РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 24 (29 червня 2012) 

  • Інновації під час експлуатації


    Павло КРАСНОЖОН - «Прискіпливість і обережність потрібні постійно».

    Потужні трансформатори і простора будівля тягової підстанції Боярка ховаються у зеленій діброві. Виробничі та побутові приміщення, що нещодавно освіжені ремонтом, зручні й затишні. Працювати в таких умовах - одне задоволення. Та не завжди відбувається так, як хотілося б.

    - Всім нам запам’ятався день 29 грудня 2009 року, - згадує начальник підстанції Павло Красножон.

    Тоді через густий снігопад трапилось ушкодження лінії 110 кВ, що живить підстанцію, і підстанція виявилася знеструмленою. Контактна мережа переключилася на сусідні підстанції Дарниця і Фастів. Звичайно напруга на аварійній лінії була пониженою, проте головна біда була не в тому. Через налипання снігу порвалася лінія автоблокування й зупинився рух поїздів...

    ПАВЛО ВАСИЛЬОВИЧ МЕШКАЄ В МАЛЮТЯНЦІ, за п’ять кілометрів від Боярки. Його розбудили серед ночі і терміново викликали на роботу. Сів за руль власної машини і вирушив у путь. Сніг був глибокий, шлях завалений деревами, проте не зважаючи на такі перепони, за півгодини дістався до роботи. Місто Боярка було занурено у пітьму. Підстанція освітлювалася від аварійного живлення. В той день, вірніше ніч, чергувала електромеханік Наталія Сліпчук, але на підстанції зібрався майже весь колектив (до речі, переважно жіночий). В аварійній ситуації працювали по нестандартній схемі, тобто вже не підстанція живила контактну мережу, а контактна мережа живила автоблокування і власні потреби підстанції. Діяли дружно і злагоджено.


    Зінаїда ЯРОХА - «Енергетичні потоки весь час у динамиці».

    Розповідь начальника доповнює черговий електромеханік Зінаїда Яроха: «Я мешкаю в Боярці, неподалік від підстанції. Мені її добре видно з вікна квартири на восьмому поверсі. Коли місто занурилось у пітьму, я зателефонувала на підстанцію і невдовзі була на роботі. Треба було вирішувати багато завдань. По-перше, забезпечити живлення автоблокування, по-друге, подбати й про інших користувачів, адже їх чимало. Це частково населення міста Боярка й прилеглих сіл, обласна дитяча лікарня, районне відділення Укртелекому тощо».


    Начальник служби електропостачання Петро ЗУБЕЦЬ (у центрі) і начальник Київської енергодільниці Ростислав ЗОРГАЧ (за ним) серед колег.
    1986 р. Фото з архіву

    Приміщення підстанції побудоване у 1952-му, введено в експлуатацію у 1954-му р. До 1967 р. підстанція живила контактну мережу постійним струмом 3,5 кВ, у 1967 її було переведено на змінний струм без зупинки руху поїздів. Тоді начальником Київської енергодільниці (так раніше називалася Київська дистанція електропостачання) був Ростислав Павлович Зоргач. За виконання цього складного технічного завдання він отримав Державну премію СРСР. Тягова підстанція Боярка від Київобленерго отримує струм напругою 110 кВ і за допомоги потужного трансформатора ТДТНГЕ 4050 трансформує його в 35 та 27 кВ. Основне завдання підстанції - забезпечувати безперебійне живлення користувачів електроенергією. Підстанція живить дільницю від Фастова до Дарниці, в системі з тяговими підстанціями Дарниця, Буча, Підгірці живить Київський вузол.

    Основні користувачі - це контактна мережа, на яку подається напруга 27 кВ, і автоблокування, що потребує 6 кВ (Мотовилівський напрямок) і 10 кВ (напрямок на Київ-Волинський).

    ПРО СЕБЕ ПАВЛО ВАСИЛЬОВИЧ РОЗПОВІДАЄ, ЯК КАЖУТЬ, ТЕЛЕГРАФНИМ СПОСОБОМ. ТОБТО СТИСЛО. З’ясовуємо, що родом він з Малютянки, що поруч із Бояркою. Неподалік від батьківської домівки гуркотіла залізниця. Вона, мабуть, й наспівала юнакові майбутню долю. Після школи поступив Павло до КЕМТу, який закінчив у 1994-му. Попрацював кілька місяців електромонтером в ЕЧК-2 Мотовилівка й пішов до війська. Після служби повернувся сюди електромеханіком, а через рік очолив колектив. І ось вже десять років перебуває в цьому статусі.

