РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 16 (19 квітня 2013) 

  • ПСИХОЛОГА НЕМАЄ. Але є ОСОБЛИВА СПІЛЬНОТА, яка гартує ВІД НЕГАРАЗДІВ

    Стрес - не хвороба. Це всього лиш реакція організму на зовнішній тиск. Позитивний чи негативний, немає значення. Тільки негативного завжди більше. А який від того вплив на людський організм?! Уявімо, що опускає монтер колії на ногу бетонну шпалу. Йому, звісно, боляче, бригадирові - догана. Приходить бригадир додому, а там дитятко рідне не вчить уроків і тому батька терміново викликають до школи. Свою «краплю» дьогтю додає дружина. Їй, бачте, не подобається, що її обранець пізно повертається з роботи, що зарплата мала і, взагалі, вона зробила велику помилку, погодившись на шлюб.

    Подібна облога життєвими негараздами ніколи не минає безслідно. Негативна енергія має погану властивість накопичуватися. І тоді порушується концентрація уваги, з’являється безпідставна тривога, безсоння, депресія, агресивність. Тобто проступають чіткі ознаки стресу.

    Тепер не про жарти: наші монтери колії бетонні шпали собі на ноги стараються не опускати, тому їх бригадири і майстри не належать із цієї точки зору до категорії стресовразливих. Зрозуміло, неприємні ситуації трапляються, але свіже повітря, сонце й помірне фізичне навантаження допомагають протидіяти негативному емоційному натиску.

    Та цього не скажеш про машиністів. Піднімається бригада у кабіну - уже стрес, здається: тісно, спекотно, незручно, шумно, не говорячи вже про прийомку локомотива за принципом «диви, поки що їде». Далі - не краще.

    Якось російські науковці (Далекосхідний державний університет шляхів сполучення, 2007 р.) зробили психологічний аналіз трудового процесу локомотивної бригади й дійшли висновку, що в «нормальном режиме работы имеется довольно сильное напряжение, которое сохраняется на протяжении всего времени пути. А в экстремальном режиме работы (на-пример, выдавливание вагона, обрыв автосцепки, отказ одной или двух секций, наезд на человека и т.п.) машинист и помощник находятся в состоянии повышенной напряженности, когда ситуация требует четкого расчета, оперативного принятия решений, уверенности в себе, собственном профессионализме. Порой в таких ситуациях жизнь локомотивной бригады находится под угрозой, и важно предпринять такие действия, которые обеспечат безопасность им самим, и ближайшему окружению».

    Наші машиністи теж працюють у подібних стресогенеруючих умовах. Тому відразу постає питання, яким чином вони можуть вберегтися від стресу. Довго вибирати авторові цих рядків не довелося. Якраз стало відомо: на залізниці найліпше охороняють працю у локомотивному депо Конотоп. Що враховувалося? В першу чергу бралася до уваги відсутність виробничого травматизму. Тут, якщо не помиляюся, подібні випадки не фіксувалися з 2007 р. Та і той стався з провідником приміського електропоїзда через конфлікт із пасажиром. Враховувалися й інші фактори. Як пояснила провідний інженер з охорони праці Тетяна НикИпорець (на фото), деповчани стовідсотково забезпечені спецодягом. На всіх робочих місцях є інструкції, спеціальні стенди, регулярно проводяться навчання й іспити, поліпшуються побутові умови. Так, у ремонтному цеху облаштовано затишну кімнату для приймання їжі, є роздягальні, душ, впорядковано територію депо. Також вона наголошує, що велику допомогу в цих питаннях надає профком.

    Які плани? «Поточна робота, - відповідає Тетяна Петрівна. - Якщо вдасться, то в нинішньому році необхідно буде додати плакатів з охорони праці».

    Все це так. Але мене цікавить все, що пов’язано із машиністами. Тому наступним моїм співрозмовником стає фельдшер Ганна ТОПЧІЙ. З її слів я розумію, що перед- і післярейсові огляди бригад проходять відповідно до всіх медичних вимог, що на маршрут відправляються лише здоровими...

    - А ось доводилося чути, що машиністи - це потенційні гіпертоніки? - запитую Ганну Дмитрівну. - Поки працює - стрибає тиск, вийшов на пенсію - тиск нормалізувався…

    - Ні, - відразу заперечує фельдшер, - не можна однозначно стверджувати: якщо попрацював машиністом, то став гіпертоніком. Тут причин знайдеться багато.

    Стрес? Трапляється, що скаржаться на погане самопочуття. Тоді рекомендуємо машиністові відпочити, а якщо потрібно, пройти у поліклініці поглиблений медичний огляд.

    - Тут, на мою думку, діє інше, - доповнює слова фельдшера голова профкому депо Віктор ПУШКО. - Поки машиніст на роботі, тиск міряється майже кожного дня. На пенсії - це вже за бажанням. До того ж впливає спокійний ритм життя. Маю на увазі, город, догляд за садом, можливість більше бувати на природі. Цього не заперечиш.

    Віктор Олегович сам колишній машиніст, і він миттєво розуміє, про що я хочу дізнатися.

    - Дійсно, ця робота, - продовжує він, - важка. Тому так важливо, аби після поїздки машиністи мали можливість зняти втому. Важливо, щоб у їхніх родинах була добра й спокійна атмосфера. І спорт, звичайно. Профком, адміністрація депо тут тільки «за». За здоровий спосіб життя.

    Справді, в депо - найсильніший фізкультурно-спортивний актив Конотопського вузла. Восени минулого року тут відкрили майданчик зі штучним покриттям для гри в міні-футбол, майже завершено облаштування спорт-зали, спортсмени депо постійно перемагають у вузлових турнірах і в міських змаганнях. Також багато машиністів у вільну хвилину люблять вудити рибу і збирати гриби, молодь - подорожувати рідним краєм.

    А цілюще слово? Із цілющим словом складніше. Психолога немає, тому «висповідують» лише машиністи-інструктори, заступник з експлуатації, а кому дуже «пощастить», то й начальник депо. Тільки говорити, що ці «сповіді» малоефективні або не діють, не беруся.

    Начальник депо Іван СКОТАР на питання про цілюще слово відповів так:

    - Не проблема сьогодні знайти людину із дипломом психолога. У нас на прикметі вже є кілька кандидатів. Тільки не хочеться, щоб це було формально, для звіту, що ми запровадили в себе психологічну службу. Ми плануємо облаштувати кімнату психофізіологічного розвантаження. Мені, наприклад, сподобалося, як це зроблено у депо Основа (Південна залізниця). Облаштувати кімнату, де психолог міг би поговорити із машиністом чи помічником машиніста без присутності сторонніх. Тобто створити умови для його ефективної роботи. Думаю, що в нинішньому році, якби там складно не було, знімемо це питання з порядку денного. Психолог у депо потрібен.

    Так, потрібен. Але не раз доводилося спостерігати за конотопськими машиністами - бадьорі, життєрадісні, «травлять» анекдоти і переповідають залізничні байки, щирі, привітні. Жодних тобі ознак стресу.

    Тут знову спадає на думку висновок російських психологів: «В жизни и на работе они откровенные, конкретные, лукавые, с замечательным чувством юмора. Машинисты - это особая общность». Влучно сказано - особлива спільнота. Спільнота, яка гартує і від життєвих негараздів.

    Микола ПАЦАК, Фото автора
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05