РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 10 (11 березня 2013) 

  • Не з багатством, так із добрим серцем

    У будинку британського принца Вільяма та його дружини герцогині Кетрін, повідомляли світові ЗМІ, були кимось встановлені «жучки». Невістка підозрює, що слухати розмови молодих могла свекруха - принцеса Камілла.

    От вам і королівська родина. А що вже говорити про простих смертних. «Жучків», правда, й іншого шпигунського начиння по наших хатах ще не ставлять. Бо дорого. На зарплату не придбаєте. Та й певної підготовки вимагає. Он у хуторі під Конотопом, де живуть одні пенсіонерки, якась бабуся навчилася надсилати SMS-ки, так її всі відьмою прозвали. Але свекрухи і в нас є свекрухами.

    Ви помітили, як швидко біжить час. Сюди-туди - і вже 8 Березня. Жінка ходить, як пава, гарна, наче на десять років помолодшала. Телефонує до мене увечері кум. На пиво запрошує. Так не перечила: «Піди, посидь. Свято ж».

    Ох ми з кумом і святкували. Пиво було. І раки. А співали, пам’ятаю, лише про жінок. «Ой у вишневому саду, де соловейко щебетав», - починаю я. А кум баском підтягує: «Додому я просилася, а ти мене все не пускав». Коли доспівали до «Чому розплетена коса?», у нього, бачу, аж сльоза покотилася. Така жаліслива пісня...

    Співали «Катюшу», «Одуванчик ты мой, одуванчик». Але після «Виновата ли я?» сусіди почали стукати по батареї опалення. Довелося пити пиво мовчки. А чого ж, більше влізе.

    Тільки вранці було дуже зле. Благо, що теща з нами мешкає. Поставила, добра душа, розсольчику. «На, випий, - каже, - полегшає».

    А коли світ помилішав, став я думати про життя і тещ. Немає у світі справедливості. Відсунули їх на анекдотну периферію.

    Іде, значить, чоловік, весь у мастилі, але щасливий.

    - Ти звідки?

    - Із моргу. Тещу поїзд збив.

    - А чому такий брудний?

    - Так я поїзд же цілував.

    Оце вам і весь зразок народної творчості. А в піснях? Мало, хіба що у весільних. У тих, які співаються, коли хміль добре вдарить у голову:

    «Чи се ж тії чоботи, що зять дав, а за тії чоботи дочку взяв? Чоботи, чоботи ви мої! Чом діла не робите ви мені! На річку йшла - чоботи рипіли, а з річки йшла - чоботи хлипіли».

    У цих піснях не бракує гумору, двозначних натяків й оптимізму щодо майбутніх взаємин тещі та зятя. Ще б пак! Друга мати, «кращий» син…

    Про матерів жінок наших є також прислів’я. Наприклад, «Не жалій тещиного добра, колупай масло до дна», «Теща ласкава пече млинці без сала», «Зять на двір - пиріг на стіл», «Тещиного язика аршином не зміряєш».

    Що ж, відверто, влучно, справедливо, бо із життя взято. А життя, як говорив Соломон Давидович, мінливе. Сьогодні сонечко світить, а завтра захмарить. Немає, мабуть, такої родини, де мир і злагода не переривалися б негодою. У когось тимчасовою, а траплялося й затяжною. І тоді:

    «Ой я їздив коло хати, возив тещу продавати. А я тещі не продам - зроблю з тещі барабан!».

    Ні, я розумію, що найшла коса на камінь. Але чому барабан?

    Зяті теж добрі. По-перше, «люблять взять». Вони за сучасним фольклором - рекет сімейного масштабу. Щоб друга мати і на коляску дали, і на машину. А по-друге, весь час, як зараз жартують, намагаються розлучити тещ із білим світом. Причина цього, як з’ясував московський професор Володимир Єлістратов, глибоко ветхозавітна. Цитую: «Интегральная схема сотворения первой земной семьи («падение» Адама и Евы) и схема любой семьи абсолютно схожи. Любая семья проходит через историю Адама и Евы.

