РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 9 (1 березня 2013) 

  • Справжній токар. Яким йому бути?

    До залізничних масових ця професія не належить. На Конотопському вузлі їх, токарів, менше двадцяти. Ремонт рухомого складу поки що без токарного верстата не уявити.

    Металообробна дільниця ремонтного цеху локомотивного депо верстатним парком не виділяється з-поміж інших, бачених раніше. Стоять фрезерувальний, свердлильний, заточувальний і кілька токарних верстатів, давніх, зроблених ще за радянського часу на московському заводі «Красный пролетарий».


    Токар металообробної дільниці ремонтного цеху локомотивного депо Валерій КОРНЄЄВ.

    ВІД ГВИНТІВ ДО ВАЛІВ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ

    - Шістдесятий рік випуску, - пояснює господар робочого місця Валерій КОРНЄЄВ. - Як на людські мірки, ветеран, передпенсійний вік. Але не підводить. Надійний верстат. Модель - 1К62 свого часу вважалася кращою у межах колишнього Союзу.

    Валерій В’ячеславович трохи старший за свого годувальника. У 1971 р. він прийшов учнем токаря в експериментальний цех місцевого електромеханічного заводу. Навчання тривало шість місяців. Із теорії - тільки найнеобхідніше, все інше набувалося під керівництвом досвідченого наставника.


    Токар Микола ЛЮТИЙ.

    Подібна підготовка верстатників, вважає він сьогодні, мала багато позитивного. Через півроку найприскіпливіша кваліфікаційна комісія бачила, що претендент на другий розряд читає креслення, обточує і розточує, нарізає різьбу, заточує різці і може давати план. Випускники профтехучилищ приходили із більшим теоретичним багажем і вищим розрядом, але не вміли, траплялося, користуватися мікрометром. «Справжнім токарем, - підсумовує співрозмовник, - стають через роки постійної практики».


    Токар дільниці з ремонту колісних пар вагонного депо Олег ЧАСНИК.

    Експериментальний, інструментальний цехи електромеханічного заводу, цехи металообробки конотопських авіаційних підприємств давали тоді виробництву сотні висококваліфікованих верстатників. У тому числі й для залізниці. В локомотивне ж депо Валерій В’ячеславович прийшов десять років тому. Тут на професіоналів у ті часи «полювали». Він - токар шостого розряду. Що доводиться точити?

    - Та все, - відповідає, - від гвинтів і гайок до валів електродвигунів. Точити вали насосів, втулки, клапани підточувати…

    - А з різцями як? Чув, що їх бракує.

    - З різцями проблеми немає. Інструмент необхідний купується. Врешті, різець можна і тут зробити. Це ж елементарно - всього лиш наварити на державку твердосплавну пластинку.

    ЧОМУ ЛЮТИЙ У НАУШНИКАХ?

    Ще одним моїм співрозмовником того дня став Микола ЛЮТИЙ. Він «володар» спеціального токарного верстата - А-41, призначеного для обточування колісних пар без викочування з-під локомотива. Я уперше бачу подібний агрегат. І чую, як б’ється його «серце», бо звук роботи верстата відразу перекриває весь цеховий шум. Тепер розумію, чому токар у навушниках.

    Микола Володимирович вважає себе токарем-самоучкою.

    - Що, без наставника? Без підказок? - щиросердно дивуюся.

    - Та ні, - роз’яснює токар. - Наставником був Анатолій Леонідович ГОРБИК. Ми з ним удвох працюємо на цьому верстаті. Я в тому розумінні, що не після училища, а відразу після армії прийшов на обточку колісних пар. Уже скоро двадцять років буде.

    Микола Лютий підводить різець - бо розмови розмовами, а точити треба, й уважно вдивляється, як той знімає стружку.

    РІЗЕЦЬ ТРЕМТИТЬ ТОМУ, ЩО...

    Складна робота? Начебто й ні. А-41 - це спрощений варіант токарно-гвинторізального верстата, подібного до 1К62 чи його молодшого брата «універсала» 16К20. Тільки потужніший. Відповідальність? Так, висока. Помилка токаря виллється для депо в добру копієчку. Тому увага й зосередженість -максимальні.

