РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 16 (19 квітня 2013) 

  • Свята Перемога, або Не всі повернулися з війни

    69 років минуло від того трагічного дня, коли в районі станції Дарниця німецькими бомбардувальниками було розбито велику кількість ешелонів з бійцями, бойовою технікою та боєприпасами. В результаті кривавої трагедії загинуло понад три тисячі чоловік, серед яких - понад 300 - залізничники.

    Квітневого ранку вшанувати пам’ять загиблих на станції Дарниця прийшли керівництво Південно-Західної магістралі, навколишніх залізничних підрозділів, підприємств, профспілкових організацій, молодіжних рад, ветерани району та студенти.


    Сестри Галина та Марія ШКУРИ.


    Ветеран Ф.Ф. СЬОМІН.

    У своїх виступах учасники мітингу говорили про власне ставлення до війни, засвідчуючи шану ветеранам, які здобули святу Перемогу для наступних поколінь.

    З превеликим сумом та сльозами на очах розповів присутнім про наболіле ветеран війни та праці Федор Федорович СЬОМІН.

    - Минуло вже 10 років з того часу, як пройшов перший молебен на цьому місці. 8 квітня 2003 р. нас було лише п’ятеро ветеранів. Прикро, що тоді жоден керівник так і не прийшов підтримати нас. Але я щасливий, що було покладено початок і, врешті-решт, відновлено могилу. Ви не уявляєте, через які тільки перепони нам довелося пройти... Та братська могила, якою стала воронка діаметром 15 метрів, упорядкована. А ось пам’ять не повинна бути похороненою. І я прошу берегти пам’ять та це місце, де загибли воїни й залізничники.

    Згодом у спогади трагічих подій ми поринули разом з очевидицями - тендітними жіночками, яким виповнилося вже 80 років, сестрами-близнючками Галиною та Марією (дівоче прізвище Шкура), які під час мітингу відстояли варту біля братської могили.

    - В ніч перед Благовіщенням ми випадково опинилися на станції Дарниця. Нам було тоді лише по 12 років. Це страхіття неможливо забути. Черепиця літала по всій Дарниці, усюди - поламані рейки, трупи. Наші руки були по лікті у крові. Ми ходили та збирали останки людей, які залишилися не тільки на землі, а й висіли на гілках дерев. Щоб поховати їх у Дарницькій землі. Щороку ми приходимо на цей шматочок землі і віддаємо шану загиблим. Маємо надію, що спалахне на цьому місці вічний вогонь та прожектор червоним та зеленим світлом освітить цю братську могилу.

    Пам’ять про загиблих воїнів має назавжди залишитися в наших серцях.

    Тетяна ШЕМЧУК, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05