РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 37 (28 вересня 2012) 

  • Із когорти народних апостолів

    22 вересня цього року виповнилося 11 років зі встановлення Дня партизанської слави та 71 рік організації партизанського руху в Україні. Цей день викарбуваний в історії як день визнання державою величного подвигу народу в боротьбі з фашистськими загарбниками:

    Не призывали их в военкоматы,

    И не учил никто их воевать,

    Враги их сделали солдатами,

    Чтоб дом и землю защищать.

    Их домом стали лес и горы,

    Землянки - спальней, пень - столом,

    Все были коротки на сборы,

    И неожиданны, как гром.

    Де жива пам’ять про них? У музеях…

    Відразу після війни у с. Словечному Овруцького району було створено Музей партизанської слави. Першою його завідуючою була - колишня партизанка з’єднання С. Малікова - Г. Виговська.

    Як свідчать музейні архіви, в роки війни у поліських лісах розташовувався центр партизанського руху. Тут тривалий час перебували загони з’єднань О. Сабурова, О. Федорова, С. Ковпака, М. Наумова, С. Малікова та ін. Понад 600 місцевих жителів влилися до партизанських загонів, яким допомагало все населення району. За це окупанти з нечуваною жорстокістю розправлялися з непокірними.

    За час окупації, з 1941 по 1943 рр., в Словечанському районі до тла було знищено 33 населені пункти, розстріляно понад 2000 мешканців, спалено живими понад три тисяч. Сьогодні мені, як учаснику партизанського руху та просто людині поважного віку, хочеться звернутися до молоді - цього забувати не можна... Люди гинули, але продовжували боротися.

    Історія людства більше не знала таких прикладів розмаху та організованості у партизанській боротьбі, як у роки Великої Вітчизняної війни.

    У залі столичного Меморіалу Слави, що над Дніпром, є фотокопія директив РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941 р., де викладено плани конкретних дій на окупованих фашистами територіях.

    Передусім, - створювати партизанські загони та диверсійні групи для боротьби з ворогом (руйнування мостів, доріг, ліній телефонного та телеграфного зв’язку, підпал складів і тощо). В організації цієї боротьби найбільшу відповідальність покладали на партизанське підпілля.

    Тільки на Україні в 1941 р. діяло 833 партизанських загони, 1700 диверсійних груп. Постановою ДКО СРСР від 30 травня 1942 р. було створено Центральний штаб партизанського руху для координації дій партизанських з’єднань. Головнокомандуючим всесоюзним партизанським рухом було призначено маршала Радянського Союзу К. Ворошилова, начальником Центрального штабу першого секретаря ЦК КП Білорусії - П. Пономарьова, начальником Українського штабу - Т. Строкача.

    Велике значення для героїчної боротьби українського народу проти фашистських окупантів мали рейди крупних партизанських з’єднань у тил ворога. Так Сумське з’єднання під керівництвом С. Руднєва за 26 місяців бойових дій пройшло з боями у тилах ворога 10 тис. км 18 областями України, Білорусії, Росії. Чернігівсько-Волинське партизанське з’єднання під командуванням А. Федорова провело 180 крупних рейдів-боїв, знищило десятки тисяч гітлерівців, пустило під укіс 683 військових ешелони, підірвало 47 мостів тощо. Три глибоких рейди, 10 тисяч км по ворожих тилах, 336 бойових операцій здійснило партизанське з’єднання під командуванням Героя Радянського Союзу М. Наумова.

    У березні 1944 р. партизанські з’єднання приєдналися до частин 1-го Українського фронту і після короткого відпочинку вирушили з боями на Захід, у район Карпат. Архівні матеріали свідчать: за роки війни на території України народні месники знищили 465 тис. ворожих солдат і офіцерів, пустили під укіс 5019 військових ешелонів, підірвали 1566 танків і бронемашин, 13,5 тис. автомобілів, знищили на землі 211 літаків. Цей перелік можна ще дуже довго продовжувати. З відкриттям партизанського фронту у народі міцніла віра в неминучу перемогу над ворогом. Партизанський рух став яскравим прикладом єднання народів не лише колишнього СРСР, а й інших країн Європи у боротьбі з фашизмом, справжньою школою інтернаціоналізму.

    «...24 червня 1943 року... Ось уже два роки, далеко відірвані від сім’ї, від батьківщини живуть і борються люди, добуваючи собі спорядження, озброєння і продовольство. Нема дому, казарми, землянки. Увесь час - під відкритим небом. І ці люди не жаліються, не виявляють свого невдоволення. Що ж це за народ? Німці кличуть їх «бандитами». Націоналісти - «жидо-більшовицькими агентами»... Ні... це народні месники, вірніше, народні «апостоли». Ці люди прийшли добровільно у партизанські загони, не шукаючи тут зручностей, - помститися ворогові за страждання свого народу, за сльози матерів, дружин, дітей, сестер, за кров, пролиту їхніми братами», - так відгукувався про партизан С. Руднєв.

    У героїчній боротьбі з окупантами не обійшлося без втрат серед підпільників і партизан, їх рідних, а також мирних жителів. Від рук фашистських катів і їхніх поплічників загинуло понад 80 тисяч підпільників. Не повернулося у рідні домівки більше 100 тисяч партизан..., а скільки їх, контужених, тяжко поранених ледь виживає нині...

    Тому боляче чути тих горе-політиків і горе-вчених, котрі фальсифікують історію, глумляться над нашими патріотичними почуттями.

    Але ми знаємо, що правду історії вбити не можна. Наш подвиг житиме в серцях нащадків вічно! Я в цьому переконаний.

    Сергій БАРНАСЮК, колишній командир групи партизан загону ім. Чапаєва, інвалід ВВВ І групи, м. Вишневе (Київщина)
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05