РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 42-43 (2 листопада 2012) 

  • Зелені гілки і міцне коріння ДАГІРОВИХ

    Ще древні казали: землю прикрашає сонце, а людину - праця. Дозволю собі продовжити думку, що праця, самовіддана і сумлінна, може прикрасити і цілий рід. Яскравим підтвердженням цих слів є залізничні трудові династії, яких чимало на Південно-Західній.

    Коростенський залізничний вузол - не виняток. Ось лише в Коростенській дистанції сигналізації та зв'язку мені відомі п'ять династій, загальний стаж роботи деяких навіть сягає кількох століть. Усі вони варті того, щоб про них знали читачі «Рабочего слова». І про всіх обов'язково писатимемо. Сьогодні ж пропоную розмову з наймолодшою представницею династії Дагірових - Галиною Каленською (на фото) - про їхній залізничний родовід, про його зелені гілки і глибоке коріння.


    Алі Дагіров.

    - Я працюю оператором електро-зв’язку в розрахунковій групі. Тобто, це робота насамперед з населенням по розрахунках за послуги зв’язку, - розповідає Галина. - Маю досвід роботи трохи більше 10 літ. Мій батько Дагір Алієвич Дагіров (на фото - авт.) донедавна працював головним інженером у дистанції сигналізації та зв’язку, з минулого року - головний ревізор з безпеки руху поїздів та автотранспорту дирекції. Мама - Світлана Володимирівна - інженер з нормування праці в дистанції. Працював електромонтером зв’язку тут і мій брат, зараз - у столичному метрополітені. Мабуть, найбільш особлива наша династія тим, що її зачинателем була легендарна для міста Коростеня людина. І ви, як журналіст, просто не могли не знати Алі Алієвича Дагірова.

    Звичайно, цієї людини в Коростені мало хто не знав. Кілька років тому він відійшов у вічність. Лишилися його трудові здобутки, військова доблесть, мудрі настанови не лише в пам’яті членів родини, а й у багатьох людей, з якими йому доводилося спілкуватися. А був він і частим гостем у школах, брав участь у різних ветеранських заходах на рівні міста й залізниці, ділився спогадами фронтовик-залізничник у газетах. Такої активної в громадському житті людини нині важко й відшукати. За свої трудові і військові заслуги йому присвоїли звання «Почесний громадянин м. Коростеня».

    З його онучкою говорили ми й про те, які ж шляхи привели засновника їхньої династії в Коростень.

    - Можна сказати, що потрапив він у наше місто випадково. Коли почалася війна, його, юнака з гірського села в Дагестані, призвали на фронт. Воював, як кажуть, не жаліючи себе. Про дідусеву мужність і відвагу красномовно свідчать його нагороди. Знаю, що він захищав Сталінград, до цього міста його часто запрошували представники влади. І найдоленосніше в його військовій біографії те, що він був визволитем України і Житомирщини, зокрема. 6 листопада 1943 року рота, якою командував Алі Дагіров, на танках 22-ї танкової бригади однією з перших увірвалась у столицю України з боку Брест-Литовського шосе. В боях за визволення Житомирщини він був тяжко поранений. Після шпиталю молодий офіцер залишився в Коростені, зустрівши тут свою другу половинку. Моя бабуся, Галина Петрівна, працювала на залізниці у відділі робітничого постачання, дідусь же пройшов вагому трудову школу і на пенсію ішов із посади помічника начальника з кадрів ст. Коростень.

    Троє дітей виховали Алі Алієвич та Галина Петрівна - двох доньок і сина. Саме син, Дагір Алієвич, перейняв батьківську естафету, обравши залізничну професію. У Коростенській дистанції сигналізації та зв’язку розпочав він свою діяльність із звичайного електромеханіка, пройшовши всі щаблі професійного зростання аж до головного інженера підрозділу. Сюди прийшли працювати і його діти, продовживши залізничну династію.

    Від зачинателя свого залізничного роду, Алі Алієвича, перейняли його нащадки не лише любов до справи, а й порядність, доброчесність. У стрімкому сучасному ритмі життя магістралі кожен із них на своєму місці, без зайвої метушні, професійно робить свою справу. З’являються і нові маленькі паросточки на великому родинному дереві - двоє донечок має Галина. Можливо, у майбутньому доля складеться так, що й вони будуть продовжувати залізничну династію.

    Оксана КЛИМЧУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05