РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 23 (22 червня 2012) 

  • З повагою до їхніх літ і сивини

    Вони не просто учасники найжорстокішої із воєн. Для поколінь молодших вони стали справжньою історією: далекою, складною, яку неодмінно
    потрібно осягнути. Та передусім ветерани - звичайні люди, в яких є родини, свої радості і тривоги. Чим живуть сьогодні колишні воїни, мала можливість з'ясувати, побувавши у ветеранів війни Коростенської дистанції колії.


    Начальник Коростенської дистанції колії Олександр НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ, ветеран війни Василь ДМИТРЕНКО,
    голова профкому дистанції колії Андрій ЖАБСЬКИЙ, майстер цеху дефектоскопії дистанції Сергій ЖЕЛЕЗНЯК.

    У підрозділі сьогодні п'ять учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні. Вони останніми роками не приїжджають на урочисті зустрічі, бо стан здоров'я не дозволяє. Керівництво дистанції і профкому перед святом побували у найповажніших колишніх працівників удома.

    …Станція Рихальська. На вулиці з поетичною назвою Зелений Гай живе колишній монтер колії Тофіль Людвікович РУДНИЦЬКИЙ.

    Почувши гуркіт автомобіля, дідусь виходить у двір. Радо запрошує до будинку, де мешкає з дружиною. Старенькі щиро дякують за вітання й подарунки, я ж намагаюся розпитати дідуся про війну.

    «Я всю війну рядовим крокував», - гордо каже Тофіль Людвікович. Із вуст розчуленого дідуся линуть уривчасті розповіді про військове життя, про епізоди боїв. Найжорстокіша битва, в якій він брав участь, відбулася під Кенінгсбергом. Довелося брати участь у розгромі мілітаристів в Японії… На питання, яка сьогодні йому потрібна допомога, фронтовик лише зітхає й каже, аби лиш здоров’я ще Бог дав, а інші турботи їм не страшні.

    Колишній монтер, воїн Великої Вітчизняної Андрій Олексійович ПЕРЕПЕЛИЦИН із с. Садки Радомишльського району радо зустрічав гостей. Дідусю вже 87-й рік. Каже, що за ним доглядають діти, постійно навідуючись. Певно, дійсно молодші нащадки тут бувають часто, бо й комп’ютер у хаті є. Андрій Олексійович з цією технікою «не дружить», але в нього інше захоплення. У господарстві Перепелицина є кінь, якого він запрягає у віз й іноді їздить на село. А там і в магазин зайде, із односельчанами погомонить. І теплішає на серці у нього, бо недаремно кажуть, що можливість спілкування - найбільша розкіш.

    Серед цієї славної «п’ятірки» колишніх колійників, учасників війни є й одна жінка - 84-річна Єфросинія Кирилівна ПАВЛЕНКО з Нової Ушиці. «Спасибі вам, що не забуваєте», - промовляла бабуся, витираючи краєм хустини непрохані сльози.

    Війна на її долі лишила чимало болючих ран. Зовсім юною забрали її на каторжні роботи до Німеччини. Ще й досі пам’ятає, як тяжко їй було на чужині, як боліла душа за рідними, котрі лишилися на окупованій ворогом Батьківщині, і вона роками нічого не знала про свою сім’ю.

    Василю Івановичу ДМИТРЕНКУ, який мешкає в селі Купчарі неподалік Коростеня, не лише подарунки з колишньої роботи привезли. Начальник дистанції колії Олександр Невмержицький вручив йому ще й Почесну грамоту Південно-Західної, підписану начальником залізниці Олексієм Мефодійовичем КРИВОПІШИНИМ, і, звісно, грошову премію до неї. Василь Іванович розхвилювався від такої уваги, приділеної йому, - скромному, небагатослівному чоловіку, який і воював, і трудився по совісті, не заради почестей.

    Коли запропонували зробити фотознімок на згадку, попросив доньку піджак з медалями подати. На ньому серед інших відзнак є й така: «Кращому мінеру». Василь Іванович каже, що в 1944-му він брав участь у розміновуванні залізничних колій, закінчивши перед цим спеціальні курси. Так з колією було пов’язане і подальше його трудове життя.

    Зараз дошкуляють хвороби. Але його оточено родинним теплом - гарно дбає про нього турботлива донька.

    Сьогодні увага для ветеранів - це основне. Увага від рідних, від молодших колег із підрозділів, де колись трудились. Люди, які пройшли важкий шлях війни, життя не шкодували, друзів своїх не залишали на полі бою, заслужили на те, щоб їх вислухали, почули, поважно ставилися до їхніх літ і сивини.

    Оксана КЛИМЧУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05