РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 44 (9 листопада 2012) 

  • Економлять й економитимуть

    Економія, стверджують, - це шлях до багатства. Не найлегший спосіб, та логіки не позбавлений. Сьогодні копієчка, завтра, а там, дивись, і гривня набігла.

    ПРО ЕКСПЕРИМЕНТ ХОДЖИ НАСРЕДДІНА

    Заощаджувати можна безкінечно довго. Як Ходжа Насреддін. Тоді теж була фінансово-економічна криза, і ціна на ячмінь зросла удвічі. «А чи не зменшить порцію віслюку», - подумав господар. Думка сподобалася, і став недосипати корму. На тварину це наче й не впливало. Але потім він заслаб, тільки Насреддін продовжував експеримент і вже давав тварині полову та воду. А одного ранку віслюк відкинув копита. Ходжа тяжко зітхнув і мовив: «Я добре вчив його економії. Тільки жаль, що доля не дала мені довести справу до кінця».

    Буквальне значення чужинського слова «економія» - господарство. Колись так і називали крупні маєтки, де були умови для великого аграрного виробництва: земельні угіддя, реманент, худоба, посівний матеріал і робоча сила. Пізніше воно витіснило наші рідні слова «заощадження» й «бережливість». Власне, нічого дивного тут немає. Господарська діяльність немислима без обліку витрат і раціонального їх зменшення. Раціонального, бо в противному разі повторюватиметься експеримент Ходжи Насреддіна.

    Є ще одна суттєва деталь - надмірне захоплення економією перетворюється в елементарну скнарість. Межа між економією і скнарістю є, але вона умовна, малопомітна. Тому говорять, що «жадний платить удвічі більше».

    ПРО ДВА ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ

    Ось так озброївшись історією економічних знань, ручкою і блокнотом, вирішив шукати раціональну заощадливість на Конотопському вузлі. І стежка відразу ж вивела на вагонне депо.

    До речі, за останній час не мене одного. Побував у депо міський голова Василь ДЗЕД і зробив висновок, що територія підрозділу залізниці є «прикладом ідеального благоустрою». Сам будівельник, він знав, що говорив. Микола Кабанов, пенсіонер і колишній партизан, неодноразово переступав поріг прохідної депо. Йому подобається, як тут шанують ветеранів і дбають про патріотичне виховання. У місцевій газеті Микола Кабанов надрукував матеріал із промовистою назвою «Кто хочет - тот делает». Тобто вагонники уміють господарювати.

    Найсвіжішим прикладом раціонального господарювання у депо була модернізація ковальського відділення.

    - І що це дає? - запитую.

    - Зменшився час нагрівання деталей, - відповів головний технолог депо Олександр АНДРЕЄВ, - поліпшилися умови праці ковалів, знизився рівень викидів шкідливих речовин в атмосферу…

    - А в грошах це буде скільки?

    - Економічний ефект? Економічний зиск від переводу кузні на газ, за нашими підрахунками, становитиме 516 903 гривні, і всі затрати окупляться менше, ніж за рік.

    - Але ж і газ, кажуть, дорожчатиме.

    - Так, і ліміт на його використання доводиться. Тому ми не відмовилися від старого способу - гріти метал вугіллям. Це коли куються невеликі деталі. Так економніше.

    Що ж, саме життя підказує мати два джерела енергії.

    Це, звичайно, не єдиний приклад ощадливості. Із попереднього року у вагоноскладальному цеху працюють два нові зварювальні півавтомати, що теж береже деповську копійку. Триває заміна електролампочок - зі звичайних (розжарювання) на енергозберігаючі. На початку осені лише від цього зекономили майже дві тисячі гривень. На фоні всіх грошей ця сума не вражає, та факт є фактом.

    ЩО Є СИГНАЛОМ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ?

    - У нас діє програма енергозбереження, - розповідав далі Олександр Петрович, - і щомісяця збирається комісія, яка аналізує всі витрати енергії, звіряючи із попередніми показниками. Десь перевитрата - це вже сигнал для перевірки. В опалювальний сезон щодня фіксуються показники всіх електролічильників. Тобто облік, основа ощадливості, у нас чіткий.

    Мова заходила і про зиму. На початок осені тут вже були до неї готові стовідсотково. До речі, тепло в депо генерує своя газова котельня, що теж дає можливість економити: у теплу погоду топлять менше, коли холодно - навпаки. І водонагрівні котли тут ефективні: коефіцієнт корисної дії 97 відсотків - фактично максимум, що від них можна одержати. Теж, погодьтеся, красномовно.

    А в планах що? Планувати, звичайно, легко. Якби тільки гроші були. Бо ефективна економія - справа затратна. Тож на порядку денному - купити новий компресор для автоматно-контрольного пункту. Щоби був постійний тиск і належна якість повітря. Економічний ефект - трохи більше 50 тисяч на рік, а вся затія окупиться за 23 місяці.

    - І все? - намагаюся уточнити, хоч і цього достатньо, аби переконатися, що в депо з економією тенденція позитивна.

    Олександр Андреєв лише усміхається. Здогадуюся, вагонники, очолювані таким керівником, як Володимир ФЕДОРКО, не цураються стратегічних планів, як і всякий дбайливий господар, мріють звести затрати до раціонального мінімуму. Та завтрашній день він є завтрашнім днем, мінливим. Наприклад, у жовтні до депо було приєднано Ворожбянську вагоноколісну майстерню. При реорганізації залізниці ВЧД Конотоп переорієнтовується на експлуатацію, що може змістити пріоритети. Та все одно висновок однозначний - економлять й економитимуть.

    ВІД РЕДАКЦІЇ. Зізнаємося, було бажання викреслити початок матеріалу, де йшлося про Х. Насреддіна, але одному із членів редакційної колегії пригадався анекдот, який почув ще в інституті. Заспорили якось мудреці про те, що на світі для людини гірше за все. Хтось говорив - хвороби, дехто наголошував - смерть, хтось говорив - бідність… Багато всякого було сказано. Запитали в Насреддіна:

    - А ти, Ходжа, що думаєш?

    - Погано, коли не збувається те, чого хочеш, - відповів Насреддін. - Але куди гірше, коли збувається те, чого не хочеш, - подумавши, додав він.

    У вагонників з Конотопа все збувається. Хай так і надалі буде.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05