РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 26 (13 липня 2012) 

  • Григорій КОМПАНЕЦЬ: залізничник і КОРЕСПОНДЕНТ

    Дев'яносто років - поважний вік для людини. Ним пишається кожен ювіляр, який перетнув такий віковий рубіж. Для друкованого видання 90-річчя - привід, без перебільшення, називати себе літописом. Газета «Рабочее слово» усі ці роки, які обійняли проміжок частини XX століття і початку XXI-го, не лише вела літопис добрих справ залізничників, а й стала другом для багатьох поколінь читачів. Повертаючи погляд у минуле, оглядаючи номери газети попередніх десятиліть, бачимо, що творився часопис Південно-Західної зусиллями і професійних журналістів, і когорти позаштатних кореспондентів, дописувачів, які працювали в різних трудових колективах.

    Серед позаштатних кореспондентів Коростенського залізничного вузла у період 70-80 рр. своєю активністю відзначався Григорій Компанець. На жаль, він вже відійшов у кращі світи. Але пам’ятають його ті люди, з якими працював, пам’ятають дописи у залізничне видання читачі старшого покоління. Гортаючи підшивки газети за минулі роки, часто зустрічала замітки, підписані Григорієм Афонтійовичем. Він з 1961 по 1987 рр. працював начальником відділу кадрів Коростенського відділка. Дописувати у газети - це було його своєрідне захоплення. Кажуть, він дуже тішився кожною своєю публікацією, і обов’язково перечитував її в газеті. З багатьма виданнями співпрацювала і його дружина, щоправда, за хобі мала підготовку кросвордів.


    Ветерани - гордість колективу редакції газети. Г.А. Компанець та М.А. Федоровський. 1997 р.

    Знаючи його професійність як залізничника і вміння компетентно подати матеріал, до Компанця зверталися за допомогою з інших газет. Зокрема, відправляв свої замітки й у всесоюзний «Гудок».

    Про що ж писав Григорій Афонтійович у своїх матеріалах в «Рабочем слове»? Пере-глянувши декілька номерів радянського періоду, перечитую його замітки. Зрозуміло, без ідеологічних вкраплень вони просто не могли бути, але основне - скільки цікавого про будні Коростенського відділка, про дисципліну і виконання завдань, про трудові змагання, про старожилів і трудові династії… Ось лише окремі заголовки матеріалів: «Уклін діду Луці», «Династія Волківських», «Наставник і його учні», «Все знає, все вміє», «На першому плані - обов’язки», «Здрастуй, я - твій друг», «Радість ветерана», «І став почесним залізничником», «В горнилі трагедії», «Дай Бог вам міцного здоров’я», «І часточка душі», «Виховання творчістю», «Це нашої історії рядки»…

    Його розповіді про людей виокремлюються завдяки особливій щирості і теплу, у цих замітках багато деталей, імен, дат… Думаю, секрет майстерності автора в його любові й повазі до людей. До того ж, переважно героями його оповідей були особистості, яких він добре знав. Як начальнику відділу кадрів відділка, як позаштатному кореспонденту вроджений хист швидко знаходити спільну мову з людьми йому дуже допомагав. Але до будь-якого хисту потрібна ще й наполеглива праця і турбота. Колишні колеги Григорія Афонтійовича кажуть, що й цього в нього було вдосталь.

    Ось, зокрема, Людвиг Йосипович Чаплинський розповідає, що в його домашньому архіві збереглося чимало газет минулих літ, у матеріалах яких згадувався Коростенський залізничний вузол. Автор багатьох із цих матеріалів - Григорій Компанець.

    - Григорій Афонтійович був начальником відділу кадрів усього Коростенського відділка, я ж працював начальником відділу кадрів локомотивного депо Коростень свого часу, - згадує Людвиг Йосипович, - тобто, був у його підпорядкуванні. Спільно вирішувати низку питань доводилося постійно. Він був досвідченим кадровиком, добре розумівся в людях, міг безпомилково визначити, де той чи інший фахівець може себе найкраще реалізувати з користю для загальної справи. Постійно говорив про те, щоб освітній рівень відповідав посаді працівника, яку той обіймає. Співпраця з газетами Григорія Афонтійовича була невід’ємною частиною його громадської діяльності і, я б сказав, духовною потребою. Про все нове, що відбувалося у відділку, він відразу ж писав у «Рабочее слово». А також - про людей, про їхні добрі вчинки… Відверто кажучи, і моє прізвище він не раз згадував у своїх публікаціях. Особливо, ще тоді, як я очолював раду молодих спеціалістів.

    Коли стався землетрус у Вірменії, залізничники не стояли осторонь допомоги. Я тоді особисто перерахував свій місячний заробіток у фонд допомоги потерпілим. І в «Рабочем слове» Компанець в одному з матеріалів написав про це… Ви запитували якої вдачі був Григорій Афонтійович? Прізвище точно відповідало його характеру, бо він дійсно був завжди душею компанії веселий, дотепний. У справах же - надзвичайно відповідальний і пунктуальний.

    По-різному складаються людські долі. Одні пройдуть свій життєвий шлях тихо і непомітно, не залишивши по собі жодного сліду, а інші, завдяки своїм добрим справам, які творилися не на один день, залишають світлий слід і добру пам’ять, тим і живуть довго серед нас. І до таких людей по праву належав Григорій Компанець - щира людина, залізничник і кореспондент.

    Оксана КЛИМЧУК, Фото з архіву «Рабочего слова»
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05