РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 10 (11 березня 2013) 

  • Один раз і на все життя

    Вона могла зробити успішну кар’єру у спорті. Вихованка дитячо-юнацької спортивної школи «Локомотив» вдало виступала за юнацькі баскетбольні команди на багатьох регіональних, республіканських та всесоюзних турнірах. Вважалася перспективною молодою спортсменкою і на той час вже мала звання кандидата у майстри спорту. Її навіть запрошували у команди майстрів. Та якось не склалося. А згодом, з певних причин активні заняття спортом на професійному рівні довелося завершити. Тож і настав час подумати про вибір професії.

    - Довго я не розмірковувала, - розповідає моя співбесідниця, інспектор з кадрів моторвагонного депо Фастів, відмінник Південно-Західної залізниці Раїса ЩЕТІНІНА. - Вся моя родина з діда-прадіда працювала і працює на залізниці, тож і я вирішила продовжити родинну династію. І вступила до Київського залізничного технікуму.


    Свою трудову біографію розпочала на одному з підрозділів Київського відділка залізниці. Та довго там не затрималася й згодом перебралася до рідного Фастова. Обрала моторвагонне депо, з трудовим колективом якого пов’язане все її подальше життя, і де пропрацювала вже ледь не три десятиліття.

    Спочатку була розподілювачем робіт, згодом запропонували роботу у відділі кадрів. Тоді ця справа була для неї дещо новою, незвичною, і Раїса Петрівна досі зі словами вдячності згадує свого наставника - старшого інспектора відділу кадрів моторвагонного депо Зою Миколаївну ШАРАЄВСЬКУ, яка допомогла їй освоїтися на новому місці роботи, набути досвід.

    - А загалом всі ці роки мені таланило працювати у колективі, де поруч - цікаві люди: дружні, працьовиті, життєрадісні, талановиті, - говорить моя співбесідниця. - Як у роки нашої юності, так і тепер, коли ми подорослішали, прожили значну частину свого життя. Тоді, у вісімдесяті, ми були молодими та завзятими. У вільний від роботи час завжди знаходили для себе якесь цікаве заняття. І досі пам’ятаю нашу перемогу на одному із конкурсів кращих кулінарів-аматорів, що проводився на залізниці. Не думаю, що колеги-суперники приготували менш смачніші страви, ніж ми, а от перемогу присудили саме нам. Чому? Як сказали тоді організатори конкурсу - за оригінальність сервірування стола із нашими «фірмовими» стравами.

    Вона й сьогодні залишається такою ж привітною, веселою та життєрадісною. Щоправда, активні заняття спортом та художньою самодіяльністю залишилися у минулому, проте на зміну прийшли інші захоплення. Одне з них - любов до землі, а точніше до того, що на ній росте. На невеличкій дачній ділянці з ранньої весни до пізньої осені Раїса Петрівна любить вирощувати квіти, багатству та різноманіттю яких можуть позаздрити багато хто, кому довелося побачити природну красу на власні очі. Та й у робочому кабінеті на столах, шафах та підвіконнях чимало росте їх у невеличких горнятках протягом всього року.

    Та не лише цій улюбленій справі віддає вона свою турботу та любов. Першість тут, безумовно, належить найменшому та найдорожчому члену їхньої родини - п’ятирічному онукові Владику - невгамовному «чомучці» і прискіпливому співрозмовнику, який хоче все знати. А от чи буде й він продовжувати родинну династію залізничників - бабуся відверто каже, що не впевнена.

    - Нещодавно ми його прямо про це запитали, - розповідає Раїса Петрівна. - Так він своєю відповіддю змусив нас замислитися. «Бабусю, - каже він, - а можна я буду пожежним?» Ми, звісно, згодилися, бо ж і пожежний також потрібна професія. До того ж, вона є й на залізниці.

    А може він саме це і мав на увазі? Ось вам ще один погляд через призму часу.


    На фото: інспектор з кадрів (старший) моторвагонного депо Фастів Раїса Петрівна ЩЕТІНІНА.

    Фото Віталія НОСАЧА

    Анатолій САДОВЕНКО
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05