РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 18 (18 травня 2012) 

  • Чому ложка дьогтю псує діжку меду

    Наша країна готується до «Євро-2012». Тому на державному рівні робиться все належне, щоб справити на гостей, які завітають в Україну, приємне враження. А вони приїжджатимуть не лише визначеними головними маршрутами, а й тими, які для них зручніші. Чимало із них скористаються послугами залізниці і направляться до Києва, чи й далі, через Жмеринку, Вінницю, Козятин… Тому, що із південних країн Європи так вигідніше.

    Тож дозволю собі певний час побувати мандрівником, який їде потягом за вказаним вище маршрутом. Причому у світлу пору доби. Звичайно, вікна будуть не закриті шторами, і свій погляд, здебільшого, спрямовуватиму у засклений чотирикутник, у якому пропливатимуть прекрасні подільські краєвиди. Вони, немов магнітом, притягуватимуть мою увагу. Та і як не милуватись такою красою! Око зачепиться за причепурені, хай і не за європейськими стандартами, станційні споруди. Залізничники постарались. Проїжджаючи Жмеринку, обов'язково розгляну оновлений залізничний вокзал. І, звичайно, сфотографуюсь на його фоні - не так багато подібних споруд.

    А далі мандрую до Вінниці. Про це місто чимало обізнаний. Тут є всесвітньо відомий музей-садиба знаменитого хірурга Миколи Івановича Пирогова, поруч - ставка всесвітнього ката «Вервольф». Минулого року з’явилась ще й «родзинка» - один із найкращих у Європі, та й у світі, фонтанів. Є й інші пам’ятки, про які запросто дізнався через усемогутній інтернет. Звичайно, хотілось би їх відвідати, та необхідно поспішати до місць футбольних баталій. То хоч через вікно спробую розгледіти це чудове місто над Південним Бугом. Тому встаю, прижимаюсь до скла і усю свою увагу спрямовую назовні вагона.

    Ось і передмістя - дачні поселення. Є хатинки чепурні, є й не дуже. А ось - великий схил. А на ньому… - справжнє звалище сміття. Увесь непотріб мешканці дач та й будинків викинули саме на цей схил, і для того, напевне, щоб я, європейський мандрівник, побачив усе, що зайве у садибах вінничан. Ось дивись, гість дорогий, чим ми багаті. Зате цього усього «добра» немає у моїй хаті.

    Далі - уже й місто. Але моє враження знову пригнічують стихійні смітники, які знаходяться за сотню-дві метрів від колії. Невже вінничани настільки не люблять своє місто, що так його спотворюють?!

    Нарешті - вінницький вокзал. Є чим помилуватись. І споруда оновлена, і на платформах - чистота. Видно, є тут господар. Та зупинка коротка - декілька хвилин і знову подорож. Хочеться хоч на виїзді із «столиці» Подільського краю побачити приємні краєвиди. Та де там! Ліворуч - розвалини колишнього Хімкомбінату. Праворуч, лишень минаємо залізничну станцію, - знову смітники…

    А тепер спробую з’ясувати, чому ця ложка дьогтю псує діжку меду? Із запитаннями звертаюсь у Вінницьку дистанцію колії.

    - Наші працівники, а це - монтери колії, - пояснює головний інженер дистанції Микола ПОДОЛЯН, - в чиї обов’язки входить обслуговування сталевої магістралі та штучних споруд, майже щодня займаються прибиранням смуги відведення. І збирають вони не лише те, що викидають із вікон поїздів пасажири, а й непотріб, принесений, а то і привезений мешканцями ближніх сіл чи й вінничанами. Та все прибрати доволі важко, адже звалища поновлюються щодня, вірніше - щоночі, особливо у весняний період. Та смугу відведення ми прибираємо.

    - Невже немає управи на забруднювачів довкілля, зокрема поблизу залізниці?

    - Пробуємо знаходити, - пояснює головний державний санітарний лікар Жмеринської лінійної дільниці Галина ХОДЮК. - Минулого року ми направили декілька приписів у залізничні підрозділи, за якими були оштрафовані окремі посадові особи. Але тут не лише їх вина - вони просто не встигають прибирати. Ми звертались раніше і нинішнього року направили листи до Вінницької міської СЕС, до окремих сільських рад, щоб керівництво цих структур вжило відповідних заходів. Але ситуація на краще не змінилась. Тому і під час нинішнього весняного комісійного огляду довелось спостерігати неприглядну картину поблизу залізниці в межах Вінниці та на її околицях… Подумалось, якщо усілякі приписи, звернення, офіційні попередження тощо не діють на зухвальців, які підкидають сміття до залізничних колій, можливо, варто на державному законодавчому рівні вирішувати, яких більш жорстких заходів застосовувати до забруднювачів навколишнього середовища.

    З таким же запитанням звертаюсь й до Головного державного санітарного лікаря м. Вінниці Олександра СОРОЧАНА. У відповідь почув, що його підлеглі проводять роботу, спрямовану на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ у межах міста. При цьому проілюстрував свої слова фотографіями. Щоправда, на світлинах не було тих куп непотрібу, що розташувалися поблизу залізничної колії. Напевне, до них ще не добрались. Не навів він прикладів про накладення адміністративних штрафів на забруднювачів довкілля. А лише зазначив, що у ситуації із засмічуванням території поруч із залізницею є провина голів квартальних комітетів та працівників комунального господарства. Мовляв, вони не допрацьовують.

    Напевне, так воно і є, але за це і варто їх притягувати до адміністративної відповідальності. Та, в першу чергу, тих, хто викидає непотріб поряд із коліями. Таких спіймати «на гарячому» цілком можливо. Варто лише мати бажання та організувати відповідну роботу.

    Але якраз цього й не вистачає. Тому, відчуваючи безкарність, окремі мешканці міста виносять сміття із своїх помешкань до залізниці. Дивує лише те, чому при таких діях у них не пробуджується сумління, відчуття патріотизму, врешті - власної гідності? Тут, напевне, як писав класик - «пора и власть употребить». Інакше порядку нам не навести.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05