РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 10 (11 березня 2013) 

  • Почесна залізничниця – народна художниця

    Про Антоніну ЮДИЦЬКУ наша газета розповідала років зо п’ять тому, точніше, про захоплення чергової по станції. Вона малювала. Того ж дня авторові вдалося побувати на першій її виставці за межами Новгорода-Сіверського - у Шосткинському краєзнавчому музеї. Виставка вразила. Вразила високим професійним рівнем, життєстверджуючим настроєм, матеріалом - ряд пейзажів були виконані на березовій корі. І ось знову зустріч із майстринею. На цей раз мова пішла про основну роботу Антоніни Федорівни - залізничну. Їй, як і малюванню, вона присвятила не менше часу.

    Антоніна Федорівна розповідає, що народилася у Шептаках. «Шептаки, Шептаки, - не спадало з думки. - Знайома назва. Так, є. Шептаківська сотня за гетьманування Івана Скоропадського». Як вибирала професію? Звично, майже як всі. Їхала подруга до Брянська навчатися в залізничний технікум, і вона з нею.






    - А прізвище ваше дівоче яке?

    - Камка, - відповідає Антоніна Федорівна. - Юдицька - це вже по чоловікові.

    Козацьке прізвище, давнє. І зовсім не має відношення до річки в Росії. Колись так називали коштовну і барвисту тканину, що завозилася, як і кармазин, із Персії.

    І тут я вже чую голос обуреного читача: «Та навіщо це? Яке це має значення - козаки чи не козаки?» Не кажіть, має: прізвище - історичне надбання кожного роду.

    У перший же місяць навчання Антоніна Камка записується до образотворчої студії у клубі залізничників. Вів її Віктор Васильович ВОРОБЙОВ, художник, фронтовик.

    - Він мене україночкою називав, - говорить Антоніна Федорівна. - Наслідувати відразу заборонив. «Це не твоє», - сказав, коли я принесла йому дві копії. Й попросив намалювати щось із українським колоритом. Про наші символи я тоді ще не чула і суто інтуїтивно намалювала небо, пшеницю, хлібний лан… Віктор Васильович дуже любив Україну. Він воював тут.

    Навіть дивно. Сімдесяті роки, період пізнього застою, коли йшла мова про єдиний радянський народ, у Брянську художник-росіянин пробуджує зерно національної самосвідомості, нагадує, з якого талановита учениця роду-племені. І той паросток не зів’яв. Уже з першого погляду на картини Юдицької сьогодні ви зробите висновок, що автор їх з України.

    Але було й інше духовне джерело - від батьків. Гарно вишивала її бабуся Ганна Прокопівна. Вишивки та полотно у 33-му році вона міняла на хліб, що і врятувало родину від голодної смерті. Вишивала й Марія Онисимівна, бабуся по матері, тільки все полотно, всі рушники та сорочки згоріли, коли німці підпалили село. Добре малював батько Антоніни Федорівни - Федір Степанович.

    - Ви могли б стати професійною художницею...

    - Могла. Після закінчення технікуму в Орлі вже й іспити складала, але там готували вчителів образотворчого мистецтва. Ні, подумала, четвертий учитель для сім’ї - це вже багато. Тож зібралася та й поїхала на станцію Тихонова Пустинь. Не чули? За Калугою. Не знаю як тепер, а тоді тут відправлялося 120 пар поїздів щодоби. Рік відпрацювала, вийшла заміж і перевелася у Новгород.

    Станція Новогород-Сіверський тоді підпорядковувалася Брянському відділку Московської залізниці. Станція зі скромним вокзальчиком і незручними з погляду чергових коліями. А після 91-го перед Новгородом замаячіла маловтішна перспектива бути відрізаними від залізничного світу: з російського боку, із Клімового, кількість поїздів падала до нуля, з українського - сполучення обривалося на Десні. Та вже у 1995 році зведено міст, а пізніше повністю реконструйовано і саму станцію.

    - Реконструкцію ще пам’ятаєте?

    - А хіба її забудеш? Стільки поїздів, техніки, відправляємо і приймаємо в ручному режимі. І це ж не один день, не місяць. Згадуємо, бо тоді прислухалися до думки чергових і спроектували колії в оптимальному варіанті. Відкриття вокзалу не забувається…

    Станція Новгород-Сіверський сьогодні - це колектив, де працюють двадцять п’ять залізничників. Очолює його Віталій ТІВЕЦЬКИЙ. Є пасажирський рух і є вантажний. Поступово в колектив вливається молодь, і в зміні Юдицької стажується Віктор ЧМИР.

    А про Антоніну Федорівну Віталій Тівецький говорить: «Відверта, щира людина. Високий професіоналізм, досконало знає станційну роботу, заміщає начальника станції в разі його відсутності. Активна у громадському житті».

    Сухувато, звичайно. Але ж він не художник. Та й під тиском тих стандартних слів характеристики, яку нещодавно підписував на відзначення Юдицької. А нагороджено чергову зі станції Новгород-Сіверський знаком «Почесний залізничник».

    - Я до останньої секунди не знала про це. Дзвонять і переказують, що треба їхати до Києва. Подумала - розігрують. 21-е ж число, кінець світу начебто за календарем майя, тож заодно і наді мною жартують. А воно, бачите, як вийшло…

    Не менш вагомий результат і творчої діяльності Антоніни Юдицької. Картини художниці увійшли до буклета та каталогу «Народні промисли Чернігівщини», відзначені почесними грамотами і дипломами на багатьох виставках, їх купують колекціонери зі всього світу.

    А що далі? «Малюватиму, - відповідає вона, - я вже без цього не можу». У планах майстрині творити на художньому полотні пейзажі, натюрморт із хлібом - «щоб на картині відчувалася людська праця», за портрети візьметься, можливо, і за жіночу тему. Та виставлятиметься, звичайно.


    На фото: автопортрет художниці, коли вона працювала на станції Тихонова Пустинь, картини «102 кілометр», «Успенський собор» та «Натюрморт з рушником».

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05