РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 35 (14 вересня 2012) 

  • Коли не варто поспішати


    Чергова по ст. Київ-Пасажирський Марина ФАСТІВСЬКА на робочому місці.

    Залізнична галузь - це потужний транспортний організм, що потребує матеріальних та людських ресурсів. Тому питання працевлаштування кваліфікованих робітників у ті підрозділи, де їх не вистачає, для столичної магістралі є досить актуальним. І свідченням цього є щорічний прийом на роботу молодих спеціалістів.

    - Сьогодні ситуація складається так, що молодь не затримується у підрозділах надовго, - коментує стан справ начальник відділу кадрів Київської дирекції залізничних перевезень Валентина ФЕЩЕНКО. - Однією з причин, на мій погляд, є велика відповідальність та малі зарплати. Певній частині молодих людей не вистачає самостійності у прийнятті рішень, ініціативи. Тому серед них спостерігається велика плинність кадрів. До того ж вони шукають місце, де, в їх розумінні, буде краще. Ми взяли на роботу майже 70 випускників, які закінчили спеціалізовані учбові заклади залізничного транспорту. Із них - 12 чергових по станції 2 - 5 класу. На жаль, двоє вже звільнилося.

    Можливо, Історія про Чергову по станції Київ-Пасажирський Марину Фастівську допоможе молодим спеціалістам пересилити перше бажання полишити залізницю та дозволить їм й надалі, незважаючи на труднощі, набувати професійної майстерності.

    На початку літа Марина Фастівська одержала від керівництва Південно-Західної залізниці високу нагороду - Почесну грамоту Кабінету Міністрів України. До цієї нагороди були відзнаки, різні заохочення. Погодьтеся, що це гарний привід поговорити про те, наскільки професійні і віддані своїй справі люди працюють на залізниці.

    Знайомство з Мариною Олександрівною відбулось на її робочому місці. Ранок на ст. Київ-Пасажирський, як і вечір, доволі напружені, тому інтенсивність у роботі досягає свого піку саме в ці часи. Для Марини Олександрівни та її колег (а на зміні працює вісім чоловік) головне - вчасно та оперативно направляти поїзди та виконувати завдання поїзного диспетчера. Попри робочий настрій, Марина Фастівська не забувала і про нас - журналістів.

    Пані Марина вже тридцять років працює на оперативній роботі. І навіть не уявляє, що можна робити за столом у кабінеті. Хоча тут справа, в першу чергу, у тому, яку стежинку ти для себе обрав. Мають бути й ті, хто працює на «кабінетній» роботі. Як каже Марина Олександрівна: «Гуманітарна робота то не моє. Щоб стати справжнім «движенцем» (рос. - авт.), потрібно мати бажання і відповідальний характер. Вважаю, що черговий по станції - це зібраність, швидка реакція, концентрація уваги. Все це допомагає чітко формулювати завдання. Адже на позакласній станції, такій, якою є ст. Київ-Пасажирський, дуже велике навантаження. Особливо, коли триває сезон літніх перевезень».

    Марина Фастівська закінчила Уральський електромеханічний Інститут залізничного транспорту. (Нині це Уральський державний університет шляхів сполучення у м. Єкатеринбурзі). Потім більше року працювала черговою по переїзду у місті, де навчалась, а вже у 1982 р. прийшла на ст. Київ-Пасажирський. До сьогодні пам’ятає той день, коли колишній начальник залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський Григорій Комаха знайомив її зі справами на станції. Показав буквально кожний світлофор, майже кожну колію. Приємно було, що начальник вокзалу так опікувався працівницею. Потім - практика поруч із досвідченим черговим по станції Василем Лебедою, який і нині відданий своїй справі і працює станційним диспетчером. І вже потім самостійне чергування - тридцять років роботи на одній станції. Відтоді багато чого змінилось, але вона ніколи не жалкувала, що обрала такий шлях.

    Марина Олександрівна завжди була цілеспрямованою натурою. Народилась у сім’ї, де тато - інженер, а мама - учителька музики у Дарницькому клубі залізничників. Цілком можливо, це й посприяло тому, що Марина вирішила стати залізничницею.

    - Для мене було корисно навчатися та працювати далеко від дому, - продовжує Марина Фастівська. - Після цього я стала іншою людиною. Виховала в собі незалежний самостійний характер. І тому, коли повернулась назад до Києва, була націлена на результат - хотіла працювати на великій станції, стати справжнім професіоналом.

    Життя пані Марини не обмежується лише роботою. Вона любить активний відпочинок. Нерідко з донькою вирушають на каток, де із задоволенням катаються на ковзанах.

    Ще один перевірений Мариною Олександрівною спосіб - світ захоплення, вражень і позитивних емоцій. Дивлячись цікаві фільми, читаючи книги, слухаючи оперу, подорожуючи різними країнами, вона пізнає інші культури. Це все збагачує внутрішній світ, допомогає потім працювати на такій відповідальній роботі.

    Можливо, для майбутніх залізничників, які сьогодні прийдуть на зміну старшому поколінню, життя Марини Фастівської стане прикладом того, що можна поєднувати успішність на роботі і цікаве особисте життя. Але, озираючись на свій життєвий досвід, Марина Олександрівна каже, що головне - залишатися людиною на будь-якому місці. Невдачі і потрясіння переживає кожен. Проте важливо, щоб ці відчуття не домінували в нашому житті.

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05