РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 11 (15 березня 2013) 

  • Костянтин АЗАРЕНКО: «У БУДЬ-ЯКІЙ ПРОФЕСІЇ Є ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ»

    Наш сьогоднішній співрозмовник - людина ерудована, яку вирізняє ділова хватка та небагатослівність. Неодноразово відмічали під час проведення оперативних нарад безпосередньо на лінії або на апаратних засіданнях в управлінні столичної магістралі його особисте вміння надавати чіткі розпорядження, професійно реагувати на виклики залізничної системи.


    Характер професії, мабуть, має не останній вплив на особисті якості. Серйозний, стриманий, суворий, справедливий в рішеннях - так говорять про нього ті, хто працює пліч-о-пліч не один десяток років. Вимогливий до себе й до інших, адже велика відповідальність лежить на плечах головного ревізора з безпеки руху поїздів і авто-транспорту Південно-Західної залізниці Костянтина АЗАРЕНКА.

    Цікаву манеру підтримувати розмову у Костянтина Костянтиновича помітно з перших секунд перебування в його службовому кабінеті. Він пропонує конкретний час, протягом якого ми встигнемо не лише обговорити актуальні питання, але й пригадати яскраві сторінки із біографії співрозмовника.


    - Костянтине Костянтиновичу, вважаю, що Ви, як ніхто інший, за службовими обов’язками маєте змогу в реальних умовах сьогодення оцінити рівень професійної підготовки залізничників. Адже Ваша посада, як сказав начальник Південно-Західної залізниці Олексій Мефодійович КРИВОПІШИН, вимагає щодня тримати руку на пульсі столичної магістралі. На що звертаєте увагу у першу чергу?

    - Під час ревізорських перевірок або при розслідуванні причин виникнення транспортних подій часто-густо доводиться констатувати: якби на тому чи іншому місці був грамотний фахівець, то можна було б взагалі уникнути або ж зменшити вплив негативної складової від небажаного інциденту чи аварії. Іншими словами, класична формула: «кадри вирішують все» на залізниці діє цілодобово.

    Звичайно, хочеться, щоб підготовка залізничників, їхній рівень професійних знань були вищими. Життя доводить, що навчання у спеціалізованому училищі, технікумі, вузі не завжди може забезпечити високий кваліфікаційний рівень. Щоб бути майстром своєї справи, рівень технічних знань потрібно постійно, наголошую, постійно підвищувати. Вчитися за партою, коли тобі 17 - 20 років, - це зрозуміле явище, серйозно цікавитися новаціями у професійній сфері, вивчаючи секрети професії від «а» до «я», потрібно й у тридцять - сорок - шістдесят років.

    У будь-якій професії завжди є потенціал для розвитку. Маю на увазі ситуацію, коли людина долає власну невпевненість, свою обмеженість у порівнянні зі «вчорашнім Я». І саме в цьому виявляється рух особистості до вершин власного розвитку. Звичайно, можливий і інший варіант - стагнація або навіть деградація в успішності. Але чи виправдано це?!

    Досить важливим напрямком у професійному навчанні на залізниці вважаю наставництво. Більше за все ми вчимося на власному життєвому досвіді, приймаємо рішення, отримуємо наслідки, іноді ефективні, іноді ні. І добре, коли поруч є людина, яка може підказати, скерувати, порадити, навчити врешті-решт. Взяти, наприклад, локомотивну бригаду. Дуже багато залежить від того, скільки уваги машиніст приділяє як професіонал помічнику. Тут не повинно бути байдужості, адже налагодження і підтримка позитивного мікроклімату у невеликому колективі, навіть відносини між двома залізничниками, - це фундамент успішної роботи. Сьогодні велика відповідальність лежить на керівниках середньої ланки, які підбирають, компонують не лише локомотивні, а й поїзні бригади. Звичайно хотілося б, щоб вибір цей був більшим, тоді і якість роботи буде кращою. Це, я вважаю, позитивно вплине на динаміку виробничого життя.

    - Костянтине Костянтиновичу, що турбує сьогодні в підрозділах магістралі з точки зору безпеки руху?

    - Ні для кого не є секретом, що інфраструктура залізниці сьогодні перебуває у такому стані, що доводиться працювати на грані фахових можливостей.

    В усіх підрозділах є проблеми. Та найбільш критична ситуація сьогодні у секторі приміських перевезень. Стан рухомого складу вкрай незадовільний. Спитаєте чому? У першу чергу, через хронічне недофінансування із державного бюджету, як наслідок - через невиконання потрібних поточних ремонтів. Навіть, якщо б на сьогодні знайшлись необхідні кошти, потрібно мінімум рік для того, щоб приміське господарство підняти на вищий рівень, що відповідав би галузевим стандартам.

    Турбує також і технічний стан вантажного вагонного парку. А саме: гальмівне обладнання та буксові вузли. У нас не минає і дня, щоб не виявлялися неполадки у вантажному рухомому складі. Є, звичайно, й інші проблеми, але названі мною досить виражені і найбільше впливають сьогодні на безпеку руху.

    - Костянтине Костянтиновичу, як розглядаються проблемні питання, пов’язані з транспортними подіями?

