РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 16 (19 квітня 2013) 

  • Ідеальний стан Олексія ВЕГЕРИ

    Шістдесят літ. Подія не з пересічних. Ось простенька думка, яка напрошується сама по собі. Як і рік призову до армії чи народження первістка, цей пік чоловічої зрілості, очевидно, не затирається потоком сірих буднів. Та відверто різкої переміни на порозі пенсійної пори все ж не настає. І я бачу, що Олексій Вегера, який скоро їздитиме в конотопських трамваях (і не тільки…) безкоштовно, залишається таким же енергійним, бадьорим, жартує... Та коли залишилися віч-на-віч, відверто зізнається, що стомився: «Знаєш, що хочу? Хочу по теплу залити повен бак бензину в автівку, узяти намет, вудки - і на Сейм. Або на Десну. Хоч днів на три».


    Інженер із колійного господарства Конотопської дирекції залізничних перевезень Олексій Вегера.

    І говорить, що пенсійні документи вже готові. Тільки мене це ніяк не радує. Інженер колії Конотопської дирекції, він завжди був у курсі події, які відбувалися на коліях від кордону до Ніжина, від Семенівки до Хоробичів, консультував, підказував теми, критикував і колег, і нас, кореспондентів.

    Але про себе Олексій Михайлович розказав тільки на порозі золотого віку, хоч знайомі ми вже давно. Залізничник, яких прийнято називати потомственними. Батько його працював кочегаром на паровозі, дід був складачем поїздів. Та сам Олексій на залізницю прийшов не відразу - після школи навчався в профтехучилищі на столяра, потім працював у будівельному цеху паровозоремонтного заводу. Підприємство (КПВРЗ) було велике, потужне, зі славною трудовою історією. Але ця історія вже, на жаль, обірвалася.

    Далі була служба в армії - два роки на Кольському півострові у військах ПВО. Знову - КПВРЗ. І аж після цього влаштувався він у Конотопську дистанцію колії. Третій розряд монтера колії, четвертий, п’ятий, бригадир, дорожній майстер, старший дорожній майстер, начальник дільниці. Це етапи, які треба було пройти, аби стати дійсно високласним інженером колії. У кабінетах таких знань не набудеш.

    Та головне, вважає Олексій Михайлович, він навчився розуміти людей. «Але в мене були й добрі наставники, - розповідає, - начальник дистанції Василь ШКРИЛЬ, начальник відділу кадрів Ігор РЯБОВОЛОВ, голова профкому Олексій КРИВЕНКОВ… Ось ми виїжджаємо на лінію. Що основне? Основне було забезпечити людям нормальні умови проживання. Тут і вагони, і вода, й харчування. І дисципліна, звичайно. А буде це - закономірно, буде й робота».

    Та то вже наступна кар’єрна сходинка на життєвому підйомі Олексія Вегери - заступника начальника Конотопської дистанції із ремонту.

    - А де працювали?

    - Та скрізь. Конотоп, по дирекції, Київ-Пасажирський, Підгірці - Безрадичі, Мар’янівка - Гребінка… До речі, на дільниці Мар’янівка - Гребінка ми після модернізації вийшли на нульову балову оцінку.

    Нульова балова оцінка - ідеальний стан колії. Як досягли? З допомогою грейферного крана і склянки води. Склянка ставилася на стрілу і краще будь-якого індикатора показувала, де ще треба працювати. «Та багато всього було, - додає Олексій Михайлович. - У Конотопі будували трамвайні колії. На комсомольських суботниках, до речі. Криві дільниці попід КЕМЗом (колишній Конотопський електромеханічний завод - авт.) - наша робота».

    Ті трамвайні колії ще довго служитимуть. І як добре, що Вегера, інші залізничники дистанції залишили про себе таку згадку. Ні, колійник - прекрасна професія. Хоч і важка.

    І ще одну добру згадку залишає про себе Олексій Михайлович - міст через річку Шостку. Наше видання повідомляло про хід його спорудження. Тільки прізвище Вегера жодного разу не згадувалося в публікаціях. Але на те була домовленість - поки йде будівництво, Вегери немає. Немає то на його особисте прохання. Тепер уже можна сказати, що в ті дні до інженера колії дирекції тягнулися всі інформаційні ниточки з дільниці Макове - Янпіль, а він сам не один день і ніч провів на березі Шостки. Та й перед самісіньким шістдесятиліттям інженера колії не застанеш у кабінеті - на новозведенему мосту ще є робота.

    Микола ПАЦАК, Фото Сергія ПЕТРУНЬКІНА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05