    Щозміни, за словами Миколи Лютого, на цьому верстаті вони обточують дві-три локомотивні колісні пари.

    Колісні пари точить й Олег ЧАСНИК. Тільки у вагонному депо й на іншому верстаті, не під локомотивом і без шуму-скреготу. Але так само зосереджено схиляється над сріблястою смугою чистого металу.

    Токарів, як пояснив майстер Роман ШУЛЯК, на дільниці з ремонту колісних пар чотири. Це - Іван ГРИЦЕНКО, Володимир ЗАЛОЗНИЙ, Микола ЛИСТОПАД й Олег ЧАСНИК. Верстатів два: один польський, другий зроблено у Краматорську. Напів-автомати. Токарі працюють позмінно. Браку немає.

    - Зовсім немає? - допитуюся, бо й у токаря може рука здригнутися.

    - Немає, - упевнено відповідає майстер. - Траплялися зауваження до чистоти обробки поверхні деталей, але то вже інше.

    Чистота обробки металу - це технічний термін. Блищить, як дзеркало, - найвищий рівень, видно сліди різця - клас чистоти відповідно нижчий. Диски колісних пар, які накрутили тисячі кілометрів, неоднорідно нагартовуються і мають так звані навари та повзуни. Різець, натрапивши на міцніший метал, починає тремтіти, що відразу впливає на чистоту обробки.

    ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ?

    Олег Часник у свій час закінчив ПТУ, працював токарем в інструментальному цеху електромеханічного заводу, де одержав п’ятий розряд. Говорить, що не шкодує про вибір професії. А від чого залежить успіх роботи токаря?

    - Від верстата й інструменту, - відповідає Олег Віталійович.

    Валерій Корнєєв з локомотивного депо теж говорив так, доповнивши, що метал треба відчувати, відчувати різцем.

    Усі мої співрозмовники це добре уміють. За плечима у них - роки верстатного стажу і тонни стружки у піддонах. А ще вони практично однолітки - в середньому під п’ятдесят.

    Але токареві експериментальної бригади вагонного депо Леонідові СТАДНІКУ дещо більше - п’ятдесят шість. Ми давно знайомі. У публікаціях про експериментальну бригаду не раз згадувалося його прізвище.

    - Леоніде Михайловичу, - запитую, удаючи чистісіньку наївність, - а правда, що ви можете виточити будь-яку деталь?

    - А що? Хтось сумнівається?.. Хоч і правда, а фотографуватися все-одно не буду.

    Це натяк на те, що портрет у газеті вже був. І що не кінозірка він, а простий токар. А я й не розраховував на згоду, навіть фотоапарат не виймав. Але сказати, що думає про свою професію, Стадніку доведеться.

    - Нормальна професія.

    - А якби відкотити час назад, повернутися у молодість, вибір професії був би таким же?

    Здвигнув плечима, мовляв, що за безглузде запитання. А тоді пояснив: «У кожного своя доля. Комусь призначено сіяти хліб, комусь водити поїзди чи сидіти у банку, а мені - точити метал. Від долі не втечеш. Було кілька років перерви... А тоді повернувся за верстат. Умію я точити і люблю цю справу».

    Любов до металу передалася й синам Леоніда Михайловича. Старший Дмитро працює тут же, у вагонному депо, фрезерувальником. Молодший Артем - зварник колісного цеху підрозділу. І я передбачаю, що газетна стежка вже скоро доведе і до Стадніків-синів.

    І нарешті про перспективу. Середній вік залізничних токарів на вузлі, нагадаю, під п’ятдесят. Через кілька років вони йтимуть на пенсію. Хто замінить? Молоді на металообробних дільницях сьогодні немає. Розраховувати, що перейдуть з інших підприємств, теж не варто. Промисловість у місті, крім заводу поршнів, здається, на нулі. А де трохи вище нуля, самі шукають кваліфікованих верстатників. Корнєєв на це запитання відповів: «Не знаю». Стаднік налаштований оптимістичніше: «Та не пустуватимуть наші місця. Заміна буде. Крутити ручки й смикати за важелі можна навчити будь-кого».

    І то правда. Лише не кожного, хто крутить ручки токарного верстата, можна назвати професіоналом. Я у цьому впевнений на всі 100%.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05