    - Транспортні події дуже суворо і прискіпливо аналізуються з боку ревізорського апарату. Відповідно до видів транспортних інцидентів приймаються оперативні рішення. В одних випадках це конкретне та суворе координування, в інших більш жорсткіші заходи.

    - Аналізуючи галузеву пресу, приходжу до висновку, що ми, журналісти, забуваємо про висвітлення ролі громадських інспекторів на залізниці?

    - Це не ваша провина. Форма організації роботи у зв’язку з послабленням уваги до інституту громадських інспекторів на даний час змінилася. Сьогодні матеріальні заохочення більш впливають на людську свідомість, ніж це було раніше, коли переважав моральний стимул. Вважаю, варто частіше проводити звіти, підбивати підсумки, націлюючи таким чином роботу громадських інспекторів. Заслуговує на увагу у цьому напрямку і допомога з боку профспілок. Так, як, наприклад, це проводиться у Козятинській дирекції. Голова місцевого теркому Анатолій ВІЛЬЧИНСЬКИЙ разом з однодумцями роблять добру справу з точки зору популяризації інституту громадських інспекторів з безпеки руху поїздів.

    Тепер ще раз про пресу. Маю пропозицію. Започаткуйте, будь ласка, рубрику на кшталт «Громадський інспектор з безпеки руху пропонує». Певен, отримаєте чимало корисної інформації, потрібної для функціонування залізничного комплексу.

    - Костянтине Костянтиновичу, дякую за слушну пропозицію. Відчувається, що переймаєтеся і нашими журналістськими справами, якщо «підкидаєте» цікаву тематику. Добре було б, щоб нам назустріч пішли також керівники підрозділів, профспілкові лідери. Проте досить про виробничі справи. Наступне запитання стосується Вашої біографії. Розкажіть, будь ласка, як Ви потрапили на залізницю?

    - Не випадково. Родом я із Шепетівки. Батьки - залізничники. Тато працював машиністом паровоза, тепловоза та електровоза. Мама - у місцевій дистанції громадських споруд. Тепер, сподіваюсь, вам зрозуміло, що мій вибір був у повній мірі продуманим. Закінчивши школу, поступив до Козятинського залізничного училища. Успішно закінчив. Шлях до Козятинського локомотивного депо був прокладений. Далі - служба у війську. Повірте, солодкою її не назвеш. Майже два роки провів на військовому заводі з виробництва секретної зброї у Красноярську. Пов’язувати подальше життя із армією не збирався. Тож після демобілізації - відразу у рідне депо, щоб влаштуватися на роботу. Помічником працював недовго. Вже у 1971 р. після закінчення Київської технічної школи я і отримав права на управління електровозом. Вчасно зрозумів, що без вищої освіти подальша кар’єра не є можливою. Заочно закінчив Київський філіал ХІІТа за спеціальністю «Локомотивне господарство».

    Приємні спогади… Часто згадую, як квапилися на технічні заняття в локомотивне депо: вчилися, моделювали різні ситуації, сперечалися. Згадую, з якою синівською турботою до мене ставилися мої наставники: машиніст-інструктор Віктор Васильович САВЧУК, машиністи Іван Андрійович ОБУЩАК та Василь Леонтійович ЗАПОРОЖСЬКИЙ. Саме вони навчили мене усіх азів, розкрили професійні секрети водіння електровозів, пасажирських поїздів. Та головне - вчили бути цілеспрямованим та не цуратися роботи.

    - Костянтине Костянтиновичу, ми перейшли до більш ліричної частини нашої розмови. Будь ласка, розкажіть про те, як Ви познайомилися із майбутньою дружиною.

    - До служби в армії ми приятелювали. Валентина родом із Бердичева, навчалася в Київському політехнічному інституті. Для юної студентки дорога додому і назад у столицю - лише залізницею. Якось, я тоді був ще помічником машиніста у кабіні локомотива, що вів поїзд №78 Ковель - Москва, знову побачив її на станції. Не втримався, натиснув на кнопку свистка. Мій гудок, мабуть, і став тим своєрідним амурчиком, що потрапив у серце Валентини. Згодом зателефонував, зустрілися. Далі - як у всіх. Зараз радіємо за вдалу долю, обрану дорослими дітьми, виховуємо онуків.

    - Костянтине Костянтиновичу, і наостанок - Ваші побажання молодим керівникам різних ланок такого відповідального цеху, як ревізорський апарат?

    - У даному випадку не хочу виокремлювати колег по роботі. Звертаюсь до кожного читача газети залізничників. Побажання у мене одне. Отримувати щире задоволення від своєї роботи. Досить часто, буває, є посада, і освіта, і досвід, а робота сприймається, як стара валіза - і кинути шкода, і нести тяжко. Так от, щоб такого у Вас не було! Працюйте з ентузіазмом, шукайте внутрішню мотивацію, реалізовуйте себе.

    - Дякую за розмову!


    Фото Сергія ГУКА


    ПРИЄМНИЙ ФАКТ

    Напередодні інтерв’ю дізналася, що за вагомий особистий внесок у сфері забезпечення руху поїздів і автотранспорту Костянтин АЗАРЕНКО нагороджений Грамотою Верховної Ради України. Редакція газети «Рабочее слово» щиро поздоровляє Костянтина Костянтиновича із визнанням його заслуг перед Україною!


    Спілкувалася -

    Валентина КОЛЯДА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05