РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 22 (7 червня 2013) 

  • Їдемо від Сейму до Алтинівки

    Залізничний міст через Сейм буде відразу за пасажирською платформою «Річка Сейм». Його авторство належить Лавру Проскурякову, відомому вченому й інженерові, якого за проект мосту через Єнісей на Всесвітній виставці в Парижі відзначено золотою медаллю. В експлуатації - із 1904 р. Був пошкоджений під час громадянської і Великої Вітчизняної воєн, але після ремонтів знову надійно з’єднував береги Сейму для залізничного руху. У сімдесятих роках поряд із ним зведено новий міст під непарну колію.

    Перша станція за Сеймом - Мельня. Але до однойменного села звідси ще добрих півгодини пішки. Не довелося чути заперечень щодо слов’янського походження топоніма. Тут, як ви здогадуєтеся, мололи збіжжя. Вельми прибуткова справа. Збереглося багато пам’яток XVII-XVIII ст., де зафіксовано факти купівлі-продажу млинів на притоках Сейму. Село Мельня, за словами старожилів, якраз і розташовувалось на берегах річки Мелень. На сучасних картах слідів річечки вже немає.

    Вище по течії Сейму є ще одне село - Озаричі. На перший погляд, назву можна пов’язати зі словом «озеро». Так більшість і робить. Тут справді є озера. На карті царського часу вони позначені - два В’юнних, Вирубки, Рогове, Любитове. Але як пояснити зміну голосних звуків у назві? Річ у тім, що в мові зміни відбуваються за певними законами. Легко переходить «е» в «і», «о» в «у» тощо. Але перехід «е» в «а» викликає сумніви. Навіть гіпотеза, що спершу поселення називалося «Озерище» не допомагає.

    Подібні топоніми, до речі, є в Білорусі - в Гомельській і Брест-ській областях. Тож друга версія - власник цих земель, сам за походженням із білоруських Озаричів, назвав так і нове село.

    У селі Озаричі знімали фільм «Конотопська відьма».

    На правому березі Сейму обабіч залізниці також є Присеймів’я, Чорноплатове, Калишенкове, Мар’янівка. Останні три - антропоніми. У Воронізькій та Кролевецькій сотнях записані козаки Калишенко й Чорноплат. Вони або їхні нащадки і заснували тут села. Про Мар’янівку письмових згадок немає жодних. Та була ж, видно, така.

    У Конотопському районі, до речі, є Михайло-Ганнівка. Стверджують, що першим поселилося тут подружжя. Вік прожили Михайло та Ганна у злагоді й любові, народили купу дітей, а діти - своїх дітей. Хутір розрісся до цілого села. Пізніше воно мало власника - генерала Костенецького. І була спроба перейменувати село на честь генерала, та назва не прижилася. Так і залишилася Михайло-Ганнівка Михайло-Ганнівкою. Правда, тутешній люд спростив вимову на Михаланівку. Так зручніше і швидше. Якби це відбулося раніше, то жоден дослідник не пояснив би первісного походження назви села. Стовідсотково стверджували б, що від слів «Михайло» та «лан».

    Тому чи не тут треба шукати причини таємничості назв? У змінах, які поступово вносять самі мовці.

    Алтинівка - це вже Кролевеччина. Із словника стає зрозуміло, що топонім тюркського походження й означає - золото, золотий. Як з’явилася тут ця назва, сказати важко. Село відоме з першої половини ХVІІ ст., тобто заснувати його кочівники не могли. Схоже на те, що перший поселенець мав прізвисько Алтин. Подібний випадок зафіксований на Глухівщині. Тут офіційно глава родини носив прізвище Терещенко, але позаочі люди називали його «Карбованцем». Бо дуже вже любив гроші. Цей Терещенко стане згодом цукровим магнатом і мільйонером.

    Від станції Алтинівка є залізнична колія до станції Короп.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05