    Адам и Ева соединяются Богом-Любовью. Бог сотворяет их любовный союз. Их отношения чисты (имеется в виду не наличие или отсутствие сексуальных отношений, а общая «чистая» мировоззренческая стратегия брака). И вот является Змей-искуситель. Он говорит «правду», то есть показывает, какова жизнь на самом деле, а не в метафизических снах. Змей своей коварной правдой опускает Адама и Еву из Бытия в быт. Для Адама (зятя) в огромном количестве случаев Змеем становится именно теща (в доме которой он живет)».

    Отак - поцілили точнісінько у плазунів із отрутою. Тобто виходить, що тещиним язиком говорить сама істина. А правда-істина завжди колюча, не всі її люблять. До речі, змій (змія) в багатьох народів якраз і є уособленням мудрості, вічності та виваженості.

    Анекдот у тему. Подружжя зупиняється біля аптеки.

    - Любий, що означає той символ? І чаша, і змія.

    - Не знаю.

    Пішли. Повертаються назад.

    - Так що це?

    - Що? Що? Це твоя мама чай п’є.

    Свекрухи у фольклорі представлені іншим чином. У всіх піснях вони абсолютно негативні персонажі. Відсутній позитив і в прислів’ях: «У лихої свекрухи і ззаду очі є», «Свекруха на печі - що собака на мотузці», «Свекор - грім, а свекруха - уїдлива муха». Анекдотів про них не складають. Вона - безжалісний убивця: «Свекруха давала невістці їсти - сирий качан гризти, давала їй пити - гіркої гірчиці, клала її спати із свинями в борозні».

    В іншій пісні: «Наливала сину солодкого меду, а молодій невісточці зеленого яду». Свекруха радить: «Візьми, синку, нагайку-дротянку, а бий милу з вечора до ранку; А бий милу з вечора до ранку, Зроби її, як чорную галку». Або: «А свекруха устає, Качалочку подає: - Бий, сину, бий, бий-научай, На свій звичай переворочай!». - Цікаво, що з усієї чоловікової родини невісткам у піснях співчувають лише зовиці: «А зовиця устала, братові в ноги упала: - Годі, брате, бить, годі катувать, Тобі ж із нею вік вікувать!» бо вона, чоловікова сестра, теж є потенційною жертвою свекрухи.

    Поширеним у піснях баладного характеру є сюжет про смерть невістки та перевтілення її на тополю чи калину. Коли з армії повертається чоловік, мати наказує йому взяти сокиру і зрубати те дерево. Одна із них - пісня «Ой чиє ж то жито, чиї то покоси», є популярною і в наш час.

    Та годі про сумне. Із тещами веселіше. Тільки чого вони прагнуть? А зовсім мало.

    Прокидається чоловік уранці. Голова гуде, як вулик. Перебрав. А теща єхидно посміхається та по хаті туди-сюди.

    - Що? Налить? Назвеш «мамою» - дам похмелитися.

    - Ага.

    - Так кажи.

    - Скажу.

    - Ну ж бо, повторюй: ма - мо!

    Такого знущання зять не витримує, зривається з ліжка - і до рушниці. Теща з хати - та в густу картоплю. А там залягла.

    Стоїть зять на ганку, водить рушницею по городу:

    - Мамо, де ви? Де ви, мамо?

    Що ж, сміються зяті над тещами. І ще, мабуть, довго сміятимуться. Добре це чи погано? Звісно, що добре. Краще сміх, ніж сум та печаль.

    ВІД РЕДАКЦІЇ

    Коли у листах, що надходять від наших читачів, у перших рядках бачимо: «Хочу поздоровити мою другу маму із днем народження…», розуміємо: комусь все ж таки у житті пощастило. Тож радіємо за невісток і зятів. І трохи заздримо… Не з багатством, так з добрим серцем.


    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05