла земля». Таким було перше бойове застосування «Катюш».


    Сімнадцятого червня 1941 р. на підмосковному полігоні проходив огляд зразків військового озброєння Червоної армії. Останнім у програмі був показ установок залпового вогню. Шквальний вогонь від п’яти машин у дії справив на представницьку делегацію на чолі з наркомом оборони Тимошенком велике враження. Наказ про серійне виробництво установок був підписаний вже через три дні. До початку німецького вторгнення залишалося кілька годин.

    26 червня на заводі у Воронежі виготовили дві нові машини, які отримали позначення БМ-13. Вони призначалися для пуску реактивних снарядів калібру 132 мм. Установки змонтували на базі трьохвісної вантажівки ЗІС-6. Саме БМ-13 і були застосовані при атаці залізничної станції Орша. Командував батареєю капітан Іван ФлЬОров (на фото).

    Виняткова ефективність систем залпового вогню сприяла швидкому збільшенню темпів виробництва нового реактивного озброєння. Наприкінці липня 1941 р. на Західний фронт прибули друга і третя батареї реактивної артилерії СРСР. Вже в серпні командування прийняло рішення про формування восьми полків із таким озброєнням.

    Ще до участі в боях їм було присвоєно найменування гвардійських мінометних полків артилерії резерву Верховного Головного Командування. Таким чином визнавалося величезне значення, яке надавали озброєнню і бійцям реактивної артилерії.

    Всього до бою були готові 36 установок. Для озброєння полків у 1941 р. було виготовлено 593 установки. Особовий склад полку налічував півтори тисячі осіб. Відбір військових здійснювався суворо, позаяк пускові установки були секретною зброєю, після навчання бійці давали клятву не віддавати ворогові свої машини. На кожній установці було по 30 кг вибухівки.

    Залп полку «Катюш» тривав 5 - 10 секунд, загальна кількість випущених за цей час снарядів - 576 одиниць, площа ураження - 100 гектарів. Особливістю масового залпу стало те, що при накладенні вибухових хвиль від снарядів руйнівний ефект посилювався. Крім того, оскільки осколки розігрівалися до 800 градусів, вони підпалювали все навколо себе. Саме тому виникла легенда про термітні заряди боєприпасів «Катюш».

    Після залпу підрозділи швидко міняли дислокацію, щоб не потрапити під удар у відповідь. За втрату кожної машини потрібно було суворо звітувати перед вищим командуванням. Німці полювали за «Катюшами», щоб добути хоч якісь відомості про нову радянську зброю.

    На озброєнні Вермахту були власні реактивні міномети, що мали велику купчастість стрільби, але вони значно програвали «Катюші» в дальності. Весь секрет полягав у складових пороху, який розробили радянські вчені-хіміки. Навіть, коли гітлерівцям вдалося захопити російські установки, розгадати склад пороху вони так і не зуміли. Як і не змогли налагодити масовий випуск своїх систем залпового вогню. Виходило дорого і не технологічно.

    У СРСР виготовлення пускових установок у терміновому порядку було розгорнуто на декількох заводах. Конструктори та складальники працювали по 12 - 16 годин щодня. Крім того, вдалося налагодити масовий випуск того самого пороху для ракетних снарядів. Навіть у блокадному Ленінграді не зупинялося виробництво ракет до «Катюш».

    У квітні сорок третього року на озброєння взяли уніфіковану ракетну установку БМ-13Н. З метою підвищення технологічності у процесі виготовлення і з метою зменшення вартості конструктори проаналізували всі вузли та деталі установки. Основна частина БМ-13Н створювалася на базі добре зарекомендувавших себе на фронті вантажних автомобілів «Студебеккер», які приходили в СРСР від американців за ленд-лізом.

    Існує безліч версій, чому установка БМ-13 отримала назву «Катюша». За однією з них стверджувалося, що саме так назвали установку складальниці на заводі «Компресор». За іншою - через наявність літери «К» в позначенні виробів Воронізького заводу. Найпоширеніша версія - за назвою популярної пісні.

    Радянські бійці охочіше йшли в атаку після обстрілу ворога «Катюшами». Раптовість появи і вогнева міць від нальотів надавали деморалізуючу дію серед ворожих військ. Німці називали ці установки то «адовим полум’ям», то «чорною смертю». Але найчастіше згадується прізвисько «сталінський орган» через схожість пускових установок з органними трубами.

    Складно уявити собі, що відчуває людина, яка опинилася під залпом «Катюш». За спогадами тих, хто пережив такі артобстріли, це було одне з найстрашніших вражень за всю війну. Звук, що видавався ракетами під час польоту, описують по-різному: ревіння, скрегіт, виття. У зоні ураження буквально все злітало у повітря, і земля горіла під ногами.

    Робота над вдосконаленням установок і снарядів до них не припинялася протягом усієї війни. Серійно випускалося майже 30 типів реактивних снарядів різної потужності та призначення. Найпотужніші з них, М-31, через свою форму солдати охрестили «Лукою Мудіщевим» на ім’я героя забороненої поеми стилізованої під непристойні вірші Баркова. Снаряд важив понад 90 кг і містив майже 30 кг вибухівки. Ці снаряди з успіхом застосовувалися навіть у ході вуличних боїв.

    На заключному етапі війни під час Берлінської операції задіяли 1795 пускових рам і 1510 бойових установок. «Катюша», народжена ще перед війною, в боях довела своє право на існування. Вона стала праобразом багатьох сучасних систем залпового вогню, які і зараз вважаються вагомим аргументом у ході військових дій.

    Григорій СЕРГЕЄВ, Фото із інтернету
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05