    - Тягова підстанція Боярка - першою серед інших з Київської дистанції електропостачання зазнала оновлення, - знову повертається до виробничої теми Павло Васильович. - Застаріле релейне обладнання було замінено на сучасне мікропроцесорне, замінені також шафи і контрольні кабелі. Інновації під час експлуатації. З часом таке оновлення має торкнутися й інших підстанцій. Наступною на черзі - підстанція Буча, на яку вже завезено нове обладнання, а її реконструкція - справа найближчого часу.

    - Моїм надійним помічником є старший електромеханік Юрій Вольський. 10 років тому він перевівся сюди з Київського метрополітену. Через багатий досвід і сумління користується незаперечним авторитетом у колективі. Черговими електромеханіками у нас працюють жінки. І до своїх обов’язків ставляться із жіночою старанністю, увагою, охайністю. (Оглянувши приміщення, переконуюсь в справедливості цих слів: чистота й охайність радують око. А ще багато квітів!) Найдосвідченіша - Зінаїда Яроха.

    Зінаїда Федорівна робить тут з 1971-го, а до того, після закінчення Воронезького залізничного технікуму, працювала на Цілиноградській залізниці. Там вийшла заміж за Юрія Яроху, випускника Дніпропетровського залізничного технікуму, який там працював за направленням. Разом повернулися в Україну, оселилися в Боярці. Незабаром у них народилася донька. До речі, вона пішла за маминими слідами. Юлія влилася в дружню жіночу родину, яку складають чергові електромеханіки Світлана Зубар, Лариса Микалюк, Наталія Сліпчук, Тетяна Гошко. Всі жінки заслуговують схвальних слів.

    - Це лише на перший погляд наша робота тиха і спокійна, - каже Зінаїда Федорівна. - А ось коли трапляються несподівані ситуації, ми забуваємо про спокій. Згадую, як кілька років тому під час грози сталося руйнування РВС-110 (розрядник велитовий станційний, 110 кВ) на першому трансформаторі Т-1, і підстанція перестала надавати енергію користувачам. Треба було терміново з’ясувати причину і ступінь пошкодження і вжити подальших заходів. Завдяки грамотним діям начальника і зміни вдалося перевести живлення фідерів на другий трансформатор Т-2. Затримка тривала не більше 10 хвилин, і струм знову пішов у контактну мережу. Як належить.

    ЗДАЄТЬСЯ, ПРОСТО. Та за цією простотою - досвід, знання, сумління фахівців. Адже щоби в будь-якій складній ситуації не розгубитися, треба завжди бути готовим до всяких несподіванок. «Помилятися ми не маємо права!» - каже Зінаїда Федорівна.

    Вона навіть вдома не може відсторониться від роботи. Адже з вікон її квартири добре видно підстанцію. Час від часу поглядає: чи все там гаразд? Така в неї неспокійна вдача.

    Якось серед ночі побачила: на підстанції прожектори горять, відразу зателефонувала: з якої причини? Дізнавшись про проблеми, невдовзі була там. Дійсно, її поміч виявилася незайвою.

    «Один за всіх, всі - за одного!» - за таким принципом живе і працює дружний колектив енергетиків.

    ВІД РЕДАКЦІЇ

    Коли номер готувався до друку, ми зателефонували до начальника тягової підстанції. Питання до Павла Красножона було лаконічним: «Ви і ваші колеги мають справу із електропостачанням, значить, кожний, хто сьогодні працює на зміні, можливо, й несе відповідальність не лише за себе, а й за інших. Що для вас є поняття «особиста відповідальність»?

    - Прискіпливість та обережність необхідні постійно. Перебуваючи серед енергопотужного з точки зору передачі електроенергії обладнання, маєш контролювати кожний власний рух, без цього справжнього енергетика не вийде. Енергетичні потоки весь час у динаміці. Тож відпочивати на вахті немає коли. Стабільність у роботі - запорука успіху.

    Телефонна розмова з Павлом Васильовичем відбувалася пізнього вечора. Зрозуміло, що його зовсім не здивував мій дзвінок з мобільного: начальник має бути завжди у курсі справ, які стосуються його підрозділу. Сума потенціалів - термін з електротехніки, проте якнайкраще характеризує принцип роботи колективу, який очолює досвідчений інженер Павло Красножон.

    Анатолій РОМАНОВ, Фото Віталія НОСАЧА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05