РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 28 (27 липня 2012) 

  • Мелодії дзвона лікують

    У 411 р. в Італії Cвятий Павлин - єпископ Ноланський заснував традицію дзвонити у дзвони. За переказами, побачивши уві сні польові квіти-дзвіночки, що видавали приємні звуки, він повелів відлити з металу дзвони. Щоб формою вони нагадували квіти. Але лише на початку VII століття Папа Римський Савініан канонізував дзвони.

    На Русі вони стали з'являтися майже одночасно з хрещенням її Святим Володимиром у 988 р. Спочатку їх завозили із-за кордону і були вони невеликими. На дзвіницях храмів висіло їх по два-три, і то не на всіх.

    У XIV ст. у Києві, Львові, Чернігові, потім у Ніжині, Глухові, Перемишлі та інших містах з'явилися ливарні майстерні з виготовлення дзвонів різних розмірів. І чим більший дзвін, тим розголос колоритніший, чутно його на великій відстані.

    САПЕРИ В ЛАВРІ

    Зробити великий дзвін - неабияка майстерність, але не менш важливим було і є питання встановлення його на храм. Це вимагає не лише величезних зусиль, а й особливого досвіду.

    На честь приїзду в серпні 1896 р. до Києво-Печерської лаври імператора Миколи II з імператрицею ченці запропонували відлити дзвін. За зібрані гроші, лаврські засоби і пожертвування віруючих замовили відомому тоді московському заводчикові П. Фінлянському пам’ятний дзвін. Його було відлито вчасно і залізницею доставлено до ст. Київ-Товарний.

    Відомо, що 822 солдати саперної бригади майже дві доби групами, змінюючи одна одну, тягнули, використовуючи шість канатів, дзвін нерівною дорогою на дерев’яних полозах в лавру. Біля дзвіниці спорудили ліси у вигляді квадратної шахти, якою за допомогою чотирьох лебідок піднімали дзвін. Через дві з половиною години дзвін було піднято на висоту 33 метри. Приблизно стільки ж часу зайняло його закріплення. А вже о 17 годині 26 серпня 1896 р. «Братський» дзвін вперше скликав віруючих до вечірньої служби.

    ДОНЕЦЬК І КИЇВ

    Дзвін «Всіх святих», дарований донецькими металургами Києво-Печерській лаврі, який нині стоїть біля великої дзвіниці, важить 7,3 тонни (на фото). Поки йдуть розрахункові роботи з подальшого піднімання і установки цього дзвона, ним може помилуватися кожен відвідувач лаври. Краса зовнішнього вигляду у поєднанні з вагою і розмірами. Це перший дзвін, на якому текст молитви, всі меморіальні написи зроблені українською мовою. На ньому змальовано чотири ікони, скульптури апостолів і євангелістів. Все це обвито красивим рослинним орнаментом.

    КОЛИ ЗВУЧАТЬ ВЕЛИКІ, СЕРЕДНІ ТА МАЛІ

    Зі всіх дзвонів найвеличніший - «красний» дзвін (від слова «красивий»). Це коли звучать на дзвіниці всі дзвони одночасно: великі, середні і малі. Під цей дзвін проходять особливі урочисті храмові свята, вінчання молодих, зустрічі високих осіб духівництва, особливих гостей. Усі храми Києва «красними» дзвонами зустрічали приїзди імператорів та імператриць Росії. Звучав він і на інавгурації президента України Віктора Ющенка, і під час виступу на Михайлівській площі президента США Білла Клінтона у 2000 р.

    ДИРИГЕНТ НЕБЕСНОЇ СИМФОНІЇ

    Впродовж століть церковні дзвони у храмах лунали завдяки ручному перетягуванню мотузки. В Америці і Європі традиція античного дзвонарства відходить у небуття, даючи простір новим технологіям. Дзвони б’ють у церкві, але на дзвіниці - жодного дзвонаря, котрий би уміло перебирав мотузками. Як це було колись... Сьогодні сучасний священик, ніби диригент оркестру, керує дзвонарською симфонією через комп’ютерну програму, яка дозволяє запускати мелодію дзвона через комп’ютерну панель, вмонтовану у храмі, або навіть через дистанційне управління. Завдяки новій технології ми можемо досконало імітувати мелодію церковних дзвонів, так, ніби вони дзвонять за допомогою мотузок. В останні десятиліття системи автоматичного дзвонарства активно використовуються в світі. Колишніх дзвонарів майже скрізь замінили механічні та електронні пристрої. У Римі, столиці християнського світу, де понад 600 церков і соборів, давно зникли і ливарні з виробництва дзвонів. Остання припинила діяльність 1993 р. після п’яти століть існування. Ватикан також відмовився від античного методу дзвонарства. Нові церкви у Вічному місті будують часто без дзвіниць, використовують запис дзвонарських мелодій. Встановити механічний пристрій для одного дзвона церкві коштує майже шість тисяч євро. Хтось зі священиків шкодує, що давня традиція ручного дзвонарства вимирає. Втім, очевидно, з модерною технікою церковний передзвін лунатиме ще довго.

    ЗДАТНІСТЬ ОЗДОРОВЛЯТИ

    Оздоровлення від дзвонів доведене наукою і підтверджене історією. Адже у страшні часи панування епідемій тифу та холери наші предки недаремно вдень і вночі безперестанку били у дзвони - так вони знищували віруси й мікроби, якими було переповнене повітря. Відомі випадки, коли люди, регулярно слухаючи дзвін, позбувалися глухоти, німоти, астми, заїкання і навіть виразкової хвороби. Оздоровча сила церковного дзвону підтверджена і рівненськими науковцями. Співробітники кафедри фізики Національного університету водного господарства та природокористування підтвердили, що дзвін дійсно пригнічує розвиток хвороботворних мікробів та вірусів. Відбувається це внаслідок того, що ритмічні удари на дзвіниці порушують спокій мікролептонів - надлегких частинок, якими оточені всі матеріальні предмети. Ці «потривожені» частинки починають ширяти у повітрі, генеруючи при цьому мікролептонні поля, які розривають жорсткі молекулярні зв’язки і видаляють шкідливі ізотопи. А саме ці ізотопи призводять до виникнення хвороб. Ще церковний дзвін має здатність відганяти грім, блискавку. Та головне його призначення - заклик на церковну службу, заклик задуматись над своїм життям: що ми зробили і коли полінувалися, як поставились до ближнього?

    НАЦІОНАЛЬНІ КУРАНТИ

    Дзвін - це ще одне нагадування про те, що спішити треба не поспішаючи. Звучання дзвона - це не тільки поклик до церкви, приємна мелодія для вух. Дзвін - голос Бога, що міцно відбивається у нашому сумлінні та нагадує нам про нашу приналежність до іншого життя у вічності. Дзвін - духовна сила, що пов’язує нас із вічністю та стародавніми практиками прославлення Господа.

    Для повного автоматичного управління можливо програмувати запуск звуку, щоб він лунав у відповідні години. Так у Києво-Печерській лаврі систему налаштовано на вмикання дзвонів на різні години для повідомлення часу. Дзвони до того ж виконують щодня 15 різних мелодій, вибраних з-поміж 6000 різних мелодій світових композиторів. Усі вони адаптовані у форматі МР3 і завантажені до комп’ютерної програми. Комп’ютер керує автоматикою, і кожну годину впродовж доби дзвони відбивають певну мелодію. Починають о шостій ранку - звучить Гімн України, потім «Молитва за Україну», далі лунають церковні й народні мелодії. Тепер це наші національні українські куранти.

    Валентина КОЧУБЕЙ, Фото Віталія НОСАЧА та з інтернету
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05