Освідчення в коханні. Вічні три слова, які незмінні за своєю суттю тисячоліттями. Вони були, є і будуть для кожного найкращими, найщемливішими. Особливо на День святого Валентина закохані пари повторюють їх знову і знову. А чи ж пам’ятають подружжя, як вони звучали вперше? Про це запитую у конкретних людей.

Наталія СТРЕТОВИЧ, голова молодіжної ради Коростенського теркому:

- Нам до душі відзначати День закоханих, який несе яскраве світло радості в нашу сім’ю. Для мене і мого чоловіка День святого Валентина якраз і є гарним приводом згадати те перше освідчення в коханні. Пам’ятаю, що це був зимовий вечір перед Різдвом. З вуст мого коханого найзаповітніші слова злетіли досить спонтанно, але це було так хвилююче для мене…

Андрій ЖАБСЬКИЙ, голова профспілки Коростенської дистанції колі:

- Одружились ми, коли обом було по 20 років. Вже 13 літ у шлюбі, маємо доньку і сина. Звісно, я пам’ятаю , як освідчувався в коханні. Не готував красивих слів наперед. Власне, вони самі з’явилися одного вечора в гостях у моєї тоді ще майбутньої дружини. Саме тоді я відчув за смачною вечерею в приємному затишку оселі, що саме з цієї людиною бажаю будувати сімейне життя. А на День закоханих намагаюся приділити дружині якнайбільше уваги, подарувати те, що їй принесе радість.

Валерій НАЗАРЧУК, правовий інспектор:

- Вже 28 літ минуло, як ми побралися з моєю дружиною Тетяною. А освідчення й пропозиція одруження прозвучали за два місяці до весілля. Жартуючи, сказав, що засилаю сватів. На щастя, відмови не отримав. Звичайно, до своєї майбутньої дружини, тендітної, білявої дівчини, яка працювала тоді в конторі сільради одного з сіл Овруцького району, я придивлявся ще раніше. Весілля відбулося в нас 16 лютого. Тож за Днем закоханих відразу й річницю одруження відзначаємо. Свята, звісно, це добре, але головне все-таки, щоб змогли він і вона спільно долати всі труднощі, без негативних емоцій вирішувати буденні проблеми.